Рішення № 73298919, 10.04.2018, Черкаський районний суд Черкаської області

707/291/18

2/707/492/18

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2018 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі :

головуючого судді Тептюка Є.П.

при секретарі Березюк Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, третя особа: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, третя особа: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи свій позов тим, що 01.12.2008 року помер її син – ОСОБА_2, після смерті якого відкрилась спадщина у виді 23/50 частини квартири по вул.. Космонавтів.71 кв. 1 в с. Мошни Черкаського району Черкаської області.

Через погане самопочуття та стрес внаслідок втрати сина, позивач в установлений законом шестимісячний строк не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 Вважаючи, що пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини з поважних причин, ОСОБА_1 просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2.

В судове засідання позивач не з’явилася, проте в матеріалах справи наявна її письмова заява про підтримання позовних вимог та розгляд справи без її участі.

Відповідач – представник Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області в судове засідання не з’явився, проте від сільського голови на адресу суду надійшла письмова заява про відсутність заперечень щодо розгляду справи без участі представника сільської ради та підтримання позовних вимог.

Третя особа – представник Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області в судове засідання не з’явився, проте в матеріалах справи наявний лист від заступника завідувача державної нотаріальної контори про розгляд справи без участі їх представника.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини:

ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2, який помер 01.12.2008 року, та відповідно спадкоємцем першої черги за законом, що підтверджується даними свідоцтва про народження ОСОБА_2 від 14.09.1985 року, Серії ІІ-СР №440564 та свідоцтвом про укладення шлюбу від 22.08.1994 року, Серії І-СР № 251401, згідно якого ОСОБА_3 змінила прізвище на – ОСОБА_1.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 15.02.1996 року, ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить 23/50 частки квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до довідки Мошнівської сільської ради Черкаського району Черкаської області від 18.09.2017 року № 481/02-09, за померлим 01.12.2008 року ОСОБА_2 рахується жилий будинок по вул.. Космонавтів,71/1 в с. Мошни Черкаського району Черкаської області, в якому він постійно був зареєстрований на день смерті. Як на день смерті, так і по даний час, крім нього в будинку зареєстровані та проживають мати – ОСОБА_1 та вітчим – ОСОБА_4.

З листа роз’яснення державного нотаріуса Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області щодо порядку прийняття спадщини від 22.08.2017 року №2802/02-14 вбачається, що позивачем пропущено строк на звернення з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, а також не підтверджується фактичне прийняття спадщини.

Згідно довідки № 228 від 26.10.2018 року, ОСОБА_1 встановлений діагноз: цукровий діабет.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року вбачається, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Згідно ч. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

Відповідно до ст.. 1261 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги спадкування за законом. Враховуючи, що ОСОБА_1 перебувала у стані стресу після поховання сина, мала розлади здоров’я, причини з яких позивачем пропущено встановлений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини, суд вважає поважними і є за можливим визначити позивачу додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст.1261, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 263-265 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованій ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: 23056112221) додатковий строк для подання нею заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2, який помер 01.12.2008 року, терміном – у чотири місяці, починаючи з дня набрання чинності даним рішенням суду.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до апеляційного суду Черкаської області. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: ОСОБА_5