Постанова № 73290323, 10.04.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/4609/16-ц 22-ц/774/260/К/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 212/4609/16-ц

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.,

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.

секретар судового засідання - Євтодій К.С.

сторони:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі - неповнолітня ОСОБА_2, законний представник неповнолітньої ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2017 року, яке ухвалене суддею Ваврушак Н.М. у м. Кривому Розі,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, законного представника неповнолітньої ОСОБА_3, третя особа - виконавчий комітет Жовтневої районної у місті ради м. Кривого Рогу (на теперішній час - Покровської районної у місті ради м. Кривого Рогу), про усунення перешкод в користуванні приватною власністю, визнання особи такою що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку.

В обґрунтування позову зазначила, що є власником квартири АДРЕСА_2, в якій зареєстрована неповнолітня ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, над якою рішенням виконкому Жовтневої районної у місті ради від 21.10.2009 року вона була призначена опікуном.

Посилаючись на те, що рішенням виконкому Жовтневої районної у місті ради від 21.01.2015 року її звільнено від повноважень опікуна ОСОБА_2, у зв'язку з чим жодних матеріальних обов'язків щодо забезпечення житлом чи інших потреб перед ОСОБА_2 вона немає, а також враховуючи те, що ОСОБА_2 влаштована до іншої прийомної сім'ї, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в спірній квартирі АДРЕСА_2 не мешкала, тоді як її реєстрація в ній створює перешкоди у розпорядженні останньою, просила суд усунути перешкоди в користуванні власністю, шляхом визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою що втратила право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07 листопада 2016 року до участі у розгляді справи в якості третьої особи залучено Службу у справах дітей виконавчого комітету Покровської районної у місті ради м. Кривого Рогу.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2017 рокув задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати та ухвалите нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову, не врахувавши, що у позивача ОСОБА_1 відсутні обов'язки з забезпечення відповідача ОСОБА_2 житлом й оскільки остання влаштована до іншої сім'ї, має інше місце проживання, її права на житло при знятті з реєстраційного обліку в спірній квартирі порушені не будуть. Також судом не надано оцінці тій обставині, що реєстрація відповідача ОСОБА_2 в квартирі позивача створює їй перешкоди в користуванні та розпорядженні останньою, оскільки відповідач не несе витрат з утримання житла, не мешкає в квартирі.

Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» №452 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Дніпропетровської області та утворено Дніпровський Апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Згідно пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Відповідно до пункту 8 Розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційній суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Таким чином, Апеляційний суд Дніпропетровської області продовжує здійснювати свої повноваження до початку роботи Дніпровського Апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську область, з місцезнаходженням у містах Дніпрі та Кривому Розі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є онукою позивача ОСОБА_1 та у зв'язку зі смертю матері ОСОБА_2 - ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради м. Кривий Ріг № 368/5 від 21.10.2009 року, призначена її опікуном (а.с. 11).

Вказаним рішенням надано ОСОБА_2 статус дитини-сироти та закріплено за нею право користування житлом за адресою: АДРЕСА_2, власником якого на підставі свідоцтва про право власності від 30.12.2015 року є позивач ОСОБА_1 (а.с. 8).

Рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради м. Кривий Ріг № 17 від 21.01.2015 року ОСОБА_1 звільнено від повноважень опікуна стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та влаштовано ОСОБА_2 до сімейних форм виховання (а.с. 12).

18.03.2015 року виконавчим комітетом Жовтневої районної у місті ради м. Кривий Ріг ухвалено рішення № 109 «Про створення прийомної сім'ї ОСОБА_3 і влаштування на спільне проживання і виховання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с. 97).

Сторонами не заперечувалося та підтверджується довідкою ЖБК «Жовтень-13», що відповідач ОСОБА_2 з дня народження є зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 92).

Станом на теперішній час відповідач ОСОБА_2 проживає в прийомній сім'ї ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1.

Спір виник з приводу відсутності підстав для подальшої реєстрації місця проживання неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвалюючи рішення про відмову задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності того, що реєстрація відповідача ОСОБА_2 перешкоджає позивачу розпоряджатися своїм житлом та не проживати у вказаному помешканні без поважних причин, а також того, що зняття неповнолітньої дитини з реєстраційного обліку в спірній квартирі порушить її житлові права як дитини-сироти.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 247 СК України закріплені права дитини, над якою встановлено опіку або піклування, а саме: на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку; на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності; на збереження права користування житлом. у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону; на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.

Права дитини-сироти і дитини, позбавленої батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, прийомній сім'ївизначені ст. 248 СК України.

Зокрема, згідно п.2 ч.1 ст. 248 СК України дитина-сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, прийомній сім'ї, має право на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону.

