Вирок № 73294237, 11.04.2018, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа № 551/81/18

ВИРОК

іменем України

11 квітня 2018 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі

головуючого - судді Сиволапа Д.С.,

секретаря – Кулинченко О.А.,

за участю прокурора – Безцінного О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки Полтавської області матеріали кримінального провадження № 12017170360000448 від 20 грудня 2017 року по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, одруженого, маючого інвалідність 2-ї групи загального захворювання, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4 раніше судимого, а саме:

- 08.11.2000 Ленінським районним судом м. Полтави за ч.3 ст. 81, ч.2 ст. 140, 42 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України засудженого умовно з іспитовим строком 2 роки;

- 26.03.2002 Октябрським районним судом м. Полтави за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднанням невідбутого попереднього покарання остаточно засуджено до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 15.10.2003 умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 7 місяців 17 днів;

- 18.01.2005 Октябрським районним судом м. Полтави за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднанням невідбутого попереднього покарання, остаточно засуджено до 3 років 8 місяців позбавлення волі. Звільнений 07.09.2007 в зв'язку з відбуттям покарання;

- 25.10.2010 Шишацьким районним судом Полтавської області за ч.1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.;

- 15.12.2010 Шишацьким районним судом Полтавської області за ч.2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

- 17.10.2011 Шишацьким районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднанням невідбутого попереднього покарання остаточно засуджено до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений за ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 06.03.2015 умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 1 місяць 13 днів.

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Близько 23-00 год. 19 грудня 2017 року в домогосподарстві ОСОБА_3, що розташоване в с. Федунка Шишацького району Полтавської, вул. Лісна, 15 області між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, які перебували в стані алкогольного сп’яніння виникла сварка на побутовому ґрунті, яка переросла в бійку. В ході цієї бійки ОСОБА_1, діючи з прямим умислом, направленим на спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свої дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання наніс останньому один удар сокирою по спині. В наслідок завданого удару ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: хребетно-спинно-мозкової травми, перелому остистих відростків 7,8,9 дужки 8 грудних хребців, забою спинного мозку на цьому рівні, пневмоцефалії, нижньої параплегії, дисфункції органів миски, рубано-різаної рани в міжлопатковій ділянці, які у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 11 грудня 2017 року приїхав в гості до своєї сестри ОСОБА_3, яка є дружиною потерпілого ОСОБА_4

В вечірній час 19 грудня 2017 року обвинувачений разом з потерпілим вживали спиртні напої в кафе. Прийшовши додому сестри він побачив ОСОБА_4, який тримав в руках штикову лопату та виражався в його адресу лайкою. Обвинувчекний рукою вибив дану лопату у потерпілого та між ними сталась бійка, в ході якої тілесних ушкоджень ніхто не отримав, а потерпілий чи то свідомо, чи то через необережність вирвав у обвинуваченому трубку сечовивідного катетера, закріплену на тілі.

Після припинення бійки обвинувачений вирішив увійти до хати, але побачив, що потерпілий простягає руку за лопатою яка в цей час стояла біля стінки та вирішив, що він може скористатись нею для завдання тілесних ушкоджень. Діючи на випередження він схопив сокиру, що лежала на лавочці поруч завдав потерпілому, який був повернутий до нього спиною, гострою її частиною удар в спину. Після вказаного удару потерпілий обм’як та присів.

При цьому повідомив, що простягаючи руку за лопатою потерпілий не озвучував ніяких погроз чи інших слів, що б могли свідчити про можливість застосування вказаного інструменту проти обвинуваченого. До висновку про можливість застосування потерпілим лопати проти нього обвинувачений прийшов виключно виходячи з поведінки потерпілого в минулому.

Заявлений до нього прокурором цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого визнав в повному обсязі.

Крім визнання вини самим обвинуваченим вона підтверджується наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні:

- показаннями свідка ОСОБА_3, яка є рідною сестрою обвинуваченого ОСОБА_1 та дружиною потерпілого ОСОБА_4 Зокрема, остання повідомила що в грудні 2017 року на запрошення її чоловіка до них в домогосподарство приїхав брат ОСОБА_1 для працевлаштування по випилюванню посадок.

19 грудня, вживши спиртні напої, її чоловік та брат пішли до місцевого кафе, а вона з дітьми лягли спати. Прокинулась вона вночі від почутого крику, а коли визирнула з хати побачила чоловіка який тримав у руках лопоту та погрожував її застосуванням в бік брата, який перебував по за полем її зору.

