Постанова № 73291944, 11.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/91/18 Головуючий у І інстанції Унятицький Д. Є.Провадження № 22-ц/780/1404/18 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А.Категорія 26 11.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів: Приходька К.П., Таргоній Д.О.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 15 січня 2018 року про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про припинення правовідносин за договором поруки,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним зустрічним позовом та просив суд першої інстанції визнати договір поруки від 14 грудня 2006 року припиненим, оскільки він не надавав банку своєї згоди на збільшення його відповідальності як поручителя.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 15 січня 2018 року зустрічний позов було повернуто.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що відповідно до Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Тому, вважає, що посилання суду першої інстанції на норми ст.. 31 ЦПК України (2004 року) є помилковими та безпідставними, оскільки відповідні положення втратили чинність.

Оскільки нормами попередньої редакції ЦПК України не було передбачено правових інститутів підготовчого засідання та відзиву, тому у даній справі не могло бути проведене підготовче засідання, а строк для подання відзиву не міг бути встановлений судом.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі, скаржник просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суд першої інстанції.

У відповідності до вимог ст.. 360 ЦПК України, відзив у визначений судом строк не надходив. Згідно із ч. 3 цієї ж статті відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги доходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, враховуючи таке.

Повертаючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в редакції ст.. 31 ЦПК України, який діяв на момент відкриття провадження у справі, було передбачено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду судом справи по суті, а в даній справі розгляд по суті розпочався 05 жовтня 2017 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи таке.

У відповідності до ст.. 31 ЦПК України (в редакції до 15 грудня 2017 року) відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Так, згідно зі ст.. 193 ЦПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно зі ст.. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у ОСОБА_2 з моменту відкриття провадження у справі за первісним позовом, тобто з 10 травня 2016 року, виникло процесуальне право на звернення до суду із зустрічним позовом. Відповідач, у відповідності до ст.. 31 ЦПК України (в редакції до 15 грудня 2017 року), мав право звернутися із зустрічним позовом до початку розгляду справи по суті, тобто до 05 жовтня 2017 року, однак ОСОБА_2 таким процесуальним правом, в строк визначений процесуальним законодавством, не скористався. Відповідно, набрання 15 грудня 2017 року чинності новим ЦПК України не поновлює процесуальних строків, в тому числі й щодо строку на звернення до суду із зустрічним позовом, які були визначені попередньою редакцією ЦПК України.

Враховуючи наведені норми процесуального права та враховуючи ту обставину, що фактично відсутній перехідний період в цивільному судочинстві, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_2, з моменту відкриття провадження у даній справі, тобто з 10 травня 2016 року, та до початку розгляду справи по суті, тобто до 05 жовтня 2017 року, мав достатній час для вивчення предмету позову та подання обґрунтованого зустрічного позову, однак в строк визначений цивільно-процесуальним законодавством, який діяв на момент відкриття провадження у справі, ОСОБА_2 не скористався таким своїм правом.

Натомість неодноразово звертався до суду апеляційної інстанції з апеляційними скаргами на ухвалу Бородянського районного суду від 10 травня 2016 року про відкриття провадження, що свідчить про затягування розгляду справи, оскільки при оскарженні такої ухвали суд першої інстанції був позбавлений можливості продовжувати розгляд справи.

Згідно зі ст.. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу про повернення заяви позивачеві (заявникові) у справі розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до вимог ст.. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладені норми процесуального права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про повернення зустрічного позову - без змін.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 15 січня 2018 року про повернення зустрічної позовної заяви залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий

Судді: