Рішення № 73291235, 30.03.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/8918/15-ц

Провадження № 2/361/29/18

30.03.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарі - Латенко Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області, треті особи: ОСОБА_4 та Броварська районна державна нотаріальна контора про визнання дійсним заповіту та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на нерухоме майно,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися з позовом до Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області, треті особи: ОСОБА_4 та Броварська районна державна нотаріальна контора про визнання дійсним заповіту та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на нерухоме майно.

Позивач зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5. За вказаним фактом виконавчим комітетом Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області 13 травня 2015 року складено відповідний актовий запис за № 16 та видано свідоцтво про смерть НОМЕР_1.

До моменту смерті, а саме 27 грудня 2007 року померлою ОСОБА_5 складено заповіт, за умовами якого померла на випадок смерті все своє майно з чого б воно не складалось і де б не знаходилося та все те, що буде належати останній на день смерті і на що вона за законом матиме право, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 земельні ділянки згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 площею 0,2500 га, НОМЕР_3 площею 0,3311 га, НОМЕР_4 площею 0,4500 га заповідала ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Вказаний вище заповіт було посвідчено секретарем Будищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області ОСОБА_6 та зареєстрованого в реєстрі за № 66, також були присутні свідки на бажання заповідача, а саме: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.

Станом на 09.10.2015 р. зазначений вище заповіт по даним виконавчого комітету Будищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області не змінено та не скасовано, про що на заповіті є відповідна відмітка.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_5, спадкоємці за заповітом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області.

Однак, Броварська районна державна нотаріальна контора Київської області листом № 3893/02-14 від 27.11.2015 р. призупинила вчинення нотаріальної дії, в зв'язку з тим що при вчиненні заповіту при свідках нотаріус встановлює особу громадянина, що є свідком. Встановлення особи свідка здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина. Встановлені відомості про особу свідка заносяться у текст заповіту. Тому їм було запропоновано звернутися до судових органів.

Згідно звіту у стислому виді про оціночну вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, від 18 листопада 2015 року, вартість будинку становить 75200 грн., а загальна площа житлового будинку становить 80 кв.м. Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 3555,36 грн., кадастровий номер НОМЕР_6, нормативно грошова оцінка земельної ділянки 1171,05 грн., кадастровий номер НОМЕР_7, нормативно грошова оцінка земельної ділянки 651,30 грн., кадастровий номер НОМЕР_8, нормативно грошова оцінка земельної ділянки 246146,92 грн.

Посилаючись на викладене, позивач просила суд визнати дійсним заповіт від 27 грудня 2007 року, посвідчений секретарем ОСОБА_6 виконавчого комітету Будищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, зареєстрованого в реєстрі за № 66, визнати за ОСОБА_2, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельні ділянки згідно Державних актів на право власності на земельну ділянку: НОМЕР_4 площею 0,4500 га, НОМЕР_3 площею 0,3311 га, НОМЕР_2 площею 0,2500 га.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_1 та їхні представники ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 позовні вимоги підтримали, надали пояснення аналогічні позовній заяві, просили про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області (правонаступник Калитянська селищна рада Броварського району Київської області а.с.152-171, том ІІ) ОСОБА_13 позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, в письмових запереченнях на позов зазначав, що посадовими особами Будищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області 27 грудня 2007 року під час проведення оформлення заповіту було грубо порушено ст. 8 та ст. 19 Конституції України, яка зобов'язує дотримання вимог чинного законодавства всіма посадовими особами органів місцевого самоврядування під час виконання своїх службових обов'язків. Після оформлення заповіту не було внесено до Спадкового реєстру відомостей про посвідчення заповіту.

Такі дії вказують про порушення вимог Положення «Про Спадковий реєстр», тобто заповіт ОСОБА_5 підлягав обов'язковій реєстрації в Спадковому реєстрі.

Вважає, що відсутність у Спадковому реєстрі відомостей щодо наявності запису про заповіт від 27 грудня 2007 року ОСОБА_5 є підставою для відмови у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом. Також, існують додаткові письмові докази про те, що заповіт від 27 грудня 2007 року ОСОБА_5 не могла оформити, оскільки перебувала на роботі в школі та не була на лікарняному в грудні 2007 року.

