Постанова № 73290492, 06.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/4424/13-ц 22-ц/774/53/К/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2018 року м. Кривий Ріг

справа № 215/4424/13-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді: Барильської А.П.,

суддів: Бондар Я.М., Зубакової В.П.,

секретар судового засідання: Кислиця І.В.

сторони:

позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк"

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 02 березня 2017 року, яке постановлено суддею Демиденко Ю.Ю. у місті Кривому Розі, -

В С Т А Н О В И В :

В липні 2013 року ПАТ КБ «Приват Банк» звернулось з позовом до ОСОБА_2 про виселення з будинку АДРЕСА_1, відповідача по справі з неповнолітнім сином ОСОБА_3 та іншими особами, що зареєстровані, або проживають у вкзаному домоволодіння.

В обґрунтування позову зазначено, що згідно умов кредитного договору № KRТ0GК00150680 від 14.03.2007 р. ПАТ КБ «Приват Банк» надав ОСОБА_2 кредит на строк до 13.03.2022 р. в розмірі 57533 (долар США) зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Для забезпечення виконання зобов'язання за Договором з відповідачем 14.03.2007 р. було укладено договір іпотеки, по умовам якого відповідач ОСОБА_2 передала в іпотеку ПАТ КБ «Приват Банк» будинок АДРЕСА_1.

У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань ПАТ КБ «Приват Банк» звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та 14.06.2011 р. судом винесено рішення, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок загальною площею 77, 20 кв.м., житловою площею 67.10 кв.м. за адресою: будинок АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки.

У зв'язку з наведеним представник позивача просив суд про виселення ОСОБА_2, разом з малолітнім ОСОБА_3,та інших осіб які проживають з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення із зняттяям їх з реєстраційного обліку.

Заочним рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 листопада 2013 року позовні вимоги Банку задоволено частково.

Виселено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з малолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та інших осіб, що зареєстровані та проживають в житловому будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилового приміщення.

В частині позову про зняття з реєстраційного обліку відмовлено.

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 02 червня 2014 року заочне рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 листопада 2013 року скасовано, справу призначено до розгляду.

Уточнивши 19 липня 2016 року позовні вимоги, ПАТ КБ «Приват Банк» просило суд про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3 який досяг повноліття, ОСОБА_5 разом з малолітньою дитиною ОСОБА_6, 2005 р.народження, яка є донькою ОСОБА_5, та інших проживаючих осіб з житлового будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 02 березня 2017 року позов ПАТ КБ «ПривтБанк» задоволено.

Виселено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 разом з неповнолітньою дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 та інших осіб які проживають з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПривтБанк»114 грн. 70 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Так, суд першої інстанції при ухваленні рішення не звернув увагу на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2012 року, яким скасовано рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 червня 2011 року і ухвалено нове рішення, яким ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено в задовленні позову до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Також не враховано, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2013 року рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 червня 2011 року змінено і відмовлено в задоволенні позову Банку в частини виселення та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2

Також апелянт зауважує, що повідомлення-вимога про добровільне виселення надсилалась їй не на адресу її реєстрації та проживання, а зовсім на іншу адресу, та матеріали справи не містять доказів отримання нею вказаної вимоги.

Судом при ухваленні рішення не враховано, що в домоволодінні зареєстрована неповнолітня дитина, а ОСОБА_5 за рішенням суду оголошено померлим.

На думку апелянта суд першої інстанції повинен був зупинити провадження у справі у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 для встановлення осіб-спадкоємців.

Крім того апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не повідомляв її про дату, час та місце розгляду справи, чим було порушено її право на захист.

Відзив на апеляційну скаргу не подавався.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_2, яка підтримала доводи апеляціної скарги та просила її задовольнити, представника позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» - Бродька А.І., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню,виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог ст.ст. 39,40 Закону України «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК України, звернення стягення на предмет іпотеки є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому з переданого в іпотеку житлового приміщення, за винятками, встановленими законом.

Проте, повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може з наступних підстав.

За змістом 376 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).

Однак, суд першої інстанції дійшов таких висновків при неповному з'ясуванні обставин справи, та з порушенням норм процесуального права.

В силу ч. 3 п. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Колегією суддів встановлено, що відповідача ОСОБА_2 не було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання і доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими, а тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення по справі.

Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 14.03.2007 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк", правонаступником якого є ПАТ КБ "ПриватБанк", та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно якого Банк надав ОСОБА_2 кредит на строк до 13.03.2022 р. в розмірі 57533 (долар США) зі сплатою відсотків за користування кредитом (а.с.7-8 том 1).

14.03.2007 р. було укладено договір іпотеки, по умовам якого відповідач ОСОБА_2 передала в іпотеку Банку будинок АДРЕСА_1 (а.с.9-11 том 1).

ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання, передбачені Кредитним договором від 14.03.2007 року, які передбачають повернення кредиту, процентів за користування кредитом які нараховуються щомісяця, штрафних санкцій у встановлені строки не виконувала, мала заборгованість перед Банком по кредитному договору.

Рішенням Тенівського районного суду м. Кривого Рогу від 14.06.2011 року звернуто стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KRTOGK00150680 від 14.03.2007 року в розмірі 62193,54 доларів США, а саме житловий будинок загальною площею 77,20 кв.м., житловою площею 67.10 кв.м. за адресою: будинок АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (а.с.12,13).

Додатковим рішенням Тенівського районного суду м. Кривого Рогу від 15.06.2012 року звернуто стягнення на предмет застави в рахунок погашення за кредитним договором № KRTOGK00150680 від 14.03.2007 року в розмірі 62193,54 доларів США на житловий будинок «А-1»загальною площею 77,20 кв.м., житловою площею 67,1 кв.м., літню кухню «Б», вбиральню «В», сарай «Г», сарай «Д», сарай «Е», водоколонку І, вимощення ІІ, огорожу 1-3 та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці Закарпатської області, проживаючої АДРЕСА_2 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № № KRTOGK00150680 від 14.03.2007) ПАТ КБ «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселено ОСОБА_2, яка зареєстрована і проживає у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Тернівського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2013 року рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 червня 2011 року та додаткове рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 червня 2012 року скасувано в частині виселення ОСОБА_2, яка зареєстрована і проживає у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Тернівського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволені вказаних позовних вимог.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 червня 2011 року та додаткове рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 червня 2012 року доповнено абзацом, яким встановлено початкову вартість будинку АДРЕСА_1 - 261904 (двісті шістдесят одна тисяча дев'ятсот чотири) гривні.

Згідно зі ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог статей 13, 43, 81 ЦПК, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виник спір.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

За змістом частин першої, другої статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Частиною першою статті 40 цього Закону передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного житлового приміщення, є стаття 109 ЖК УРСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.

За змістом частини третьої статті 109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше жиле приміщення, за винятком випадків, зазначених у відповідному житловому законодавстві.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Зі змісту зазначених норм убачається, що вимога письмового попередження про добровільне звільнення житлового приміщення стосується лише такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки, як позасудове врегулювання на підставі договору, і не застосовується в порядку звернення стягнення за рішенням суду. Задоволення позову про виселення мешканців з переданого в іпотеку житлового приміщення не залежить від дотримання іпотекодержателем частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку». З урахуванням частини другої статті 39 цього Закону відповідне рішення може бути прийняте судом (за заявою іпотекодержателя) одночасно з прийняттям рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Тенівського районного суду м. Кривого Рогу від 14.06.2011 року та додатковим рішенням Тенівського районного суду м. Кривого Рогу від 15.06.2012 року звернуто стягнення на предмет застави в рахунок погашення за кредитним договором № KRTOGK00150680 від 14.03.2007 року в розмірі 62193,54 доларів США на житловий будинок «А-1»загальною площею 77,20 кв.м., житловою площею 67,1 кв.м., літню кухню «Б», вбиральню «В», сарай «Г», сарай «Д», сарай «Е», водоколонку І, вимощення ІІ, огорожу 1-3 та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці Закарпатської області, проживаючої АДРЕСА_2 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № KRTOGK00150680 від 14.03.2007) ПАТ КБ «ПриватБанк»(49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі - продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Виселено ОСОБА_2, яка зареєстрована і проживає у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Тернівського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2013 року рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 червня 2011 року та додаткове рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 червня 2012 року скасувано в частині виселення ОСОБА_2, яка зареєстрована і проживає у будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі громадянства, міграції і реєстрації фізичних осіб Тернівського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволені вказаних позовних вимог.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 червня 2011 року та додаткове рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 15 червня 2012 року доповнено абзацом, яким встановлено початкову вартість будинку АДРЕСА_1 - 261904 (двісті шістдесят одна тисяча дев'ятсот чотири) гривні.

Зазначене рішення суду набрало законної сили.

01 квітня 2013 року ПАТ КБ «Приват Банк» надіслав на адресу ОСОБА_2 вимогу про звільнення нерухомого майна: житлового будинку загальною площею 77,20 кв.м., житлова площа 67,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги боржником, разом із усіма незареєстрованими у предметі іпотеки членами сім'ї та іншими мешканцями (а.с. 73).

Того ж дня ОСОБА_2 відмовилась від отримання зазначеної вимоги, яка була доставлена їй кур'єрскою поштою, що підтверджується повідомленням про невручення відправлення (а.с.72 том 1). Також у строк, встановлений банком, ОСОБА_2 вимогу не виконала і будинок не звільнила.

Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 статті 109 ЖК Української РСР). Аналогічні висновки містяться у Постанові Верховного Суду від 18 березня 2015 року по справі 6-39цс15.

Отже, за змістом цих норм особам, які виселяються з жилого будинку, яке є предметом іпотеки, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, інше постійне житло надається тільки в тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла.

З матеріалів справи вбачається, що вище вказаний житловий будинок був придбаний за рахунок кредитних коштів, повернення яких було забезпечено іпотекою указаного жилого приміщення, а тому виселення відповідача можливе без надання іншого жилого приміщення.

Встановивши, що в іпотеку було передано житловий будинок, який був придбаний за рахунок кредитних коштів, колегія суддів вважає, що існують правові підстави для часткового задоволення позовних вимог позивача та виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, неповнолітньої дитини ОСОБА_6 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Слід зауважити, що колегією суддів в даному випадку не може біти застосований Закон України «Про мараторій на стягення майна громадян Укораїни, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки відбулось 14.06.2011 року, тобто до прийняття вказаного Закону.

Не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не звернув увагу на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2012 року, яким скасовано рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 червня 2011 року і ухвалено нове рішення, яким ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено в задовленні позову до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, оскільки за вказаними рішеннями вирішено інший спір, що не стосуються данного, а саме: звернення стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором № KRROGR0000000298 від 11 вересня 2008 року, в той час як предметом даного спору є виселення відповідачів із спірного будинку в порядку виконання рішення суду, яким звернено стягнення на предмет іпотеки за кредитним договором № KRTOGK00150680 від 14.03.2007 року.

Також не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог доводи апеляційної скарги про те, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2013 року рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 червня 2011 року змінено і відмовлено в задоволенні позову Банку в частини виселення та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 з тих підстав, що рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 квітня 2013 року встановлено, що на час ухвалення судом першої інстанції рішення, позивачем не направлялася вимога відповідачу про її виселення, тому, на той момент, були відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя щодо звільнення вказаного житлового приміщення його мешканцем.

Натомість 01 квітня 2013 року ПАТ КБ «Приват Банк» у зазначеній справі надіслав на адресу ОСОБА_2 вимогу про звільнення нерухомого майна: житлового будинку загальною площею 77,20 кв.м., житлова площа 67,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, у тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги боржником, разом із усіма незареєстрованими у предметі іпотеки членами сім'ї та іншими мешканцями, але вказана вимога відповідачем виконана не була, у зв'язку із чим позивач, відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, набув право звернення з позовом до суду, у зв'язку із порушенням прав іпотекодержателя щодо звільнення вказаного житлового приміщення його мешканцем.

Не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог доводи апеляційної скраги про те, що повідомлення-вимога про добровільне виселення надсилалась відповідачу не на адресу її реєстрації та проживання, а зовсім на іншу адресу, та матеріали справи не містять доказів отримання нею вказаної вимоги, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 03.04.2009 року (а.с.21 том 1), тобто на момент надіслання відповідачу вимоги про добровільне виселення, остання була зареєстрована саме за вказаною адресою.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 відмовилась від отримання зазначеної вимоги про добровільне виселення, яка була доставлена їй кур'єрскою поштою, що підтверджується повідомленням про невручення відправлення (а.с.72 том 2) та в розумінні ч.9 ст. 130 ЦПК України, є належним врученням їй вказаної вимоги.

Також не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог доводи апеляційної скарги про те, що судом при ухваленні рішення не враховано, що в домоволодінні зареєстрована неповнолітня дитина з тих підстав, що на момент укалдення договору іпотеки малолітня ОСОБА_6 не була зареєстрована у спірному домоволодінні.

Приймаючи до уваги посилання в апеляційній скарзі на ті обставини, що суд першої інстанції повинен був зупинити провадження у справі у зв'язку зі смертю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_12 для встановлення осіб-спадкоємців колегієя суддів приходить до висновку, що справу за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_5 про виселення необхідно закрити у зв'язку зі сметрю ОСОБА_5, на підставі п.7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки настала смерть фізичної особи - ОСОБА_5, та правовідносини по даному спору не допускають правонаступництва.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, рішення у справі - скасуванню відповідно до ч.2 ст. 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення по справі про часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», яким виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та неповнолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, справу за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_5 про виселення закрити у зв'язку з його сметрю.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати в розмірі 114,70 грн.

Керуючись ст. 374,376,381,382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- задовольнити частково.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 02 березня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа виконком Тернівської районної у місті ради про виселення - задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІІН НОМЕР_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на неповнолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 з житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп. судового збору.

Справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_5 про виселення закрити у зв'язку зі смертю.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текс постанови складено 11 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді: