Постанова № 73291972, 05.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3579/16-ц Головуючий у І інстанції Кравченко М. В.Провадження № 22-ц/780/1214/18 Доповідач у 2 інстанції Мельник Я. С.Категорія 34 05.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 квітня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

за участі секретаря Удовиченко В.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 09 січня 2018 року про стягнення штрафу у порядку процесуального примусу у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135, ОСОБА_136, ОСОБА_137, ОСОБА_138, ОСОБА_139, ОСОБА_140, ОСОБА_141, ОСОБА_142, ОСОБА_143, ОСОБА_144, ОСОБА_145 до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 09 січня 2018 року прийнято відмову позивачки ОСОБА_146 від позовних вимог до ПАТ «Центренерго» про відшкодування моральної шкоди та провадження у цій частині закрито, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про залишення позову ОСОБА_146 без розгляду - відмовлено, а також стягнуто з ОСОБА_2 штраф у порядку процесуального примусу у розмірі 1762 грн.

Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить її у частині стягнення з нього штрафу скасувати.

У обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що накладення на нього штрафу судом є безпідставним, оскільки його боку під час розгляду справи не було допущено жодного зловживання процесуальними правами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 подав заяву про залишення без розгляду позової заяви ОСОБА_146 без наявності у нього відповідних повноважень на це, оскільки довіреність на представництво інтересів ОСОБА_146 була скасована, що суд визнав як зловживання ним своїми правами.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі звернулися через свого представника ОСОБА_2 із даним позовом.

У подальшому, довіреність ОСОБА_146 на представництво її інтересів ОСОБА_2 була скасована, внаслідок чого ОСОБА_146 звернулася до місцевого суду із заявою про відмову від позовних вимог.

Разом з тим, ОСОБА_2 подав суду заяву, в якій просив залишити позов ОСОБА_146 без розгляду внаслідок скасування довіреності на представництво її інтересів.

Відповідно до ч. ч. 1,3,4 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначаються Цивільним кодексом України. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.

Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч.4 ст.44 ЦПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Постановляючи ухвалу про стягнення з ОСОБА_2 штрафу у порядку процесуального примусу, суд першої інстанції належним чином не обґрунтував, у чому саме полягало зловживання ОСОБА_2 процесуальними правами, а висновок суду про те, що подання заяви про залишення позову ОСОБА_146 без розгляду з огляду на її відмову від представництва інтересів ОСОБА_146 ОСОБА_2, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки у даному випадку ОСОБА_2 у порядку ст. 64 ЦПК України належним чином повідомив суд про скасування довіреності на представництво ОСОБА_146, та скористався своїм правом на подання клопотання, передбаченого ст. 43 ЦПК України. Будь-яких доказів про те, що ОСОБА_2 було відомо про подання ОСОБА_146 заяви про відмову від позовних вимог, у матеріалах справи немає, що також спростовує висновки місцевого суду у цій частині.

Вищенаведене дає підстави для висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального закону, у зв'язку з чим ухвала місцевого суду у частині накладення штрафу у порядку процесуального примусу підлягає скасуванню, а в іншій частині ухвалу необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 379 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 09 січня 2018 року у частині накладення на ОСОБА_2 штрафу у порядку процесуального примусу - скасувати, а в іншій частині ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: