Рішення № 73297798, 10.04.2018, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Горчакова О. І.

Справа № 644/5096/17

Провадження № 2/644/196/18

10.04.2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 квітня 2018 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судовим засіданням - судді Горчакової О.І.,

при секретарі судового засідання – Білієнко Г.Г.,

за участю

позивача - ОСОБА_1 – не прибула;

представника позивача – ОСОБА_2;

відповідача – ОСОБА_3 – надала заяву;

третя особа – Харківська міська рада представник – надала заяву;

Четверта Харківська державна нотаріальна контора – надали заяву,

розглянувши у судовому засіданні у залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду міста Харкова у м. Харкові матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Харківська міська рада, Четверта Харківська державна нотаріальна контора «Про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності» (надалі – «Позов»), -

в с т а н о в и в:

До канцелярії Орджонікідзевського районного суду міста Харкова 15.08.2017 року надійшов вказаний Позов, який надалі був уточнений.

В уточненій позовній заяві зазначається, що ОСОБА_4 є рідною бабою позивача, яка померла 10 лютого 2014 року. Заповіт не залишила. Зважаючи на похилий вік ОСОБА_4, відсутність поблизу інших родичів, які б могли піклуватися про бабусю, позивач забрала ОСОБА_4 до себе. Вони проживали разом в ІНФОРМАЦІЯ_1. Враховуючи те, що зареєстрована ОСОБА_4 була за адресою: АДРЕСА_1, а фактично проживала з позивачем за адресою: АДРЕСА_2, для реєстрації права на спадкове майно необхідним є встановлення факту постійного спільного проживання заявника та ОСОБА_4

Відповідач ОСОБА_3 є спадкоємицею однієї черги з нею. ОСОБА_1 є онукою спадкодавця, яка має право на спадкування за правом представлення після смерті своєї матері, ОСОБА_5, яка померла раніше, ніж її мати – ОСОБА_4

Відповідно до ч.1 п.2 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_2, уточнені позивні вимоги підтримала і надала пояснення аналогічні викладеним у Позові. Проти розгляду справи в заочному провадженні не заперечувала.

Відповідач позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення, про що надала відповідний процесуальний документ.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_6, батько Позивача, був власником квартири № 191 за адресою м.Харків, вул. 2-ї П'ятирічки, 1В.

Квартира належала ОСОБА_6 на підставі розпорядження № 1043 від 08.01.1998 року та внесена до реєстру за № 798-116229 від 12.01.1998 року.

Разом з ОСОБА_6 в квартирі проживали його дружина ОСОБА_5 та мати дружини - ОСОБА_4.

ОСОБА_6 помер 11 вересня 2012 року. Спадкоємицею першої черги була дочка спадкодавця, яка не подавала заяви про прийняття спадщини. Дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_7, померла раніше - 15 червня 2001 року. Таким чином, в порядку ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, право на право власності на квартиру отримала ОСОБА_4, яка мала право на спадкування за ОСОБА_6 в четверту чергу, як особа, що проживала зі спадкодавцем однією сім’єю з 1994 року.

Зважаючи на похилий вік ОСОБА_4, відсутність поблизу інших родичів, які могли б піклуватись про бабусю, позивач забрала ОСОБА_4 до себе. Вони почали проживати разом в ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_4 Т І., що є рідною бабою позивача, померла 10 лютого 2014 року. (т.1 а.с.11)

ОСОБА_4 заповіт не залишила.

Спираючись на повідомлення четвертої Харківської державної нотаріальної контори щодо оформлення спадщини, згідно Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №44614617 від 29.07.2016 року спадкова справа не заводилась, ніхто зі спадкоємців із заявами не звертався. (т.1 а.с.10)

Як особа, що проживала разом зі спадкодавцем, на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, позивач вважається такою, що прийняла спадщину після своєї бабусі - ОСОБА_4.

