Рішення № 73294865, 27.03.2018, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/46/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.18 року.м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

секретар - Гічиновська Я.В.

з участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Млинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про визнання батьківства

в с т а н о в и в :

в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Млинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, про визнання батьківства, звернувся ОСОБА_1

В обґрунтування позову зазначає, що з листопада 2016 року він проживає однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 в с.Варварівка Ємільчинського району Житомирської області.

ІНФОРМАЦІЯ_8. в ОСОБА_3 народилася дочка ОСОБА_5, батьком якої в свідоцтві про народження був записаний відповідач ОСОБА_4, оскільки ОСОБА_3 перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі.

Позивач вказує, що з часу повідомлення ОСОБА_3 про свою вагітність в нього виникали сумніви що батьком малолітньої ОСОБА_5 є саме він. Проте по мірі підростання дитини він побачив, що вона схожа на нього зовнішністю, рисами обличчя та характером та на даний час він переконаний, що являється біологічним батьком ОСОБА_5

Вважає, що ним не пропущено строк позовної давності звернення до суду, оскільки до переконання що ОСОБА_5 являється його дочкою позивач прийшов в липні 2017р.

Враховуючи наведені обставини, просить визнати його батьком малолітньої ОСОБА_5 та виключити відомості про ОСОБА_4 як батька з актового запису про народження дочки.

В підготовчому судовому засіданні позивач, його представник та третя особа на стороні позивача ОСОБА_3 позов підтримали.

Представник третьої особи - Млинівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненської області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомленим належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач ОСОБА_4 подав до суду письмову заяву в якій позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі та просить здійснювати розгляд справи за його відсутності. Вказав, що хоч і перебуває з ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі, проте спільно з нею не проживає та не підтримує будь яких стосунків з 2013р. по даний час. Зазначив, що не являється біологічним батьком ОСОБА_5, а тому просить визнати ОСОБА_1 батьком малолітньої ОСОБА_5

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч.4 ст.200 ЦПК України, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши фактичні обставини справи, наявні докази в їх сукупності та взаємозв"язку, суд з врахуванням того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку про задоволення позову та ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження, в порядку ст.ст. 200, 206 ЦПК України, виходячи з наступного.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та пояснили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 03.12.2012р. перебувають у зареєстрованому шлюбі. Вказали, що з листопада 2016 року позивач почав проживати з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу і ІНФОРМАЦІЯ_8 року в них народилася дочка ОСОБА_6, однак при реєстрації народження її батьком був зазначений ОСОБА_4, який батьком ОСОБА_6 не являється.

Пояснили, що біологічним батьком дитини є ОСОБА_1, з яким дитина проживає з моменту народження та по даний час, а тому просять визнати його батьком ОСОБА_5 та зобов'язати Млинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненської області виключити з актового запису про народження дитини відомості про ОСОБА_4 як батька дитини.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримала та пояснила, що дійсно вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, який на даний час не розірвано, однак їх шлюбні відносини фактично припинено з 2013 року. Пояснила, що з листопада 2016 року вона стала спільно проживати одією сім'єю та вести спільне господарство з ОСОБА_1 в с.Варварівка Ємільчинського району Житомирської області. Зазначила, що за період спільного проживання та фактичних шлюбних відносин з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 року у них народилася дочка ОСОБА_6, однак у свідоцтві про народження дитини батьком дитини вказаний ОСОБА_4, так як на момент реєстрації народження дитини вона перебувала в шлюбі з відповідачем.

Вказує, що біологічним батьком малолітньої ОСОБА_5 є саме ОСОБА_1 та просить позов задоволити в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що проживає в АДРЕСА_1 по сусідству з господарством ОСОБА_1 Вказав, що напротязі кількох останніх років разом з ОСОБА_1 проживає ОСОБА_3 однією сім'єю та в березні 2017 року в них народилася дочка ОСОБА_6, яку ОСОБА_1 вважає своєю дочкою та займається її вихованням та утриманням.

В судовому засіданні встановлено, що сторонами по справі не заперечується (визнається) та обставина, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі, з 2013 року спільно не проживають та шлюбних відносин не підтримують. З листопада 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживають однією сім'єю. ІНФОРМАЦІЯ_8 року ОСОБА_3, не перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з позивачем, народила дитину - ОСОБА_5, біологічним батьком якої є позивач по справі.

Позивач ОСОБА_1 вказує про своє біологічне батьківство відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Біологічне батьківство ОСОБА_1 щодо малолітньої ОСОБА_5 у своїй письмовій заяві визнав також і відповідач по справі ОСОБА_4, а також матір дитини ОСОБА_3, якій достовірно відомо походження своєї доньки, при цьому сторони зазначили, що призначення генетичної експертизи щодо батьківства позивача відносно дитини є недоцільним, оскільки вони не заперечують, що позивач по справі є біологічним батьком малолітньої ОСОБА_5

Згідно приписів ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено наступні обставини.

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 вбачається, що малолітня ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 року, її батьком вказаний ОСОБА_4, а матір'ю ОСОБА_5

З довідки виданої виконкомом Варварівської сільської ради Ємільчинського району Житомирської області №01 від 02.01.2018р. встановлено, що ОСОБА_3 з лютого 2016р. по даний час постійно проживає в АДРЕСА_2 з ОСОБА_1 в незареєстрованому шлюбі та від спільного проживання мають дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4

З виписки про новонародженого, історії розвитку дитини вбачається, що ОСОБА_3, жителька с.Варварівка Ємільчинського району Житомирської області ІНФОРМАЦІЯ_8. народила дівчинку ОСОБА_5. Відомості про батьків дитини у даних про сім'ю зазначені: матір - ОСОБА_3, батько - ОСОБА_1

Таким чином, про факт батьківства позивача щодо ОСОБА_5 свідчать докази, які досліджено в судовому засіданні, покази свідка, а також фактичне визнання обставини батьківства самим відповідачем.

Відповідно до ст.125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Згідно ч.1 ст. 129 Сімейного кодексу України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Підставою для звернення ОСОБА_1 до суду є те, що ОСОБА_5 народжена під час перебування ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4, тому батьком дитини записаний ОСОБА_4

У частині першій статті 20 СК України законодавець закріпив вичерпний перелік статей цього Кодексу і відповідно вимог, що випливають із сімейних відносин, до яких застосовується позовна давність. До цього переліку належить у відповідності до частини другої статті 129 СК України вимога про визнання батьківства особою, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, якою визначено, що до вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Крім того, законодавець у частині другій статті 20 СК України передбачив субсидіарне застосування положень ЦК України, які стосуються позовної давності, до сімейних відносин у випадках, передбачених частиною першої статті 20 СК України. Тому у випадку передбаченому частиною другою статті 129 СК України мають застосовуватися правові приписи, закріплені в частині третій статті 267 ЦК України. Тобто, суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність. Без заяви сторони у спорі позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони, зробленої до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Окрім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Гронмарк проти Фінляндії" встановив, що негнучкі строки позовної давності або інші перешкоди щодо позовів оскарження батьківства, які застосовуються без винятків, порушують статтю 8 Конвенції.

Стронами заяви про застосування строку позовної давності до даних правовідносин не подавались. Одночасно позивач зазначає, що прийшов до переконання про своє батьківство в липні 2017р., а тому вказує, що строк позовної давності ним не пропущено.

За вказаних обставин, суд не вбачає підстав для застосування позовної давності щодо даних позовних вимог.

При цьому, суд виходить і з того, що батьківство виникає з часу народження дитини, що в даному випадку мало місце ІНФОРМАЦІЯ_8 року, а позов про визнання батьківства судом було отримано 11.01.2018 року, тобто до спливу річного терміну з дня народження ОСОБА_5, а отже при зверненні до суду позивачем дотримано вимоги ч.2 ст.129 СК України.

Статтею 125 СК України визначено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

В судовому засіданні встановлено, що докази у справі повністю узгоджуються з позовною заявою позивача, поясненнями позивача та третьої особи в судовому засіданні, письмовими поясненнями відповідача, показами свідка, письмовими доказами.

Оскільки в судовому засіданні здобуто відомості, що підтверджують походження дитини від ОСОБА_1, то позов слід задоволити.

Беручи до уваги, що в судовому засіданні отримано достатні дані, які вказують на те, що ОСОБА_4 не є батьком ОСОБА_5, то з актового запису про народження вчиненого Млинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 15.09.2017р. за №163 слід виключити відомості про ОСОБА_4, як батька цієї дитини.

На підставі ст.ст.122, 125, 128-129 СК України, керуючись ст.ст.10, 12, 82, 200, 206, 212, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 (жителя АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_4 (жителя АДРЕСА_4.), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 (жителька с.Варварівка Ємільчинського р-ну Житомирської області, РНОКПП НОМЕР_2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Млинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (смт.Млинів вул.С.Бандери,1) про визнання батьківства, задоволити.

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця та жителя с.Варварівка Ємільчинського району Житомирської області, батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки с.Радів Млинівського району Рівненської області.

Виключити з актового запису про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, вчиненого Млинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 15.09.2017р. за №163 відомості про ОСОБА_4, як батька цієї дитини.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.04.2018р.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.