Рішення № 73296678, 10.04.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/5848/14-ц

Провадження №2/263/86/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2018 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Масюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору та сплаченого судового збору. Свої вимоги позивач мотивували тим, що 08.07.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір без номеру, на підставі якого відповідач отримав кредит в сумі 17 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою. У порушення ст.ст.526,527,530 ЦК України та умов договору відповідач зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконав. У зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 30.06.2014 р. має заборгованість в загальній сумі 29453,88 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 19519,98 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом в сумі 7155,14 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом -900 грн., 500 грн. – штраф (фіксована частина); 1378,76 грн. – штраф (процентна складова).

Представник позивача в судове засідання не з’явилася, надала до суду заяву про підтримання позовних вимог, розгляд справи у відсутності представника, при цьому зазначила, що саме з відповідачем був укладений кредитний договор у вигляді анкети – заяви, яка була ним особисто підписана.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву в якій просив суд розглянути справу без його участі за наявними у справі доказами та відмовився від проведення по справі почеркознавчої експертизи, при прийнятті рішення суду по справі покладався на розсуд суду.

Фіксація судового процессу технічними засобами не велась у відповідності з ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 08.07.2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір без номеру, на підставі якого відповідач отримав кредит в сумі 17 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 01.08.2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку заборгованість по кредитному договору в загальній сумі 28 953,88 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 04.05.2017 року заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено. Заочне рішення від 1.08.2014 року у цивільній справі №263/5848/14-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – скасовано на підставі того, що відповідач не укладав кредитний договор з банком 08.07.2013 року, оскільки на початку 2013 року він втратив свій паспорт та інша особа від його імені уклала з банком договір.

Однак, в ході судового розгляду даної справи, відповідач належними доказами, шляхом призначення почеркознавчої експертизи, від проведення якої він відмовився, не підтвердив свого заперечення щодо позовних вимог, таким чином не спростував доводи позивача, що дає підстави суду вважати кредитний договір укладеним саме за участю відповідача ОСОБА_2

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повертати кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст.1050 Цивільного Кодексу України, якщо договором позики (кредиту) встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Факт виконання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» умов кредитного договору підтверджується матеріалами справи. Таким чином, у судовому засідання встановлено, що позивач свої зобов’язання за даним кредитним договором виконав.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до кредитного договору ,- при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30.06.2014 року має заборгованість – 29453,88 грн., яка складається з наступного:

- 19519, 98 грн. - заборгованість за кредитом;

- 7155,14 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;

- 900,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією;

- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);

- 1378,76 грн. - штраф (процентна складова).

При цьому сума заборгованості за пенею, комісією та штрафами фактично є сумою заборгованості по пені, нарахованих за прострочення погашення кредиту та сплати відсотків відповідно умов договору, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно зі ст. 2 Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На виконання цього Закону 30 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з п. 20 ч. 1 цього Розпорядження м. Маріуполь Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Проте, 05 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2015 року було визнано нечинним (справа № 826/18330/14).

Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р, яким визнано такими, що втратили чинність розпорядження №1053-р від 30.10.2014 року та №1079-р від 05.11.2014 року, місто Маріуполь Донецької області відноситься до населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

Крім того, згідно зі ст. 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом» район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Згідно з наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Національний банк України своїми листами від 13 жовтня 2014 року № 47-411/58939 та від 05 листопада 2014 року № 18-112/64483 наголошував банкам України про неухильне дотримання вимог Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року щодо ненарахування пені та штрафів за договорами кредиту під час антитерористичної операції.

Як проголошено в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи.

Згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Як вбачається зі справи, позивач просить стягнути з відповідача пеню та штрафи, станом на 30.06.2014 року, тобто в період дії ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Згідно з матеріалами справи відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та постійно проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Отже, враховуючи те, що відповідач є громадянином України, який зареєстрований та постійно проживає в населеному пункті, де проводилась антитерористична операція, на підставі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», штрафні санкції за укладеним з ним кредитним договором нараховувати заборонено, а тому позов банку в частині стягнення штрафів є необґрунтованим, визначені штрафи у розмірі 500,00 грн. (фіксована частина) та 1378,76 грн. (процентна складова) не підлягає задоволенню, а щодо стягнення пені та комісії за користування кредитом, то з відповідача на користь позивача слід стягнути, не 900 грн., а 700 грн., тобто станом на квітень 2014 року, з моменту дії антитерористичної операції.

Таким чином, оскільки відповідач умови кредитного договору не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість, з нього слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитом – 19519,98 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 7155,14 грн., заборгованість з пені та комісії за користування кредитом - 700 грн., а всього –27375, 12 грн., задовольнивши позов частково. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 294,54 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 27375,12 грн. *100% : 29453,88 грн. ціни позову = 92, 94%), тобто 92,94 % від ціни позову (92,94 % *294,54 грн. :100%), що складає 273,74 грн.

На підставі ч.2 ст.651, ст.1048, ч.2 ст.1050, ст.1054 ЦК України, керуючись ст.12-13,81,141,258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом – 19519,98 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом – 7155,14 грн., заборгованість з пені та комісії за користування кредитом - 700 грн., а всього –27375 грн. ( двадцять сім тисяч тристо сімдесят п’ять) грн. 12 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «ПРИВАТБАНК» (код ЄДРПОУ 14360570) витрати на сплату судового збору у розмірі 273 ( двісті сімдесят три ) грн. 74 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Згідно пп.15.5 п.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя : П.І. Папаценко