В зв’язку з тим, що вона перебувала у нічній сорочці вона повернулась до хати для того щоб одягтись та приблизно через 5 хвилин до хати забіг брат та повідомив, що зарубав Едика. Переконавшись, що останній подає ознаки життя на місце була викликана швидка медична допомога та поліція.

ОСОБА_1 надавав посильну фінансову допомогу на час стаціонарного лікування потерпілого. На даний час проживає разом з сім’єю потерпілого та оказує всіляку допомогу по господарству в зв’язку з тим, що потерпілий потребує стороннього догляду.

Повідомила, що бійка дійсно могла бути спровокована її чоловіком, оскільки останній після вжиття спиртних напоїв був схильний до неадекватної та подекуди агресивної поведінки;

- заявою потерпілого ОСОБА_4 від 20.12.2017 року в якій він просить притягнути ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності (а.с.54);

- протоколом огляду місця події від 20.12.2017 року з додатками у вигляді фототаблиць, яким зафіксовано обстановку на місці події по вул. Лісна, 15 в с. Федунка Шишацького району Полтавської області, з місця події вилучено знаряддя злочину – сокиру, а також речовий доказ у вигляді лопати з штиком прямокутної форми (а.с.60-68);

- висновком судово-медичної експертизи № 20 від 11.01.2018 згідно якого у потерпілого ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження раніше наведені у вироку при описанні обставин злочину. Данні ушкодження могли утворитись від однократної дії рублячого предмету, яким також могла бути сокира, з силою достатньою для їх утворення, по давності утворення можуть відповідати даті 19.12.2017 та обставинам, викладеним в описовій частині постанови слідчого та по ступеню тяжкості, можуть бути оцінені тільки в своїй сукупності, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.

Враховуючи анатомічну локалізацію виявлених тілесних ушкоджень вірогідніше за все потерпілий знаходився задньою поверхнею тіла до знаряддя злочину. Тілесних ушкоджень, характерних для самозахисту не виявлено. Отримання тілесних ушкоджень при падінні виключається (а.с.72-73);

- висновком судово-медичної експертизи № 505 від 29.12.2017 згідно якого у ОСОБА_1Ю, виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синця на верхній та нижній губі зліва, крововиливу на слизовій оболонці верхньої та нижньої губи зліва; садна на слизовій оболонці верхньої губи зліва, які могли утворитись від одноразової точки прикладання сили тупого твердого предмету, по давності утворення можуть відповідати даті та обставинам, викладеним в описовій частині постанови слідчого та по ступеню тяжкості, як у своїй сукупності, так і кожне окремо, відносяться до легких тілесних ушкоджень. Тілесних ушкоджень характерних для самозахисту на тілі ОСОБА_1 не виявлено (а.с.71);

- даними протоколу слідчого експерименту, проведеного 21 грудня 2017 року зі свідком ОСОБА_3 яка повідомила та відтворила на місці події обставини, що повною мірою відповідають її показанням в судовому засіданні (а.с.74-78);

- даними протоколу слідчого експерименту проведеного 26 грудня 2017 року з підозрюваним (на той час) ОСОБА_1, який повідомив та відтворив на місці події обставини, що повною мірою відповідають його показанням в судовому засіданні (а.с.79-83);

Потерпілий в судове засідання не з’явився, будучі належним чином повідомленим судом про час та місце його проведення. Надав заяву, в якій посилаючись на стан здоров’я просив проводити всі судові засідання у справі без його участі (а.с. 17).

В іншій поданій ним письмовій заяві просив суд суворо не карати обвинуваченого ОСОБА_1 (а.с.41).

За таких обставин, суд погоджується з кваліфікацією дій ОСОБА_1 органом досудового розслідування за ч.1 ст. 121 КК України, як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя потерпілого в момент заподіяння.

При призначенні покарання обвинуваченому суд керується загальними засадами призначення покарання, передбаченими ст. 65 КК України та призначає покарання відповідно до положень Загальної частини КК України, у межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання суд визнає рецидив злочинів та вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

Обвинувачений є раніше неодноразово судимою особою, показань для лікування від наркоманії чи алкоголізму не має (а.с.95-101).

На підставі п.1 ч.1 ст. 89 КК України суд вважає необхідним виключити з обсягу обвинувачення дані про засудження ОСОБА_1 23.07.2008 Октябрським районним судом м. Полтави за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, оскільки останнього за постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 12.08.2009 року звільнено від відбування покарання по закінченню іспитового строку.

Згідно досудової доповіді органу з питань пробації виправлення обвинуваченого не можливе без позбавлення (обмеження) волі на певний строк через високий ризик продовження ним злочинної діяльності в подальшому (а.с. 38-40).

