Рішення № 73294399, 10.04.2018, Костопільський районний суд Рівненської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/3/18

Рядок статзвіту № 26

10 квітня 2018 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючий суддя Левчук В.В.

секретар судового засідання Зберун К.Ф.

за участю:

представника позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №564/3/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м.Київ, вул.Грушевського 1Д) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Костопільського районного суду Рівненської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 4400 доларів США. Відповідач своєчасно не надав Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом відповідно до умов договору. У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, відповідач, станом на 09.1.2017 року, має заборгованість 4887,29 доларів США і на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання та заборгованість за кредитним договором не погашає.

Позивач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання. У своїй позовній заяві вказує, що у разі неявки представника в судове засідання, не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом. Окрім того, представником банку подано суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву. Про дату, час та місце розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.223 Цивільного процесуального кодексу України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене,дійшов висновку про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній даних, доказів та постановити заочне рішення.

Суд, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 28.11.2006 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №0611/102, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 4400 доларів США. Також, ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором.

Так, згідно п.1.3 кредитного договору №0611/102 від 28.11.2006 року, термін повного погашення кредиту - 23.11.2009 року.

Водночас, наслідки пропуску строку позовної давності застосовуються судом лише за заявою сторони.

На адресу суду від відповідача заява про застосування наслідків пропуску строку позовної давності не надходило.

Згідно п.3.1 кредитного договору №0611/102 від 28.11.2006 року, ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 17% річних.

Окрім того, згідно п.3.5 кредитного договору №0611/102 від 28.11.2006 року, позивальник сплачує банку при наданні кредиту винагороду за касове обслуговування в розмірі 1% від суми кредиту.

Згідно п.4.1 кредитного договору №0611/102 від 28.11.2006 року, при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 3.1, 3.2, 3.3 цього договору, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.1, 2.2.8, 3.3 цього договору, винагороди та комісії, що передбачено п.п. 3.5, 3.7 цього договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню у розмірі 0,2% від суми непогашеного платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня.

Згідно п.4.7 кредитного договору №0611/102 від 28.11.2006 року, сторони погодили подовжений строк позовної давності тривалістю 5 років.

Вказаний договір відповідає вимогам ст.634 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Оскільки ОСОБА_1 зазначені обов'язки кредитного договору порушила, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, то у банку виникло право вимоги повернення частини позики, що лишилася в розмірі 2866,91 доларів США та сплати процентів.

Статтею 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Кредитним договором визначено, що ОСОБА_1 отримала кредит зі сплатою 17% на рік.

Станом на 09.11.2017 року борг по процентам за користування кредитом становив 9098,35 доларів США і на даний час він не сплачений.

При цьому судом береться до уваги і те, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорювався.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки ОСОБА_1 зобов'язання перед банком порушила, то відповідно до умов кредитного договору та вимог ст.549 ЦК України банком правомірно нараховано заборгованість за пенею в розмірі 10337,91 доларів США.

Позивач не скористався своїм правом на стягнення заборгованості у повному обсязі та звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача 4887,29 доларів США.

Як зазначалось вище, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено 1952,23 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №BO903B1FJI від 23.11.2017 року. Таким чином, витрати по сплаті судового збору в сумі 1952,23 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь ПАТ КБ "ПриватБанк".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 549, 616, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 141, 223, 247, 280, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою АДРЕСА_2, ІН:НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) 4887,29 доларів США заборгованості по кредитному договору №0611/102 від 28.11.2006 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою АДРЕСА_2, ІН:НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570) 1952 /одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят дві/ грн. 23 коп. витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня вручення повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяВ. В. Левчук