Постанова № 73291555, 10.04.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3305/16-ц Головуючий у І інстанції Болобан В. Г.Провадження № 22-ц/780/1415/18 Доповідач у 2 інстанції Березовенко Р. В.Категорія 4 10.04.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого суддіБерезовенко Р.В., суддів:Олійника В.І., Журби С.О.,за участю секретаряШуляка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 24 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, ОСОБА_8 про повернення майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

До місцевого суду у грудні 2016 року ОСОБА_7 звернулась з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_8 про повернення майна з чужого незаконного володіння.

Під час судового засідання 24 березня 2017 року представником позивача була подана заява про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,3720 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, що належить ОСОБА_5 і є предметом спору.

Заяву було обґрунтовано наступним. Відповідач може ухилятись в подальшому від виконання рішення суду, а тому існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову. Також пояснила, що є об'ява про продаж цієї земельної ділянки (копія додана до заяви), що свідчить про намір відповідача позбутись цієї земельної ділянки, що в свою чергу утруднить виконання рішення, в разі задоволення позовних вимог.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 24 березня 2017 року заяву ОСОБА_7 про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,3720 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, що належить ОСОБА_5.

Представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу. При цьому, апелянт посилався на те, що оскаржувана ухвала суперечить вимогам чинного цивільного процесуального кодексу України та роз'ясненням Пленуму Верховного суду України з даного приводу. Оскільки ухвала не містить обгрунтування того, в чому саме полягає ризик можливого невиконання рішення суду, мотивів з яких суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви, підстав обрання заходів забезпечення позову. Також, вказував на те, що позивач не є власником земельної ділянки, на яку накладено арешт, і вказана земельна ділянка не є предметом спору у даній справі.

В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

До суду апеляційної інстанції надіслано відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_9 У відзиві ОСОБА_9 просить відхилити апеляційну скаргу, ухвалу місцевого суду залишити без змін. При цьому, зазначає, що доводи апеляційної скарги є надуманими та необґрунтованими, а ухвала суду такою, що відповідає вимогам закону і постановлена на повному, всебічному досліджені всіх матеріалів справи.

Згідно ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву ОСОБА_7 про забезпечення позову, суддя місцевого суду виходив з того, що існує очевидна небезпека того, що для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 151 ЦПК України (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали), суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно із ст. 152 ЦПК України (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали) позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання, зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку, передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам".

Таким чином, постановляючи ухвалу з цього приводу, суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, повністю дотримався вимог ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали), положень постанови № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову".

При цьому, місцевий суд, із врахуванням реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, відповідності виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, правильно прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм процесуального права при її постановленні, зокрема, ст.ст. 4, 151-154 ЦПК України (в редакції на час постановлення оскаржуваної ухвали), на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи і спростовуються наявними у справі доказами.

За таких обставин, постановлена ухвала не підлягає скасуванню, так як вона постановлена з додержанням вимог закону.

При цьому, інші обставини, зазначені в апеляційній скарзі, зокрема, про відсутність обгрунтування необхідності застосування забезпечення позову та те, що спірна земельна ділянка не є предметом спору на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження в ході перегляду справи.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 24 березня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: В.І. Олійник

С.О. Журба