В той же час суд приходить до висновку, що при підготовці досудової доповіді органом пробації не в повній мірі враховано данні про стан здоров’я обвинуваченого, що суттєво впливає на встановлені ризики обвинуваченого для суспільства.

Так, при вивченні медичної документації на ім’я ОСОБА_1 встановлено, що в період відбування ним покарання у вигляді обмеження волі у Комсомольському виправному центрі № 136 04.12.2013 року його доставлено до хірургічного відділення Комсомольської міської лікарні з діагнозом: Політравма. Тупа травма черева. Відрив сечового міхура. Розрив передміхурової залози. Урогематома малого тазу. Велика позаочеревинна гематома з проривом до черевної порожнини. Гемоперітніум. Закритий перелом тазу. Шок 3-4 ступеня.

21.01.2014 травматологічним відділенням Комсомольської ЦРЛ поставлено діагноз: двохсторонній перелом лобкової та седалищної кістки з переломом дна вертлюгової западини зправа (а.с.114-116).

В подальшому ОСОБА_1 лікувався в урологічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні (з 01.07.2014 по 15.07.2014, з 14.04.2015 по 16.04.2015) та в науково-дослідному інституті урології АМН України (13.05.2015). Згідно виписки ПОКЛ від 15.07.2014 08.07.2014 проведена операція «закриття трансверзостоми», рекомендовано лікування у хірурга (проктолога) за місцем проживання (а.с.117-123).

Згідно довідки МСЕК № 460, бланк АВ № 0856183 та посвідчення УСЗН Шевченківського району м. Полтави ААГ № 169909 ОСОБА_1 до 01.11.2020 встановлено 2 групу інвалідності за загальним захворюванням (а.с.108, 113).

Відповідно до програми реабілітації інваліда № 100 від 18.10.2017 ОСОБА_1Ю, рекомендовано медична реабілітація в тому числі санаторно-курортне лікування, «Д» нагляд травматолога, невропатолога. Протипоказана робота пов’язана з тривалою ходою. Останній потребує забезпечення сечоприймачами (а.с.109-112).

Згідно ч.ч. 2-3 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

З огляду на вищевикладене, врахувавши конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення зокрема те, що сварка та подальша бійка були спровоковані самим потерпілим, позицію потерпілого, який на час розгляду справи просить суворо не карати обвинуваченого, особу обвинуваченого, який хоча і є особою раніше судимою за вчинення злочинів, але має на утриманні неповнолітню дитину, після вчиненого злочину надав матеріальну допомогу на лікування потерпілого на даний час здійснює догляд за ним та надання допомоги його родині, є особою з інвалідністю 2 групи та потребує постійного медичного нагляду та реабілітації, після інвалідізації нових злочинів не вчиняв, зважаючи на наявність обставин, які як обтяжують так і пом’якшують покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства. Таким чином призначивши обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 121 КК України, його можливо звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з застосуванням статті 75 КК України та покладенням обов’язків, передбачених ст.76 КК України, надавши йому шанс для виправлення.

З метою забезпечення виконання обвинуваченим його процесуальних обов’язків, уникнення, передбачених ст. 177 КПК України процесуальних ризиків, як-то ухилення або переховування обвинуваченого від суду та органів на які покладається виконання вироку суду, запобігання можливості вчинити інші кримінальні правопорушення, суд вважає необхідним, до набрання вироком законної сили продовжити строк обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

Заявлений прокурор цивільний позов про відшкодування на користь держави витрат на стаціонарне лікування потерпілого у сумі 6824,55 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі в зв’язку з повним визнанням його обвинуваченим.

Відомості про процесуальні витрати в матеріалах обвинувального акту відсутні та прокурором не оголошувались.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до приписів ст. 100 КПК України, а саме сокиру, як знаряддя злочину знищити, лопату повернути власнику ОСОБА_3.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 373- 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Продовжити до моменту набрання вироком законної сили термін раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, залишивши чинною заборону залишати йому місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 в період часу з 19-00 год. вечора до 08-00 год. ранку.

Речовий доказ у вигляді сокири - знищити, а лопату повернути власнику ОСОБА_3.

Цивільний позов прокурора до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого – задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі фінансового управління Шишацької районної державної адміністрації (24060300, код ЄДРПОУ 37748700 ГУДКС України в Полтавській області м. Полтава, МФО 831019, р/р 31413544700515) 6824 (шість тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 55 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Полтавської області через Шишацький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Головуючий суддя Д.С. Сиволап