З врахуванням вказаних грубих порушень чинного законодавства України просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В судове засідання представник третьої особи Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, направили до суду листа про розгляд справи у відсутність представника (а.с.218, том ІІ).

В судовому засіданні представники третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 позовні вимоги не визнали, заперечували проти їх задоволення в повному обсязі, просили суд відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог, винести окрему ухвалу щодо скоєння посадовою особою секретарем Будищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області ОСОБА_6 неправомірних дій під час оформлення заповіту від 27 грудня 2007 року за реєстровим номером 66 від імені ОСОБА_5 та направити її на адресу прокуратури Черкаської області для прийняття рішення про відкриття кримінального провадження за ст.ст. 26-29, 190, 364-1 КК України, стягнути із позивачів на користь держави судовий збір за звернення з позовною вимогою про визнання дійсним заповіту від 27 грудня 2007 року, посвідчений секретарем ОСОБА_6 виконавчого комітету Будищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, зареєстрованого в реєстрі за № 66.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що з 2005 року працює секретарем Будищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, в с. Будище є будинок-інтернат, до них часто приїжджають незнайомі люди. В робочий час до свідка звернулася директор будинку-інтернату та її чоловік, незнайома жінка і сказали, що прийшла жінка, яка хоче скласти заповіт, вона записала свідків, подивилася паспорта. Померлу ОСОБА_5 вона не знала. Спадкодавиця підписувала заповіт в сидячому положенні, свідки підписалися одразу в приміщенні сільської ради, зміст заповіту свідок пояснювала.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що померла ОСОБА_5 приїхала в с. Будище до своєї тітки, у неї погіршилося самопочуття і вона вирішила скласти заповіт. Мати позивача ОСОБА_18 приїжджала в село разом з померлою та шукали родичів ОСОБА_5, з цього часу свідок був знайомий з ОСОБА_18 Про присутність свідків при посвідченні заповіту наполягала секретар сільської ради. Заповіту свідок не читав, чи сплачувала ОСОБА_5 гроші в касу не бачив.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показала, що вони з померлою ОСОБА_5 товаришували з 1990 року, поруч з нею завжди була ОСОБА_18, яка за померлою доглядала, допомагала їй лікуватися, ОСОБА_5 розквітла. Остання обмовилася, що за цей догляд її будинок після смерті перейде ОСОБА_18 (онуці ОСОБА_18.). В кінці 2007 року померла їздила на Черкащину. Свідок зазначала, що працює в Семиполківській середній школі, де працювала і померла ОСОБА_5, якої могло не бути на роботі, але була відмічена в табелі як присутня на робочому місці, чи була померла ІНФОРМАЦІЯ_5 присутня на роботі свідок не пам'ятає, проте, вказала, що повертаючись з Черкащини остання з ОСОБА_18 потрапили в ДТП, вона була трохи налякана і 30 грудня 2007 року була вдома. Вказувала, що документи померла тримала у її сестри ОСОБА_4, про заповіт свідку нічого не відомо.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показала, що була сусідкою померлої ОСОБА_5, з якою товаришували більше 20 років, а з ОСОБА_18 знайомі з 1997 року. Про заповіт їй нічого не відомо. Сестру покійної ОСОБА_4 вона бачила 3 рази за все життя, вона приїжджала на похорон чоловіка ОСОБА_5, на похороні самої ОСОБА_5 її не було. Сестри телефонували одна одній, не ворогували. Померла казала, що будинок залишиться тому, хто її до смерті догляне, ОСОБА_10 (онука ОСОБА_18.) була їй як онучка. Організатором похорон ОСОБА_5 була ОСОБА_18, вони з ОСОБА_1 доглядали покійну, приходили до неї в лікарню, з родичів ОСОБА_5 ніхто на її похорон не приїхав. Ховала документи, бо боялася рідні померлого чоловіка.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показала, що товаришувала з родиною ОСОБА_5. Неодноразово ставала свідком того, що ОСОБА_18 обзивала поганими словами та принижувала померлу ОСОБА_5, яка з 2008 року хотіла з'єднати свою долю з чоловіком на ім'я ОСОБА_26, проте ОСОБА_18 всіляко перешкоджала, не дозволяла їм зустрічатися, заставляла померлу скласти заповіт, але остання не хотіла, казала, що робити цього не буде, нехай все буде по закону. Бути похованою біля свого чоловіка ОСОБА_5 не хотіла, бо його родина її не любила. Будучи на пенсії вона працювала та сама оплачувала всі рахунки, була змушена відключити міжнародний зв'язок, посилаючись на розтрати ОСОБА_18, яку померла боялася. В кінці 2007 року ОСОБА_5 за межі села не виїжджала, в 2008 році планувала вийти заміж. Родичів на Черкащині в неї не було, вона їздила до рідних в Кіровоградську область та до сестри в м. Калугу, Російська Федерація. Померла неодноразово сварилася та виганяла з будинку ОСОБА_18, проте та поверталася, останні 5 років вони проживали разом, похованням ОСОБА_5 займалася ОСОБА_18

