Рішення № 73296243, 11.04.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/3457/18

Провадження № 2-о/219/439/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Троян Л.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмут у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, ОСОБА_2, про встановлення факту народження,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт народження нею дитини чоловічої статі 13 січня 2018 року в місті Горлівка Донецької області. В обґрунтування заявлених вимог заявником зазначено, що вона 13 січня 2018 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території України, а саме: у пологовому відділенні Територіального медичного об’єднання «Сім’я і здоров’я» м. Горлівка Міністерства охорони здоров’я «Донецької Народної республіки», яке знаходиться у місті Горлівка Донецької області, народила дитину чоловічої статі, про що медичним закладом видано відповідне свідоцтво про народження, яке відповідно до діючого законодавства не створює правових наслідків, у зв’язку з чим батько дитини ОСОБА_2, який є чоловіком заявника та заінтересованою особою по справі, звернувся до Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з заявою про видачу свідоцтва про народження доньки, на що заінтересована особа йому надала письмову відмову у проведенні державної реєстрації народження, посилаючись на те, що надані ним для підтвердження факту народження дитини документи видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Встановлення даного юридичного факту заявнику необхідно для подальшої державної реєстрації народження дитини та отримання свідоцтва про народження встановленого законодавством України зразка, оскільки вона вважає, що її дитина, як і вона з її чоловіком, є громадянами України.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з’явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, звернулась до суду з заявою, у якій зазначила, що просить справу розглядати за її відсутності, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 також до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, повідомив суд засобом телефонного зв’язку, що оформлено відповідною телефонограмою, що просить справу розглядати за його відсутності, зазначивши, що заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в судове засідання не з’явився за невідомою суду причиною, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надходило.

При таких обставинах суд вважає за можливе розглянути дану справу під час відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

У зв’язку з неявкою сторін та у відповідності до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом – ЦПК України), фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об’єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, у ході судового розгляду встановлено, що встановлення факту, якого вимагає заявник, породжує правові наслідки. Встановити такий факт іншим шляхом неможливо.

З копії свідоцтва про шлюб серії 1-НО № 263575 вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є чоловіком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, якій після реєстрації шлюбу залишено дошлюбне прізвище – ОСОБА_1 (а.с. 13).

В суді встановлено, що 13 січня 2018 року в місті Горлівка Донецької області заявник народила дитину чоловічої статі, на підтвердження чого заявником надано до заяви копії наступних документів: медичного свідоцтва про народження № 21 від 31 січня 2018 року, відповідно до якого ОСОБА_1 13 січня 2018 року о 16 годині 35 хвилин народила хлопчика вагою 3900 грамів (а.с. 14), обмінної карти пологового відділення (а.с. 16).

Даючи оцінку допустимості вищезазначених доказів: медичного свідоцтва про народження № 21 від 31 січня 2018 року та медичних документів (обмінної картки пологового відділення), виданих Територіальним медичним об’єднання «Сім’я і здоров’я» м. Горлівка Міністерства охорони здоров’я Донецької Народної республіки, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується частиною 2 статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Крім того, суд враховує норму статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» якою встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі за текстом – ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidouv.Turkev», «Cyprusv.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozerv.theRepublikofMoldovaandRussia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.

В матеріалах справи мається відмова у проведенні державної реєстрації народження, видана Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, за № 15.14-93-1207 від 27 лютого 2018 року, згідно якої заінтересованій особі ОСОБА_2 було відмовлено у державній реєстрації народження дитини чоловічої статі, народженої 13 січня 2018 року (а.с. 19).

Підставою для встановлення факту народження є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про народження громадянина в певний час і за певних обставин.

Для встановлення народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості відновити втрачені або знищені документи про це.

Підсумовуючи викладене, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими, оскільки надані заявником докази достовірно свідчать про народження дитини жіночої статі у певний час і за певних обставин, у зв'язку з чим заява підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 ЦПК України рішення підлягає негайному виконанню.

Також суд вважає за доцільне роз’яснити заявнику положення частини 2 статті 319 ЦПК України, згідно якої рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 259, 265, 315, 317, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити заяву ОСОБА_1, місце проживання якої: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, заінтересовані особи: Бахмутський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, місцезнаходження за адресою: Донецька обл., м. Бахмут, вул. Незалежності, буд. 62, код ЄДРПОУ 22034637, ОСОБА_2, місце проживання якого: Донецька обл., м. Горлівка, вул. Магістральна, РНОКПП НОМЕР_2АДРЕСА_2, про встановлення факту народження.

Встановити факт народження дитини чоловічої статі – ОСОБА_3, яка народилась 13 січня 2018 року у місті Горлівка Донецької області, батьком якої є громадян України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, а матір’ю – громадянка України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка міста Горлівка Донецької області.

Допустити негайне виконання рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.С. Конопленко