Рішення № 73290473, 05.04.2018, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/490/18

Провадження №: 2/0343/289/18

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05 квітня 2018 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді – Керніцького І. І.,

секретаря – Оленюк Т. В.,

розглянувши у вiдкритому підготовчому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 до Витвицької сільської ради об’єднаної територіальної громади про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувшись до суду з даним позовом, просить визнати за ним право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 померлої 19.06.2013 року, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в с.Витвиця вул.Шевченка № 8 Долинського району Івано-Франківської області.

В обгрунтування позову покликаються на те, що 19.06.2013 року померла його бабуся ОСОБА_2. За час свого життя все належне їй на час смерті майно вона заповіла онукові ОСОБА_1 На час смерті спадкодавця він постійно проживав разом з нею, протягом всього повнолітнього життя постійно допомагав їй, виконуючи свої обов’язки, як онука. Внаслідок смерті бабусі відкрилася спадщина, часом відкриття якої є день її смерті. До складу спадщини ввійшли всі права та обов’язки спадкодавця, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а саме майнові права на майно, яке йому належало: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в с.Витвиця по вул.Шевченка № 8 Долинського району Івано-Франківської області. Оскільки на час смерті він проживав зі спадкодавцем, то вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки не заявив про відмову від неї. Після закінчення шестимісячного терміну, протягом якого спадкоємці звертаються із відповідними заявами про прийняття спадщини він звернувся із заявою до приватного нотаріуса ОСОБА_3 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на зазначене вище нерухоме майно. Нотаріус повідомив його про те, що він не може видати свідоцтво про право на спадщину оскільки відсутні документи, що підтверджують право власності померлої на майно. Окрім цього, нотаріус роз"яснила, що для визнання права власності на спадкове майно йому необхідно звернутись до суду з відповідним позовом.

В судове засідання позивач не з»явився, від нього поступила заява про розгляд справи у його відсутності, де зазначив, що позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Згідно із ст. 1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Ст.41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, а право власності набувається в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Ч.1 ст. 1223 Цивільного кодексу України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

З даних копії свідоцтва про смерть серії 1-НМ № 169270, виданого 19.06.2013 року виконкомом Витвицької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, актовий запис № 6 встановлено, що 19.06.2013 року померла ОСОБА_2 (а.с.6).

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 23.06.2011 року сільським головою Витвицької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області та зареєстрований в реєстрі за № 18, яким на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалось, і взагалі, все те, що буде її належати, і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).

Суду не представлено жодного доказу про те, що вказаний заповіт змінювався чи скасовувався заповідачем та є недійсним на сьогоднішній день. Осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадковому майні, немає.

Рішенням виконавчого комітету Витвицької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області № 28 від 26.05.2011 року, вирішено оформити право власності на домоволодіння № 8 по вул.Шевченка в с.Витвиця Долинського району Івано-Франківської області, в склад якого входять: літера “А” житловий будинок загальною внутрішньою площею 47,5 кв.м, житловою площею 31.9 кв.м та господарських будівель та споруд: літня кухня, стодола, стайня, стодола, шопа, вбиральня, криниця, ворота, огорожа за ОСОБА_2 (а.с.10).

Згідно ч.ч.1,3 статті 1268 ЦК України - спадщина належить спадкоємцеві, незалежно від часу прийняття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Суд визнав, що ОСОБА_1, у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав із спадкодавцем ОСОБА_2, на час відкриття спадщини і протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявляв про відмову від неї.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як вбачається з копії заяви ОСОБА_4 від 27.08.2013 року, остання зазначила, що на час смерті її матері ОСОБА_2 вона є пенсіонеркою за віком, має право на обов’язкову частку у спадщині, від прийняття якої вона відмовляється (а.с.18).

В судовому засіданні та матеріалами справи встановлено, що позивач являється спадкоємцями за заповітом після смерті ОСОБА_2В, який звернувся до приватного нотаріуса Долинського районного нотаріального округу ОСОБА_3 про прийняття стадщини, однак у видачі свідоцтва на право власності на вказане вище будиноволодіння після смерті спадкодавця нотаріус відмовила, оскільки не надано документів, які підтверджують право власності останнього на вказане майно, про що свідчить повідомлення № 176/02-14 від 20.12.2013 р.(а.с.17).

Відповідно до ст. 392 Цивільного Кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до світлокопії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленоий 14.04.2011 року, будинковолодіння № 8 по вул.Шевченка в с.Витвиця Долинського району Івано-Франківської області, складається з житлового будинку, літньої кухні, стодоли, стайні, стодоли, шопи, вбиральні, криниці, воріт, огорожі (а.с.11-16).

З огляду на викладене, враховуючи, що позивач є спадкоємцем за заповітом, який прийняв спадщину, однак оформити право власності не має змоги через відсутність правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності ОСОБА_2 на спадкове майно, є достатні підстави, щоб визнати за позивачем право власності на вказане домоволодіння.

На пiдставi викладеного та ст. 1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950 року, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 392,1216-1218, 1223, 1233, 1268 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 265, п.6 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП- НОМЕР_1, право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлої 19.06.2013 року, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в с.Витвиця вул.Шевченка № 8 Долинського району Івано-Франківської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, прож. ІНФОРМАЦІЯ_3;

Відповідач: Витвицька сільська рада ОТГ Долинського району Івано-Франківської області, вул.З.Красівського, 67, с.Витвиця, Долинського району, Івано-Франківської області, 77533.

Суддя: