Постанова № 7329015, 14.12.2009, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2009 р. Справа № 2а-4451/09/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання- Шевченко В.М.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення. ,-

В С Т А Н О В И В:

30.07.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, свої вимоги мотивуючи тим, що у період з 21.04.2009 року по 14.05.2009 року 2009 року посадовими особами Шосткинської МДПІ була проведена планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року.

За результатами цієї перевірки був складений акт № 525/17-103/2453615661 від 19.05.2009 року, відповідно до якого було донараховано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 140529,0 грн., та штрафних санкцій на суму 70264,5 грн., а 29.05.2009 року було видано податкове повідомлення-рішення № 0000451742/0 про визначення податкового зобовязання на зазначену суму . Відповідно до акту перевіркою встановлено порушення податкового законодавства, зокрема п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України " Про податок на додану вартість" від 03.04.0997р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями. Крім того, акт перевірки містить посилання (обгрунтоване приписами ч. 1,5 ст. 203 Цивільного Кодексу України, ч. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України) на недійсність укладених договорів. На думку Шосткинської МДПІ зазначені вище порушення виникли у зв'язку з тим, що позивачем було віднесено до складу податкового кредиту сум податкових зобов'язань по господарських операціях, які були проведені з суб'єктами господарювання: ТОВ «Кватро-центр», ТОВ «Ревентон», АСК «Кроун», ТОВ «Трейдорг-Синтез», за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину, оскільки вищевказані юридичні особи начебто є фіктивними. До такого висновку податковий орган дійшов отримавши копію постанови № 1-119/09 від 24.03.2009 року Вишгородського районного суду Київської області, де вказано, що вищезазначені підприємства «зареєстровані на підставних осіб, були створені з метою здійснення незаконної діяльності, яка полягала у документальному оформленні безтоварних операцій», а саме: громадяни ОСОБА_2, та ОСОБА_3, звинувачені у скоєнні злочину передбаченого ст.. 205 ч. 2, 358 ч. 1 КК україни, який виразився в умисних діях, щодо створення суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, чим заподіяно велику матеріальну шкоду державі. Окрім цього, на думку посадових осіб Шосткинської МДПІ, доказом того, що від зазначених юридичних осіб позивач не отримувала товар, є те, що в ході проведення перевірки нею не надано документів, які підтверджували б транспортування товарів від постачальників ТОВ центр», ТОВ «Ревентон», АСК «Кроун», ТОВ «Трейдорг-Синтез», за операціями, що проведені на підставі нікчемного правочину, оскільки вищевказані юридичні особи начебто є фіктивними.

Такі висновки відповідача позивач вважає помилковими, а прийняте на підставі них рішення протиправним, оскільки жодним законодавчим актом України не передбачено обов'язок однієї сторони договору перевіряти "фактичний та адміністративно-майновий стан" іншої сторони договору, її наміри щодо сплати податків. Порушення іншою стороною договору законодавства про оподаткування не є підставою для визнання відповідного договору недійсним (нікчемним). Порушення податкового законодавства було допущено контрагентами ТОВ «Кватро-Центр», ТОВ «Ревентон», АСК «Кроун» та ТОВ «Трейдорг-Синтез», але всю майнову відповідальність при цьому було покладено на позивача, чим порушуються її прав. П.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03.04.97 року «Про податок на додану вартість" від 03.04.0997р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями встановлено виключний перелік документів, які надають платнику податків право віднести до складу податкового кредиту з ПДВ суми податків. Зокрема законом визначено лише два таких документа: 1) податкова накладна; 2) митна декларація.

Товари були придбані позивачкою на митній території України, вона не була їх імпортером. Факт наявності у позивача податкової накладної відповідачем не заперечується, а отже вона мала усі законні підстави для включення до складу податкового кредиту зазначених сум.

Таким чином, дії відповідача, якими він фактично заборонив включати до складу податкового кредиту спірних сум, лише у зв'язку з відсутністю у документів, які підтверджували б транспортування товарів, а також сертифікатів (паспортів) якості, або сертифікатів відповідності на поставлений товар, позивач розцінює, як перевищення посадовими особами Шосткинської МДШ своїх повноважень.

Також п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.. 7 Закону України від 03.04.97 року «Про податок на додану вартість" від 03.04.0997р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями чітко визначено, що до платника податку можуть застосовуватися лише штрафні санкції нараховані на суму податкового кредиту і лише на суму, яка не підтверджена податковими накладними на момент проведення перевірки. Таким чином, фактичне нарахування їй податкових зобов'язань контрагентів, та штрафних санкції по їх зобов'язаннях не відповідає діючому законодавству України щодо індивідуальної відповідальності за скоєне правопорушення, та завдає значної матеріальної шкоди.