Враховуючи, що зареєстрована ОСОБА_4 була за адресою м. Харків, вул. 2-ї П’ятирічки (Бібліка), 1В, кв.191, а фактично проживала з Позивачем за адресою м.Харків, вул. 2-ї П’ятирічки (Бібліка), 2-А, кв. 42, для реєстрації права на спадкове майно необхідним є встановлення факту постійного спільного проживання заявника та ОСОБА_4 Т І.

ОСОБА_1 зверталась до Київського районного суду м.Харкова в окремому провадженні із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Однак, суд прийшов до висновку про наявність між сторонами спору про право і залишив заяву без розгляду. (т.1 а.с.42)

Тому позивач просить встановити факт в позовному провадженні.

Так, факт постійного проживання підтверджується наступними доказами:

-лікарським свідоцтвом про смерть № 69, в якому зазначено, що ОСОБА_4 Т І. померла вдома, за адресою м. Харків, вул. 2-ї П'ятирічки (Бібліка), 2-А, кв. 42; (т.1 а.с.13)

-поштою, яка надходила для ОСОБА_4 на адресу м.Харків, вул. 2-ї П’ятирічки (Бібліка), 2-А, кв.42; (т.1 а.с.14-15)

-фотографіями з сімейних свят та повсякденного життя, зроблені в квартирі по вул. 2-ї П'ятирічки (Бібліка), 2-А, кв.42;(т.1 а.с.18-33)

-довідкою про виклик на адресу позивача швидкої допомоги для ОСОБА_4.; (т.1 а.с.16)

-довіреністю на управління рахунком від ОСОБА_4 Позивачу. (т.1 а.с.17)

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

ОСОБА_3 є праонукою спадкодавця, яка має право на спадкування за правом представлення після свого батька - ОСОБА_8, сина ОСОБА_5, які померли раніше ОСОБА_4

Однак, Відповідач проживала окремо від спадкодавця, з заявою про прийняття спадщини не зверталась. Отже, пропустила шестимісячний строк на прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 Цивільного кодексу України.

Відповідо до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Положеннями ч.2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не встановлено іншого порядку їх встановлення.

Згідно вимог ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Враховуючи дослідженні докази, а також те, що встановлення зазначеного факту має для Позивача юридичне значення, оскільки відповідно до норм діючого законодавства вона може мати право на право власності на квартиру АДРЕСА_3, але відсутність підтвердження вказаних обставин може позбавити її вказаних прав, суд вважає, що вимога, щодо визнання факту спільного проживання позивачем зі спадкодавцем є доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Відносини спадкування регулюються Цивільним кодексом України, який вступив у дію 01 січня 2004 року.

Відповідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Згідно положень ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України, передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно ст.1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Спадкоємці відповідно до ст. 1258 Цивільного Кодексу України одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом згідно ст. 1261 Цивільного Кодексу України мають діти спадкодавця, у тому числі зачатті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до п. 4.15 Наказу Мін'юсту від 22 лютого 2012 року № 296/5 зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» вказано, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-1V, однією із підстав державної реєстрації прав на нерухоме майно є рішення судів, що набрали законної сили, оскільки визнання права власності на нерухоме майно є прерогативою суду.

Зі змісту ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України вбачається, що спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину чи відмовитися від її прийняття. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу України не подав заяву про відмову від спадщини.

З правової позиції викладеної у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», будь яка особа, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається такою, що своєчасно прийняла спадщину.

Частина 5 статті 1268 Цивільного кодексу України встановлює, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1225 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258, 259, 268, 280, 293, 315, 316, 319 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1218, 1220, 1258, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст. 41 Конституції України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-1V, п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Харківська міська рада, Четверта Харківська державна нотаріальна контора «Про встановлення факту постійного проживання та визнання права власності» - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, на час відкриття спадщини після ОСОБА_4 – 10 лютого 2014 року.

Визнати право власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, на квартиру за адресою м.Харків, вул. 2-ї П’ятирічкиАДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. І. Горчакова