Ухвала суду № 73291024, 30.03.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13415/17

Провадження №2/369/1317/18

УХВАЛА

про забезпечення позову

30.03.2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчко А.Я. ,

за участю секретаря Раситюк М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника третьої особи ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_1 про зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

05.12.2017 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області в провадження судді Волчка А.Я. надійшла цивільна справа за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_1 про зобов’язання вчинити дії.

26.03.2018 року по вищезазначеній цивільній справі, представником третьої особи ОСОБА_1 – ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення доказів, № 9972, в якій просив суд вжити заходів щодо забезпечення позову, а саме: накласти заборону відповідачу ОСОБА_3 та третім особам виконувати будівельні роботи на будівництві багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та вбудованим гаражем, який розташований за адресою: Київська обл.., Києво-Святошинський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Садова, 51-В, корпус 1,2, вул. Садова, 51-Б, корпуси 1,2, та Садова, 51-А, корпуси 1,2,3.

Заявлені вимоги мотивує тим, що відповідач порушив вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм та державних стандартів і норм, на його думку існують всі підстави для задоволення позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви. У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до частини першої ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву представника третьої особи ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Із роз'яснень Верховного Суд України у п. 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Тобто до суду з заявою про забезпечення позову можуть звернутися сторони по справі між якими існує спір. Що стосується правового статусу третіх осіб щодо звернення до суду із заявою про забезпечення позову, то клопотання про забезпечення позову може бути подано третіми особами, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору, оскільки згідно ч.3 ст. 52 ЦПК України ці особи користуються правами позивача. Особи, що залучені до участі у справі у статусі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог, також користуються правами передбаченими ст. 43 ЦПК України, та теоретично мають змогу звертатись до суду із заявою про забезпечення позову, такі треті особи не висувають ніяких вимог та до них ніякі вимоги не пред’являється.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов"язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст.. 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.. 150 ЦПК заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов'язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Окрім національного законодавства, також і прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Отже, забезпечення позову допускається між сторонами в яких виник спір, з огляду на матеріали цивільної справи та заяви про забезпечення позову поданою представником третьої особи ОСОБА_2, заявлених вимог щодо предмета спору третьою особою – ОСОБА_1 не вбачається. Тому вважаю заяву представника третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору необґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без задоволення.

У зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, і враховуючи обставини справи, характер правовідносин, предмет та ціну позову, обсяг позовних вимог, суд вважає, що на теперішній час відсутні достатні підстави вважати, що не вжиття заходів забезпечення позову, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, тому в задоволенні заяви представника третьої особи про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись статтями 149-153, 258-261-210 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_1 про зобов’язання вчинити дії - відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Суддя А.Я. Волчко