Аналогічне правило збереження житла передбачене й ст.32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», відповідно до ч.1 якої за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особами з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, згідно ч.3 ст.32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» жилі приміщення, в яких проживали діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, до влаштування їх у сім'ї громадян України, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також щодо яких є рішення суду, не можуть бути відчужені без отримання згоди на таке від органів опіки та піклування, яка може надаватися лише в разі гарантування збереження права на житло таких дітей.

Матеріалами справи підтверджено, що неповнолітня ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованаза адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 92).

Пунктами 3, 6 рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради від 21.10.2009 № 368/5 «Про надання статусу дитини сироти малолітній ОСОБА_2 та призначення над нею опікуна, ОСОБА_1» закріплено за ОСОБА_2 житло за адресою: АДРЕСА_2 та зобов'язано ОСОБА_1 забезпечити захист житлових та майнових прав підопічної (а.с. 11).

Хоча рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради м. Кривий Ріг № 17 від 21.01.2015 року ОСОБА_1 звільнено від повноважень опікуна стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та влаштовано ОСОБА_2 до сімейних форм виховання (а.с. 12), а рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради м. Кривий Ріг № 109 від 18.03.2015 року створено прийомну сім'ю ОСОБА_3, до якої її влаштовано на спільне проживання та виховання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1» (а.с. 97), однак вказаними рішеннями не скасовано попереднє рішення № 368/5 від 21.10.2009 року в частині забезпечення неповнолітньої ОСОБА_2 житлом у квартирі АДРЕСА_2.

Таким, чином з викладеного вбачається, що квартира АДРЕСА_2 є тим житлом, в якому дитина проживала з рідними до часу встановлення над нею опіки, а згодом й до влаштування в прийомну сім'ю.

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції, надавши перевагу забезпеченню інтересів неповнолітньої дитини, дійшов обґрунтованого висновку, що сам по собі факт влаштування ОСОБА_2, що має статус дитини-сироти,в прийомну сім'ю не є тією обставиною, що може бути підставою для позбавлення її права користування житловою площею, оскільки це житло, в якому вона проживала з моменту народження до встановлення опіки та влаштування в прийомну сім'ю, зберігається за нею на підставі п.2 ч.1 ст. 248 СК України, томувона не може бути визнана такою, що втратила право проживання за адресою спірної квартири, з чим погоджується колегія суддів.

Крім того, під час вирішення справи, судом першої інстанції також досліджено та враховано рішення комісії з питань захисту прав дитини в Жовтневому районі м. Кривого Рогу №9 від 07.07.3016 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні згоди на зняття з реєстрації її колишньої підопічної ОСОБА_2 (а.с. 31, 98). Вказане рішення в законом вставленому порядку ОСОБА_1 не оскаржене.

Також судом першої інстанції не встановлено, що реєстрація місця проживання неповнолітньої ОСОБА_2 у квартирі позивача ОСОБА_1 створює їй перешкоди у користуванні та розпорядженні належною їй на праві власності квартирою, які б давали підстави для застосування до врегулювання спірних правовідносин положень ст. 391 ЦК України шляхом усунення таких перешкод в спосіб визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття її з реєстраційного обліку.

Доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що у позивача ОСОБА_1, як опікуна,відсутні обов'язки з забезпечення відповідача ОСОБА_2 житлом спростовуються матеріалами справи, зокрема п.6 рішення виконавчого комітету Жовтневої районної у місті ради м. Кривий Ріг № 368/5 від 21.10.2009 року, яке в частині зобов'язання позивача ОСОБА_1 забезпечення неповнолітньої ОСОБА_2 житлом у квартирі АДРЕСА_2 діє й по теперішній час (а.с. 11).

При цьому, посилання представника позивача в апеляційній скарзі на ту обставину, що дитина влаштована до іншої сім'ї не є підставою для зняття її з реєстраційного обліку в житлі, в якому вона проживала з моменту народження до встановлення опіки та влаштування в прийомну сім'ю, й право на користування яким зберігається за нею на підставі п.2 ч.1 ст. 248 СК України. Проживання ж ОСОБА_2 за місцем проживання прийомної сім'ї не позбавляє дитину-сироту права на житло, в якому вона проживала до влаштування в прийомну сім'ю.

Не може погодитися колегія суддів і з доводами апеляційної скарги представникам позивача, про те, що реєстрація відповідача ОСОБА_2 в її квартирі створює їй перешкоди в користуванні та розпорядженні останньою з огляду на те, що відповідач не несе витрат з утримання житла, не мешкає в квартирі, оскільки ці обставини не є підставою для застосування положень ст. 391 ЦК України, тому що вирішення питання про виконання обов'язку з утримання житла вирішується в іншому порядку, а не в спосіб усунення перешкод в користуванні власністю.

Враховуючи те, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що беруть участь в справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, і дав їм правильну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає, у зв'язку з чим апеляційної скаргу залишає без задоволення, а рішення суду - залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, Апеляційний суд Дніпропетровської області, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 29 серпня 2017 року- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11 квітня 2018 року.

Головуючий:

Судді: