Постанова № 73299024, 04.04.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/385/18Головуючий по 1 інстанції Степаненко О.М. Категорія: 19, 27 Доповідач в апеляційній інстанції Карпенко О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючої Карпенко О.В.

суддів Василенко Л.І., Нерушак Л.В.

секретаря Анкудінова О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 2017 року, ухваленого під головуванням судді Степаненка О.М. у залі судових засідань Придніпровського районного суду м. Черкаси о 10 год. 14 хв. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5, який підтримав апеляційну скаргу; представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, суд, -:

в с т а н о в и в :

У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики.

В обґрунтування позову вказував, що відповідно до розписки від 04 лютого 2014 року ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_3 в борг кошти в сумі 11220 доларів США, терміном на 6 місяців, тобто до 04 серпня 2014 року, із щомісячною сплатою відсотків за користування грошима в розмірі 1100 доларів США, проте, в обумовлений термін гроші та плату за їх користування не повернув, чим порушив взяті на себе в добровільному порядку зобов»язання.

ОСОБА_3 вказує, що з метою врегулювання спору він неодноразово звертався до відповідача із вимогою виконати зобов'язання за договором позики, але борг відповідачем до цього часу не погашений.

В зв'язку з тим, що ОСОБА_4 ухиляється від повернення суми боргу за розпискою, вказує ОСОБА_3, він змушений був звернутися до Придніпровського районного суду м. Черкаси із відповідним позовом та просив постановити судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 на його користь заборгованість за договором позики від 04 лютого 2014 року в розмірі 17820 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на день подачі позову до суду становить 460 647,00 грн., з яких: 11220 доларів США - сума боргу, 6600 доларів США - плата за користування грошима. Судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 2017 року позов ОСОБА_3 - задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики в сумі 11220 доларів США, що по курсу Національного Банку України на час ухвалення рішення складає 297 071,94 грн.

Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 2970,72 грн.

Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на його користь плати за користування позиченими грошовими коштами, ОСОБА_3 просить його скасувати, оскільки рішення в оскаржуваній частині ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з»ясуванні обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, зокрема, обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було надано належної уваги тому, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок яких встановлюється договором. Оскільки позика була надана на 6 місяців з щомісячною сплатою за користування позиченими коштами 1100 доларів США, то розмір відсотків складає 6600 доларів США, про що сторонами була досягнута згода, яка зафіксована в розписці від 4.02.2014 року.

ОСОБА_3 просить рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 2017 року в частині відмови в задоволенні заявлених ним позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_4 на його користь плати за користування позикою в сумі 6600 доларів США скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити і стягнути з ОСОБА_4 на користь позивача плату за користування позиченими грошима в сумі 6600 доларів США, з приводу якої сторонами договору позики була досягнута відповідна домовленість.

П. 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції ЦПК України.

Провадження у вказаній справі відкрито до набрання чинності редакції ЦПК України (15 грудня 2017 року), а тому розгляд скарги, у відповідності до п. 9 Перехідних положень ЦПК України, продовжується за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції ЦПК України.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Як вбачається із наявних матеріалів справи, згідно розписки від 04 лютого 2014 року ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_3 11200 доларів США терміном на 6 місяців з щомісячною сплатою за користування позиченими грошовими коштами 1100 доларів США.

Положеннями ч. 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З'ясувавши в ході розгляду справи її фактичні обставини та встановивши на їх підставі правовідносини, які виникли між сторонами, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність між сторонами спору договірних відносин, які витікають із договору позики. На підтвердження укладення між сторонами саме договору позики свідчить оригінал розписки, який мається у матеріалах справи. (а.с. 19)

Враховуючи зазначені вимоги законодавства, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність стягнення із відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 заборгованості за договором позики в сумі 11220 доларів США, що по курсу НБУ складає 297 071,94 грн.

В цій частині рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах погоджується з таким висновком.

В той же час не можна погодитися із висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення на його користь із ОСОБА_4 плати за користування грошовими коштами в сумі 6600 доларів США, про що сторонами була досягнута згода, яка зафіксована в розписці від 4.02.2014 року.

Як вбачається із тексту розписки, ОСОБА_4 зобов'язався щомісячно сплачувати ОСОБА_3 по 1100 доларів США протягом 6 місяців за користування позиченими коштами, проте, в порушення в добровільному порядку взятих на себе зобов»язань, ОСОБА_4 в обумовлений розпискою строк грошові кошти та плату за їх користування не повернув, у зв»язку із чим сума в 6600 доларів США /1100 доларів США х 6 місяців/ як плата за користування грошовими коштами за договором позики, що за офіційним курсом НБУ станом на час ухвалення постанови становить 173 775,15 грн. підлягає стягненню із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в судовому порядку.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати приходить до висновку про необхідність зміни рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 2017 року шляхом скасування його в частині відмови в стягненні із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 плати за користування позиченими грошовими коштами за договором позики та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Також, відповідно до вимог п.13 ст.141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат у разі зміни рішення або ухвалення нового судового рішення.

У зв'язку з чим, із відповідача ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь ОСОБА_3 судові витрати, а саме судовий збір за подання позовної заяви (4606,48 грн.) та апеляційної скарги (5067,12 грн.), загальна сума яких становить 9673,60 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів судової палати, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики - змінити, скасувавши його в частині відмови в стягненні із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 плати за користування грошовими коштами за договором позики.

Прийняти в цій частині постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 плату за користування грошовими коштами за договором позики у сумі 6600 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на час ухвалення постанови становить 173 775,15 грн.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 9673,60 грн.

В решті рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 2017 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Головуюча Карпенко О.В.

Судді Василенко Л.І.

Нерушак Л.В.

(повний текст постанови виготовлено 10.04.2018 року)