В судовому засіданні ОСОБА_22 показав, що він був сусідом ОСОБА_5, з якою товаришувала його дружина, вони всі разом працювали в школі, тому впевнений, що померла не могла бути відсутньою на роботі і щоб про це ніхто не знав. Жила разом з ОСОБА_18, з якою в них були не дуже дружні стосунки, у свідка склалося враження, що ОСОБА_5 боялася ОСОБА_18, в якої на неї була компрометуюча інформація. ОСОБА_5 казала, що складати заповіт не буде, нехай все буде по закону. ОСОБА_18 повідомила дружину свідка, що в неї є дарча на майно померлої, а субсидію, надану ОСОБА_5, вони повернуть.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши думку сторін та покази свідків, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 27 грудня 2007 року секретарем Будищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області ОСОБА_6 було оформлено заповіт ОСОБА_5, який зареєстрований в реєстрі за № 66 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.18, том І).

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_9, видане виконавчим комітетом Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області (а.с.17, том І).

16 червня 2015 року третя особа ОСОБА_4, як рідна сестра спадкодавиці ОСОБА_5, звернулась до Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини та оформлення необхідних документів (а.с.93 зворотна сторона, том І).

Броварською районною державною нотаріальною конторою Київської області відкрито спадкову справу № 348/2015 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 (а.с.93-156).

08 жовтня 2015 року до Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, звернулась неповнолітня ОСОБА_2, яка діяла за згодою її матері ОСОБА_1, яка в свою чергу 08 жовтня 2015 року звернулася до нотаріуса із заявою про відмову від належної їй частини спадкового майна на користь своєї дочки - ОСОБА_2 (а.с.119 зворотна сторона -120 зворотна сторона).

Згідно листа Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області №3893/02-14 від 27 листопада 2015 року, на день відкриття спадщини заповіт ОСОБА_5, складений 27 грудня 2007 року, з реєстровим № 66, не був внесений в Спадковий реєстр (заповіти/спадкові договори), що підтверджується інформаційною довідкою від 16 червня 2015 року за № 40681884 та витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №40681856 від 16 червня 2015 року (а.с.8, том І). Також, наданий ОСОБА_2 заповіт, посвідчений з порушенням чинного законодавства України, відсутні необхідні відомості, тому їй необхідно звернутись до суду (а.с.9, том І).

27 листопада 2015 року неповнолітньою ОСОБА_2, яка діяла за згодою своєї матері ОСОБА_1, було подано до державної нотаріальної контори заяву про зупинення видачі свідоцтв про право на спадщину за законом у зв'язку з її наміром звернутися до суду (а.с.129, том І).

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 21 жовтня 2015 року №41866869, заповіт, складений ОСОБА_5, посвідчений в Будищенській сільській раді Звенигородського району Черкаської області 27 грудня 2007 року, реєстраційний №66, зареєстровано в Спадковому реєстрі за №58096080 Черкаською філією Державного підприємства «Національні інформаційні системи» 21 жовтня 2015 року, 16:07 (а.с.7,73-75, том І).