Посилання на Постанову № 1-119/09 від 24.03.2009 року Вишгородського районного суду Київської області, також є безпідставними, оскільки у зазначеній вище постанові вказано, що гр.. ОСОБА_3, був засуджений за ст.. 358 ч.1,3 КК України лише за підробку підпису ТОВ «Ревентон» у податковій декларації з податку на додану вартість та податкової декларації з податку на прибуток за лютий-серпень 2008 року. Фактів підробок будь-яких інших документів тих контрагентів, з якими я мала господарські відносини, зокрема податкових накладних, які були надані мені, цим судом не встановлено.

Окрім цього, в своєму Акті посадові особи Шосткинської МДПІ прямо зазначають, що відсутність документів, які підтверджують факт транспортування ТМЦ, та відсутність сертифікатів (паспортів) якості, або сертифікатів відповідності на поставлений товар, викликає у них сумнів, щодо реальності здійснюваних операцій, при цьому вони зовсім не звертають уваги на пояснення позивача з цього приводу, що транспортування здійснювалося транспортом постачальника напряму до покупців, що усі товарно-транспортні документи повинні бути лише у постачальника, що первинним документом бухгалтерського обліку є накладна, що сертифікат відповідності взагалі не є бухгалтерським документом і надається лише у разі потреби.

Таким чином, працівники Шосткинської МДПІ визнають, що фактичних доказів, що такі операції не здійснювалися у них не мас, а усі висновки зроблені ними лише на підстави припущень, та сумнівів. При цьому вони зовсім не звертають уваги на той факт, що реальне постачання товарів таки відбувалося, про що свідчить сам факт отримання товару від позивача юридичними особами МПП «Протекс», ТОВ «Нове», ТОВ «Біомед», ТОВ «Промислове обладнання», та іншими покупцями, здійснення фактичних розрахунків за цей товар та ін.

У відповідності до встановлених діючим законодавством України принципів презумпції невинуватості, усі сумніви повинні трактуватися на мою користь, а будь-які обставини повинні ґрунтуватися не на сумнівах, а бути доведеними у точній відповідності із законом.

Той факт, що відсутність документів, які підтверджують факт транспортування ТМЦ та сертифікатів якості не є порушенням діючого законодавства у випадку, якщо така поставка здійснюється силами продавця, був підтверджений й самою податковою інспекцією в ході перевірки. Так відсутність документів що підтверджують транспортування ТМЦ та сертифікатів якості на думку податкового органу є порушенням законодавства тільки у випадку з ТОВ «Кватро-Центр», ТОВ «Ревентон», АСК «Кроун» та ТОВ «Трейдорг-Синтез», а у випадку з іншими контрагентами відсутність таких документів порушенням не визнається.

Щодо фактів віднесення до складу податкового кредиту суми податкових зобов'язань таких контрагентів, як ПП «Промтехресурс», та ПП «БВМ-Сервіс», то під час здійснення господарських операцій з цими контрагентами, вони надали копії свідоцтв про реєстрацію їх платниками податку на додану вартість і про факт виключення їх з Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту на рівні ДПА нічого відомо не було, а отже позивач зазначає, що ці податкові зобов'язання були віднесені до складу податкового кредиту правомірно.

На підставі викладеного позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 29.05.2009 року № 0000451742/0.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, та пояснив, що Шосткинською МДПІ з 21.04.2009 року по 14.05.2009 року була проведена планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складений акт від 19.05.2009 року № 525/17-103/2453615661 (надалі - Акт перевірки).

За даними Акта перевірки Шосткинською МДПІ встановлено порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, частин 1, 5 статті 203, частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 140529,00 грн., а саме:

за серпень 2006 року на суму 13376,00 грн.;

- жовтень 2006 року на суму 1769,00 грн.;

- за січень 2007 року на суму 1000,00 грн.;

- за лютий 2007 року на суму 8242,00 грн.;

- за березень 2007 року на суму 2243,00 грн.; за квітень 2007 року на суму 5901,00 грн.; за травень 2007 року на суму 7496,00 грн.; за червень 2007 року на суму 11020,00 грн.;

- за липень 2007 року на суму 16898,00 грн.;

за серпень 2007 року на суму 18529,00 грн.; за вересень 2007 року на суму 5437,00 грн.; за квітень 2008 року на суму 9167,00 грн.; за травень 2008 року на суму 22352,00 грн.; за червень 2008 року на суму 1945,00 грн.;

- за липень 2008 року на суму 11840,00 грн.;

- за серпень 2009 року на суму 1262,00 грн.; за вересень 2009 року на суму 1320,00 грн.;

- за жовтень 2009 року на суму 732,00 грн.

