Ухвала суду № 73298322, 05.04.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/23019/14-к Головуючий у 1 інстанції – Омельченко К.О.

Провадження № 11кп/790/239/18 Суддя-доповідач – ОСОБА_1 Категорія: ч.2 ст.15 ч.1 ст. 185 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області:

головуючого – судді - Савченко І.Б.,

суддів - Плетньова В.В., Шабельнікова С.К.,

при секретарі - Боровській О.В.,

за участю прокурора - Ізотової М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні ОСОБА_2 на вирок Дзержинського районного суду м.Харкова від 21.04.2017 року, стосовно ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Дзержинського районного суду м.Харкова від 21 квітня 2017 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Харкова, громадянка України, росіянка, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацююча, вдова, зареєстрована та проживаюча за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судима,

визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді штрафу в сумі 510 гривень.

Вказаним вироком встановлено, що 13.12.2014 року о 10 годині 15 хвилин ОСОБА_3 Вікторівана прийшла до супермаркету «Класс», розташованого за адресою: м.Харків, пр. Л.Свободи, 43, для купівлі овочей. Перебуваючи в приміщенні супермаркету у ОСОБА_3 раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна та подальше обертання його на свою користь. Реалізуючи свій злочинний умисел, переконавшись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, шляхом вільного доступу взяла з вітрини супермаркету 1 упаковку стейка сьомги, вагою 0,710 кг, вартістю 149,03 грн., згідно висновку судово-товарознавчої експертиз № 14200 від 19.12.2014, а також 1 банку ікри лососевої, зернистої «Камчадал», вагою 120 гр., вартістю 53 грн. 58 коп., згідно вказаної експертизи на загальну суму 302 грн. 61 коп., та сховала до своєї жіночої сумочки. Вважаючи, що її дії залишились непомітними сторонніми особами, не маючи наміру розрахуватися за вказаний товар ОСОБА_3 направилась до каси магазину, де заплатила за лук та моркву, а за стейк сьомги і банку ікри розрахунок не провела. Пройшовши касову зону ОСОБА_3 направилась до виходу з супермаркету, де біля вхідних дверей була зупинена охоронцем і, розуміючи, що останній може викрити її злочинні дії змушена була видати викрадений товар.

Не погодившись з рішенням районного суду прокурор подав на нього апеляційну скаргу з доповненнями в якій просить вирок Дзержинського районного суду м.Харкова від 21.04.2017 року скасувати. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн..

В обгрунтування вимог вказує на те, що суд при призначені покарання не дотримався вимог ст. 65 КК України , оскільки належним чином не мотивував підстави призначення засудженій значно меншого покарання ніж передбачає мінімальна санкція ч.1 ст. 185 КК України , керуючись лише тим, що ОСОБА_3 визнала свою вину в повному обсязі.

Зазначає, що санкцією ч.1 ст. 185 КК України передбачено покарання у виді штрафу у розмірі від 50 неоподаткованих мінімумів доходів громодян.

Крім того в мотивувальній частині вироку відсутні посилання на ст. 69 КК України, яка надає можливість призначити більш м’яке покарання, ніж передбачено санкцією ч.1 ст. 185 КК України.

Заслухавши доповідь судді; пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу; перевіривши матеріали кримінального провадження , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , виходячи з наступного.

Дії обвинуваченої кваліфіковано правильно, висновки суду відносно фактичних обставин справи , які в суді першої інстанції не заперечувались і відносно яких відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України докази не досліджувались, колегія суддів на підставі ч.2 ст.394 та ч.1 ст.404 КПК України, не перевіряє.

Відповідно до вимог ч.1,2 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Апеляційним судом встановлено, що при призначенні покарання ОСОБА_3 суд першої інстанції порушив вимоги п.1 ч.1 ст.65 КК України , відповідно до якого покарання має бути призначене в межах, установлених у санкції тієї частини статті Особливої частини цього Кодексу, якою передбачена відповідальність за скоєний злочин.

Так санкція ч.1 ст.185 КК України , окрім інших покарань, передбачає покарання у виді штрафу в розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд першої інстанції безпідставно призначив ОСОБА_3 за ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 185 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Таким чином суд першої інстанції не дотримався вимог ст. 65 УК України і необґрунтовано призначив ОСОБА_3 покарання менше мінімальної межі санкції ч.1 ст. 185 КК України.

Згідно ч.1 ст. 413 КПК України незастосування судом закону, який підлягає застосуванню , є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 412 КПК України порушення судом першої інстанції вимог ст. 370 КПК України є істотним , оскільки перешкодило суду ухвалити законне судове рішення.

Відповідно до вимог ст. 409 КПК України, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставами для скасування судового рішення при розгляді справи судом апеляційної інстанції.

За таких обставин апеляційна скарга прокурора в цій частині є обґрунтованою і вирок районного суду слід скасувати. Щодо прохання прокурора про постановлення апеляційним судом свого вироку, то воно є необґрунтованим і не відповідає вимогам закону в частині повноважень апеляційного суду.

Так ст. 420 КПК України передбачає , що апеляційний суд може скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити новий вирок, у раз і необхідності застосування більш суворого покарання.

Відповідно до ч.1 ст.414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м’якість або через суворість.

Тобто суд апеляційної інстанції має право ухвалити свій вирок , якщо буде встановлено , що вирок суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог кримінального процесуального закону та закону про кримінальну відповідальність, покарання не виходить за межі санкції відповідної статті (частини статті) КК України, але воно є явно несправедливим через м’якість.

Неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, тобто те на що посилається прокурор в апеляційній скарзі як підставу скасування рішення суду, не передбачено ст.420 КПК України як підстава для ухвалення апеляційним судом нового вироку.

Таким чином будь – яких , передбачених ст.420 КПК України, підстав для ухвалення нового вироку, перелік яких є вичерпним, колегія суддів не вбачає і в апеляційній скарзі вони не наведені.

З врахуванням наявності передбачених ст.ст. 412,413 КПК України підстав для скасування судового рішення, і відсутністю підстав для ухвалення апеляційним судом свого вироку, слід призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції .

Керуючись ст.ст. 405, 407, 412, 413 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково .

Вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2017 року стосовно ОСОБА_3 скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий –

Судді -