Заперечуючи проти даного позову, представник третьої особи - рідної сестри померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 ОСОБА_4, ОСОБА_14 подав до суду заяву, в якій зазначав, що ОСОБА_18 та інші посадові особи Будищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області здійснили підробку заповіту № 66 від 27 грудня 2007 року ОСОБА_5. Зазначений заповіт, посвідчений посадовою особою органу місцевого самоврядування секретарем Будищенської сільської ради ОСОБА_6. Метою здійснення шахрайських дій є заволодіння майном (будинком, земельними ділянками та особистим майном) спадкодавця. ОСОБА_18, яка не доводиться родичкою ОСОБА_5 та є матір'ю ОСОБА_1 та бабусею ОСОБА_2, подала документ (заповіт), який є підробленим за такими ознаками: станом на час подання заяви на спадщину, заповіт не значився у державному Реєстрі України, 27 грудня 2007 року ОСОБА_5 перебувала на робочому місці, що підтверджується довідкою директора Семиполківського НВК ОСОБА_23, ОСОБА_5 народилася у с. Кіндратівка Ново-Архангельського району Кіровоградської області та, згідно з записами у трудовій книжці ОСОБА_5, із 01.04.1987 р. до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3. працювала на посаді вчителя у Семиполківському НВК на території с. Семиполки, Київської області, Броварського району, підпис ОСОБА_5 не відповідає тим підписам, що є у інших документах, підписаних нею при житті (трудової книжки, медичної книжки, журналах школи, щоденниках учнів та ін.), а саме: підпис в заповіті спадкодавця здійснений знизу до верху, а в інших документах зверху до низу, після підпису немає прописом прізвища ім'я та по батькові рукою спадкодавця, а також не написано рукою спадкодавця: «заповіт з моїх слів написаний секретарем сільської ради і мною прочитаний». На заповіті відсутній чіткий час складання документу. 27 грудня 2007 року ОСОБА_5 не хворіла і не була на лікарняному, тому при посвідченні заповіту, згідно з Законом України «Про нотаріат», свідки були не обов'язкові. У даному випадку вони є підставними особами. В редакції заповіту вказано, що підпис ОСОБА_5 здійснено у присутності свідків ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8, відповідно до Закону України «Про нотаріат» та інструкцію про здійснення нотаріальних дій, мають зазначатися їх паспортні дані та причини, за якими ці свідки вписуються у заповіт, а вони відсутні. Відбитки печатки, поставлені у 2007 році та 2015 році, ідентичні - з одним і тим же дефектом (з лівої сторони відбитку печатки уверху, над літерою «к» вбачається однакове розширення ліній; після слова «Україна» в правій нижній стороні розмиті чорнила у вигляді плями), що може свідчити про те, що печатки ставилися в один і той же час при написанні підробленого документу (заповіту) (а.с.56-58, том І).

З метою повного та всебічного розгляду даної справи, ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 квітня 2016 року призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи виконано підпис від імені ОСОБА_5 у заповіті, посвідченому 27 грудня 2007 року секретарем Будищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області, самою ОСОБА_5 чи іншою особою (а.с.78-79, том І).

Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи №6719/6720/16-32 від 07 грудня 2016 року, досліджувані підписи від імені ОСОБА_5 в графі «ПІДПИС» у першому та другому примірниках заповіту від 27.12.2007 р., складеного від імені ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, посвідченого ОСОБА_6, секретарем Будищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області та зареєстрованого у реєстрі за №66, виконані рукописи способом без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів. Підписи від імені ОСОБА_5 в графі «ПІДПИС» у першому та другому примірниках заповіту від 27.12.2007 р., складеного від імені ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, посвідченого ОСОБА_6, секретарем Будищенської сільської ради Звенигородського району Черкаської області та зареєстрованого у реєстрі за № 66, - виконані ОСОБА_5 (а.с.189-197, том І).

В судовому засіданні експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_24 пояснила, що для проведення експертного дослідження беруться найбільш схожі між собою зразки підпису, якому документу належить кожен підпис свідок відповісти не змогла, дійсність підпису в заповіті та пенсійному посвідченні підтвердила.

