Рішення № 73295186, 10.04.2018, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1305/18

Провадження № 2-а/639/73/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Гаврилюк С. М.,

за участю серетаря судового засідання - Макушенко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу № 639/1305/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора УПП в Харківській області лейтенанта поліції 1 батальйону 8 роти Писарева Андрія Андрійовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕАА № 314784 від 06.03.2018 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі, а справу про адміністративне правопорушення щодо позивача, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановю інспектора УПП в Харківській області лейтенанта поліції Писарева Андрія Андрійовича ЕАА № 314784 у справі про адміністративне правопорушення від 06.03.2018 ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП за порушення ним пункту 31.4.7 ПДР України, а саме: керування автомобілем, у якого на вітровому склі в зоні роботи склоочисників були тріщини, та було накладено адміністративне стягнення - штраф в розмірі 340 грн.

Проте, позивач вважає, що постанова лейтенанта поліції Писарева А. А. незаконна та така, що підлягає скасуванню, оскільки при розгляді вказаної адміністративної справи відповідачем взагалі не з'ясовувалися і не були доведені обставини, які б свідчили, що в діях ОСОБА_2 є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

У зв'язку з викладеним ОСОБА_2 звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач по справі, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не сповістив, а тому справа у відповідності до ч. 3 ст. 205 КАС України розглянута за відсутності відповідача.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, судом не здійснювалося.

Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалася сторона, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення обґрунтованого адміністративного позову з таких підстав.

Судом встановлено, що постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 314784 від 06.03.2018, складеної інспектором УПП в Харківській області лейтенантом поліції Писарєвим Андрієм Андрійовичем, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП притягнуто ОСОБА_2 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Згідно постанови, ОСОБА_2 06.03.2018 о 09 год. 19 хв. керував автомобілем (транспортний засіб марки CITROEN, модель BERLINGO, номерний знак НОМЕР_2), у якого на вітровому склі, в зоні роботи склоочисників були тріщини, чим порушив п. 31.4.7 ПДР України, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП (а.с. 3).

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень..

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 4 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом № 1395 від 07.11.2015 (далі Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі передбаченого частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостоюст. 121 КУпАП.

Як передбачено п. 2 розділу ІІІ Інструкції постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостоюст. 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП.

Відповідно до п.п. 1, 2, 5 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона не містить визначених та обов'язкових реквізитів, передбачених ч. 3 ст. 283 КУпАП та додатком 5 до Інструкції, а саме: не вказано технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У постанові, яка оскаржується, відсутні відомості про те, яким технічним засобом здійснено фото- або відеозапис; відповідачем взагалі не наведено посилання на докази, якими обґрунтовується рішення винесене лейтенантом поліції Писарєвим А. А. про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач не відібрав пояснення або заперечення у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. До постанови про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Таким чином, жодних фактичних даних, які б давали можливість встановити наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення на момент складання постанови, відповідачем не надано, що не дає можливості перевірити достовірність обставин, на підставі яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Крім того, суд зазначає, що відповідачем порушено вимоги п. 5 Розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яким передбачено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Проте, відомості, зазначені поліцейським у п. 6 та п. 9 оскаржуваної постанови не відповідають її пунктам, як того вимагає Інструкція, а саме: в п. 6 «Час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення» не вказано місце скоєння правопорушення; в п. 9 «До постанови додається …» взагалі роз'яснено наслідки несплати накладеного штрафу у встановлений законом строк, що не передбачено цим пунктом.

Також, відповідачем не враховано того факту, що пп. 31.4.7 п. 31.4 Правил дорожнього руху України, в цілому не передбачено заборони експлуатації транспортного засобу за наявності тріщин на вітровому склі. Вказана норма має вичерпний перелік технічних несправностей, з якими забороняється експлуатація транспортного засобу.

Таким чином, у відповідача взагалі не було підстав притягувати позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені у судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 245 того ж Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

На підставі п. 3 ст. 288 КУпАП може бути оскаржено постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно ст. 44 КАС України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Згідно з частинами 2 та 5 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідачем не надано будь-яких достовірних доказів на підтвердження обґрунтованості винесеної постанови від 06.03.2018, а отже суд дійшов до висновку, що постанова серії ЕАА № 314784 від 06.03.2018 по справі про адміністративне правопорушення та про накладення адміністративного стягнення на позивача не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує скоєння позивачем адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищезазначеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, скасування постанови серії ЕАА № 314784 від 06.03.2018 по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Керуючись ст. 19 Конституції України, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 6, 7, 9, 11, 44, 73-78, 90, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора УПП в Харківській області лейтенанта поліції 1 батальйону 8 роти Писарева Андрія Андрійовича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматизованому режимі - задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 314784 від 06.03.2018 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень - визнати протиправною та скасувати.

Провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень - закрити на підставі ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Інспектор УПП в Харківській області лейтенант поліції 1 батальйону 8 роти Писарев Андрій Андрійович, адреса місцезнаходження: м. Харків, вул. Шевченка, 315 А, ЄДРПОУ 40108599.

Повне рішення складено 10.04.2018.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя С. М. Гаврилюк