Рішення № 73293699, 10.04.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/2841/18

Провадження №2-о/428/233/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

при секретарі Чумак Ю.А.,

за участю заявника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що вона проживала разом з чоловіком ОСОБА_2 до 2014 року за адресою: АДРЕСА_2. Потім вони переїхали до м. Сєвєродонецьк Луганської області, де проживали однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1, та вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Її чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року. За час їх спільного проживання заробіток її чоловіка був основним джерелом доходу їх родини. Фактично вона перебувала на утриманні свого чоловіка і постійно отримувала від нього матеріальну допомогу, яка була її постійним і основним джерелом існування. На момент смерті її чоловік отримував пенсію, яка значно перевищувала розмір її пенсії. З метою призначення пенсії по втраті годувальника, вона звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, проте отримала відмову через відсутність документів, що підтверджують факт її перебування на утриманні у померлого чоловіка. Просила суд з урахуванням уточнених вимог встановити факт її спільного проживання з чоловіком ОСОБА_2 та факт перебування на утриманні у свого чоловіка за його життя.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила обставини, викладені в заяві, підтримала заявлені вимоги у повному обсязі, просила їх задовольнити. Додатково суду пояснила, що в 2014 році в м. Первомайськ Луганської області почались військові дії, через що вона разом з чоловіком ОСОБА_2 переїхала до м. Сєвєродонецьк Луганської області. Разом з чоловіком вони проживали за адресою: АДРЕСА_1. Її чоловік дуже сильно хворів, вона його доглядала. Він помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року. Вона зверталася до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області з заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, але їй відмовили оскільки вона не може підтвердити факт її спільного проживання разом з померлим чоловіком.

Представник заінтересованої особи Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області Морєва О.Є. в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за відсутності представника Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, в якій не заперечувала проти задоволення заяви.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 є його тещею, а ОСОБА_2 є його тестем, який помер в грудні 2017 року. З 2014 року вони проживали в його квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. До початку бойових дій вони проживали в м. Первомайськ Луганської області. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 отримували пенсію. ОСОБА_2 віддавав отриману пенсію його жінці ОСОБА_1 У ОСОБА_2 була пенсія більшою, ніж у ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона знайома з ОСОБА_1 дуже давно, яка раніше разом з чоловіком ОСОБА_6 проживала в м. Первомайськ Луганської області. З початком бойових дій вони переїхали проживати в м. Сєвєродонецьк Луганської області. Вона (свідок) часто бачилась з ОСОБА_1 в місті Сєвєродонецьк, яка завжди була разом зі своїм чоловіком: на ринку, в лікарні, тощо. В грудні 2017 року чоловік ОСОБА_1 помер. У ОСОБА_2 була більше пенсія, ніж у ОСОБА_1 Вони вели спільне господарство. ОСОБА_2 утримував ОСОБА_1, оскільки в нього доходи були більшими. Його пенсія була більшою пенсії його дружини, приблизно в два рази. Коли родина ОСОБА_1 втратила своє житло у м. Первомайськ, то усім необхідним родину забезпечував ОСОБА_2 Без його коштів ОСОБА_1 не вижила б, оскільки вони були її постійним джерелом доходу.

Вислухавши пояснення заявника, свідчення свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, стало те, що заявник ОСОБА_1 бажає отримувати пенсію по втраті годувальника, після смерті її чоловіка ОСОБА_2.

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до пункту 2.3 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 розділу II даного Порядку, а також, серед іншого, документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Частиною 1 статті 38 цього Закону передбачено, що члени сім'ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

На підставі статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається: непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно із копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3, виданого 26.11.1961 року Будинком одруження м. Кадіївка Луганської області, в якому російською мовою записано, що «ОСОБА_7 и ОСОБА_8 вступили в брак 26.1.1961 г.», про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження 26.11.1971 року зроблено актовий запис за №1444». Після одруження дружина отримала прізвище, яке російською мовою записано «ОСОБА_2».

Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, виданого 04.12.2017 року Сєвєродонецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року у віці 79 років, про що 04.12.2017 року складено відповідний запис №1977.

ОСОБА_2 отримував пенсію за віком за списком №1 (при повному пільговому стажі), щомісячний розмір пенсії за період з січня по вересень 2017 року становив 3811 грн. 77 коп. та за період з жовтня по грудень 2017 року становив 8621 грн. 25 коп. щомісячно, що підтверджується копією довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 12.03.2018 року№815.

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком при повному стажі, щомісячний розмір пенсії за період з жовтня 2017 року по березень 2018 року становить 2678 грн. 16 коп. щомісячно, що підтверджується копією довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 12.03.2018 року №814.

Таким чином, дохід чоловіка заявника ОСОБА_1 в декілька разів перевищував розмір її щомісячного доходу.

Оцінюючи докази по справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 перебувала на утриманні у свого померлого чоловіка, так як грошові кошти, які він отримував, були для неї основним джерелом існування, оскільки її дохід був невеликим і не покривав усіх необхідних витрат заявниці. Зазначена обставина знайшла своє підтвердження в судовому засіданні письмовими доказами, а також свідченнями свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_4

Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 постійно проживала зі своїм чоловіком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1. Зазначена обставина підтверджується копіями довідки від 03.12.2014 року №12054 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, виданої ОСОБА_2 та довідки від 26.01.2018 року №6116 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої ОСОБА_1, а також свідченнями свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_4

Згідно з копією рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 22.02.2018 року №3556/03-21, заявнику ОСОБА_1 було відмовлено у переході на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, оскільки у заявника на підставі наданих нею документів відсутнє право на одержання вказаної пенсії і не підтверджений факт спільного проживання з померлим чоловіком і факт перебування на його утриманні.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що в суді було підтверджено, що заявник ОСОБА_1 до дня смерті її чоловіка ОСОБА_2 постійно проживала з ним, вела спільне сумісне господарство, перебувала на його утриманні, а грошова допомога з боку останнього була для неї основним і постійним джерелом засобів для існування.

З огляду на зазначене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати по цій справі не відшкодовуються учасникам справи, оскільки іншого не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 267-268, 273, 293, 315-319, 354, 355 ЦПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року №5, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місце знаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21792459), задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року, та факт перебування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, на утриманні у ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення в повному обсязі складене 10.04.2018 року.

Суддя Ж. І. Кордюкова