В судовому засіданні експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_25 пояснив, що він другий експерт, по копіям документів експертиза не проводиться, технічної підробки підписів ОСОБА_5 він не помітив, позивача ОСОБА_1 не знає.

З письмових матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, народилася у с. Кіндратівка Новоархангельського району Кіровоградської області, згідно з записами у трудовій книжці ОСОБА_5, із 01.04.1987 р. до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3. працювала на посаді вчителя у Семиполківському НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» на території с. Семиполки Броварського району Київської області (а.с.99,132-134, том І).

Згідно довідки директора Семиполківського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» ОСОБА_23 №146 від 19 листопада 2015 року, ОСОБА_5 в грудні 2007 року на лікарняному не перебувала і протабельована повний місяць (всі робочі дні) (а.с.135, том І).

Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку, що факт перебування ОСОБА_5 27 грудня 2007 року в с. Будище Звенигородського району Черкаської області спростовується письмовими матеріалами справи.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зі ст. 1244 ЦК України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Згідно ст.1247 Цивільного кодексу України, заповіт складається на випадок смерті і набуває чинності з часу відкриття спадщини, коли вже відсутній сам спадкодавець. Щоб забезпечити справжній вираз волі заповідача, закон вимагає певної форми заповіту, яка є суттєвим його елементом.

Згідно з ч.1 ст.1247 ЦК України, заповіт повинен складатися у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання. За загальним правилом місцем складання заповіту повинно бути приміщення нотаріальної контори, або приміщення органу місцевого самоврядування населених пунктів, де відсутні нотаріальні контори.

Ст. 1251 Цивільного кодексу України передбачає, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно ст.1253 Цивільного кодексу України, на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках.

Свідками можуть бути лише особи з повною цивільною дієздатністю. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.

У тексті заповіту заносяться відомості про особу свідків.

При вчиненні заповіту при свідках нотаріус встановлює особу громадянина, що є свідком. Встановлення особи свідка здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення водія, посвідчення, видане за місце роботи громадянина, та ін.).

Відповідно до вимог п. 1.7, 1.8, 1.10, -1.11 Глави 3 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5: 1.7. Нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним, про що зазначається перед його підписом. 1.8. Якщо заповідач унаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких інших причин не може власноручно підписати заповіт, за дорученням заповідача він може бути підписаний іншою фізичною особою. 1.10. Нотаріус при посвідченні заповіту зобов'язаний роз'яснити заповідачу зміст статті 1241 Цивільного кодексу України про право на обов'язкову частку у спадщині та зміст статті 1307 Цивільного кодексу України щодо нікчемності заповіту на майно, яке є предметом спадкового договору. 1.11. На бажання заповідача, а також у випадках, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватись не менше ніж при двох свідках. Свідками можуть бути особи з повною цивільною дієздатністю. Свідками не можуть бути: нотаріус; особи, на користь яких складено заповіт; члени сім'ї та близькі родичі спадкоємців за заповітом; особи, які не можуть прочитати або підписати заповіт. Текст заповіту має містити відомості про особи свідків, а саме: прізвище, ім'я, по батькові кожного з них, дату народження, місце проживання, реквізити паспорта чи іншого документа, на підставі якого було встановлено особу свідка. Свідки, при яких посвідчено заповіт, зачитують його вголос та ставлять свої підписи на ньому.

Відповідно до ч.1 ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 14 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року, не допускається визнання дійсним заповіту, який є нікчемним у зв'язку з порушенням вимог щодо його форми та порядку посвідчення, оскільки норми глави 85 ЦК України не передбачають можливості визнання заповіту дійсним.

Дослідивши два примірники заповіту від 27 грудня 2007 року, складених від імені ОСОБА_5, судом було встановлено, що в заповіті не вказано дату та час оформлення заповіту; не зазначена повна адреса місця проживання ОСОБА_5, відсутні відомості про свідків, які вказані в заповіті, відомості про свідків написані різними почерками в різних екземплярах заповіту, після підпису немає прописом прізвища ім'я та по батькові рукою спадкодавця, а також не написано рукою спадкодавця: «заповіт з моїх слів написаний секретарем сільської ради і мною прочитаний». Також в редакціях двох екземплярів заповіту прізвища свідків були написані різними почерками та під різними кутами щодо почерку, яким заповнено форму заповіту. Відсутні паспортні дані свідків, не встановлена їх цивільна дієздатність. В заповіті не вказано, на якій підставі було залучено для оформлення заповіту свідків.

Крім того, із показів одного зі свідків посвідчення даного заповіту, а саме: ОСОБА_7, судом було з'ясовано, що свідок заповіт від 27 грудня 2007 року, складений від імені ОСОБА_5 не читав, його змісту не знає, що є прямим порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до п.40-1 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних та міських Рад народних депутатів України», затвердженої Наказом № 22/5 від 25 серпня 1994 року Мінюсту України, та на підставі Наказу Міністерства юстиції № 33/5 від 07.04.2005 р., відомості про посвідчення, посадовими особами заповітів підлягають обов'язковому внесенню до Спадкового реєстру у порядку, передбаченому Положенням про Спадковий реєстр.

Підпунктом 6.1 пункту 6 Положення про Спадковий реєстр, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.04.2005 № 33/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.2005 за № 373/10653 (далі - Положення) (який діяв на момент посвідчення заповіту), було встановлено, що заповіти, посвідчені вповноваженими на це посадовими, службовими особами органів місцевого самоврядування; спадкові договори, що були посвідчені нотаріусами до створення та введення в дію програмного забезпечення Спадкового реєстру, підлягали обов'язковій реєстрації в Спадковому реєстрі.

Відповідно до підпункту 6.2 пункту 6 Положення посадові, службові особи органів місцевого самоврядування здійснювали внесення до Спадкового реєстру відомостей про заповіти, зазначені в пункті 6.1 цього Положення, шляхом подачі Адміністратору заяв встановленого зразка.

З урахуванням вищевикладеного та того, що заповіт від 27 грудня 2007 року, складений від імені ОСОБА_5, був внесений до Спадкового реєстру лише через 5 місяців після її смерті, суд не вбачає підстав для визнання вищевказаного заповіту дійсним.

Як роз'яснено у п. 17постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, згідно із частиною першою статті 1257 ЦК є нікчемним, тому на підставі статті 215 ЦК визнання такого заповіту недійсним судом не вимагається.

Таким чином, у зв'язку з тим, що заповіт від 27 грудня 2007 року, складений від імені ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, визнаний судом дійсним не був, не підлягають задоволенню в повному обсязі і позовні вимоги щодо визнання за позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за цим заповітом на майно після смерті ОСОБА_5.

За таких обставин суд приходить до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно звіту у стислому виді про оціночну вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, від 18 листопада 2015 року, вартість будинку становить 75200 грн. Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5, нормативна грошова оцінка земельної ділянки 3555,36 грн., кадастровий номер НОМЕР_6, нормативно грошова оцінка земельної ділянки 1171,05 грн., кадастровий номер НОМЕР_7, нормативно грошова оцінка земельної ділянки 651,30 грн., кадастровий номер НОМЕР_8, нормативно грошова оцінка земельної ділянки 246146,92 грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

При зверненні до суду з даним позовом представником позивачів ОСОБА_11 було сплачено судовий збір в розмірі 3268 грн., тобто 1% від ціни позову.

Тому суд вважає за необхідне стягнути солідарно із позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 487,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, 7, Інструкцією «Про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних та міських Рад народних депутатів України», затвердженою Наказом № 22/5 від 25 серпня 1994 року Мінюсту України, та Наказом Міністерства юстиції № 33/5 від 07.04.2005 р., ст.ст. 3, 4, 76, 80, 81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до Семиполківської сільської ради Броварського району Київської області, треті особи: ОСОБА_4 та Броварська районна державна нотаріальна контора про визнання дійсним заповіту та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на нерухоме майно - відмовити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь держави судовий збір в розмірі 487,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В. С. Сердинський