Так, в ході проведеної перевірки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 малаправовідносини з суб'єктами господарської діяльності, а саме: з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кватро-центр» (надалі - ТОВ «Кватро-центр») ідентифікаційний код 35196348 в період з серпня по жовтень 2008 року (придбання товарно-матеріальних цінностей нас суму 19884,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 3314,00 грн.);

з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ревентон» (надалі - ТОВ «Ревентон») ідентифікаційний код 35572958 в період з квітня по липень 2008 року (придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 271823,91 грн., в тому числі податок на додану вартість 45303,98 грн.);

з Товариством з обмеженою відповідальністю «АСК-Кроун» (надалі - ТОВ «АСК-Кроун») ідентифікаційний код 33999121 в серпні 2006 року (придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 80255,01 грн.. в тому числі податок на додану вартість 13375,84 грн.;

з Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдорг-синтез ЛТД» (надалі - ТОВ «Трейдорг-синтез ЛТД» ідентифікаційний код 33999158 в період з січня по вересень 2007 року (придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 359201,54 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 59866,91 грн.).

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 24.03.2009 року № 1-119/09 кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.. 205 ч. 2 Кримінального кодексу України та ОСОБА_3 за ст.ст. 205 ч. 2. 358 ч.І, 3 Кримінального кодексу України закрито у зв'язку з амністією.

Згідно цієї постанови вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили умисні дії, які виразилися у скоєнні фіктивного підприємництва, тобто створенні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, чим заподіяно велику матеріальну шкоду державі. Судом встановлено, що громадянин ОСОБА_2 спільно з громадянином ОСОБА_3 організували створення ряду суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі : ТОВ "Кватро-центр", АСК "Кроун", ТОВ "Трейдорг-Синтез", ТОВ "Ревентон", з метою здійснення незаконної діяльності, яка полягала в документальному оформленні безтоварних операцій та давала змогу незаконно формувати податковий кредит та валові затрати легально діючим суб'єктам підприємницької діяльності, тим самим зменшуючи об'єкт оподаткування та, відповідно, суми податків, які повинні сплачуватись до бюджету, що спричинило велику шкоду інтересам держави, тобто підтверджений той факт, що правочини було укладено з метою, яка не переслідувала за мету створення взаємних прав та обов'язків, а натомість метою було ухилення від сплати обов'язкових податків та зборів, що суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки, відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків та зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни. Несплата податків тягне за собою спричинення шкоди економічним інтересам суспільства. Таким чином Суми податку на додану вартість згідно податкових накладних, виданих постачальниками:

- ТОВ «Кватро-центр» на суму 19884,00 грн., в т.ч. ПДВ 3314,00 грн.;

- ТОВ «Ревентон» на суму 271823,91 грн., в т.ч. ПДВ 45304,00 грн.;

- ТОВ «АСК Кроун» на суму 80255,01 грн., в т.ч. ПДВ 13376,00 грн.;

- ТОВ «Трейдорг-Синтез ЛТД» на суму 359201,54 грн., в т.ч. ПДВ 59868,00 грн.

були включені ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту відповідних періодів неправомірно.

Окрім того, в ході перевірки в перевіряємому періоді встановлено здійснення взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з ПП „Промресурс - К" (код ЄДРПОУ 32996355) та ПП «БВМ-Сервіс» (код 32155431).

Однак, ПП "Промресурс - К" , анульоване свідоцтво платника на додану вартість 18.01.2007 року за власним бажанням платника, в той час фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до складу податкового кредиту липня 2007 року включено податкові накладні на загальну суму ПДВ 16898 грн. в тому числі: за №111 від 02.07.2007 року на загальну суму поставок 28210,00 грн.(в т.ч.ПДВ 4701,65 грн.), за № 113 від 10.07.2007 року на загальну суму поставок 25254,00 грн.(в т.ч. ПДВ 4209,00 грн.), за №115 від 30.07.2007 року на загальну суму поставок 26950,00 грн.( в т.ч. ПДВ 4491,67 грн.), за №116 від 30.07.2007 року на загальну суму поставок 20975,00 грн.( в т.ч. ПДВ 3495,83 грн.).

Також і ПП «БВМ-Сервіс» , свідоцтво платника на додану вартість анульоване 28.09.2006 року з причин надання декларацій про відсутність поставок, а ФОП ОСОБА_1 до складу податкового кредиту жовтня 2006 року включено податкову накладну за № БВМ-712 від 16.10.2006 року на загальну суму поставок 10616,44 грн. (в т.ч. ПДВ 1769,41 грн.).

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.97 №168 "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтями 6,17 КАС України передбачено, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб”єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що 29.05.2009 року Шосткинською МДПІ за № 0000451742/0 було видане податкове повідомлення - рішення про визначення ФОП ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 210793,50 грн., в тому числі: основний платіж 140529,00 грн., і штрафна санкція 70264,50 грн.(т.1 а.с.26). Підставою для прийняття такого рішення стали порушення позивачем п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч.1, 5 ст.203, ч.2 ст.215 Цивільного Кодексу України, відображені в акті перевірки від 19.05.2009 року № 525/17-103/2453615661 ( т.1 а.с.27-57). Однак, суд вважає таке рішення податкового органу протиправним в частині визначення податкового зобов»язання по господарських операціях позивача з ТОВ "Кватро-центр", АСК "Кроун", ТОВ "Трейдорг-Синтез", ТОВ "Ревентон", та нарахування в зв»язку з цим штрафних санкцій, з огляду на таке.

В ході розгляду справи встановлено, що позивач ФОП ОСОБА_1 здійснювала господарські операції з суб'єктами господарської діяльності, а саме: з ТОВ «Кватро-центр» в період з серпня по жовтень 2008 року (придбання товарно-матеріальних цінностей нас суму 19884,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 3314,00 грн.); з ТОВ «Ревентон» в період з квітня по липень 2008 року (придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 271823,91 грн., в тому числі податок на додану вартість 45303,98 грн.); з ТОВ «АСК-Кроун» в серпні 2006 року (придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 80255,01 грн.. в тому числі податок на додану вартість 13375,84 грн.; з ТОВ «Трейдорг-синтез ЛТД» в період з січня по вересень 2007 року (придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 359201,54 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 59866,91 грн.). Дані обставини визнаються сторонами та підтверджуються письмовими доказами по справі, зокрема бухгалтерськими документами, що відображають здійснення господарських операцій податковими деклараціями, видатковими накладними, квитанціями до прибуткових касових ордерів ( т.1 а.с.241-250, т.2 а.с. 1-38, 94-96, 97-122, 173-181).

24 березня 2009 року Вишгородським районним судом Київської області була розглянута кримінальна справа за звинуваченням ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ст.. 205 ч.1 КК України та ОСОБА_3 за ст..ст. 205 ч.2, 358 ч.1,3 КК України, де вони обвинувачувались зокрема в тому, що організували створення ряду суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі : ТОВ "Кватро-центр", АСК "Кроун", ТОВ "Трейдорг-Синтез", ТОВ "Ревентон", з метою здійснення незаконної діяльності, яка полягала в документальному оформленні безтоварних операцій та давала змогу незаконно формувати податковий кредит та валові затрати легально діючим суб'єктам підприємницької діяльності, тим самим зменшуючи об'єкт оподаткування та, відповідно, суми податків, які повинні сплачуватись до бюджету, що спричинило велику шкоду інтересам держави. Постановою цього суду зазначені громадяни були звільнені від кримінальної відповідальності у зв»язку з амністією, а провадження по справі закрите. ( т.2 а.с. 202-204).

Як вбачається із акту перевірки від 19.05.2009 року ( т.1 а.с.27-57) саме ця обставина, а також відсутність можливості у податкового органу перевірити порядок транспортування товарів від постачальників до позивача, відсутність сертифікатів на товар та відсутність складських приміщень у позивача, на думку податкового органу свідчать про безтоварність господарських операцій, і, відповідно, про нікчемність таких угод.

На думку суду такий висновок відповідача є хибним, оскільки постановою суду про звільнення від кримінальної відповідальності вказаних вище громадян обставини по справі, які підлягають з»ясуванню при перевірці господарської діяльності позивача не встановлені. В той же час в період здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Кватро-центр", АСК "Кроун", ТОВ "Трейдорг-Синтез", ТОВ "Ревентон", останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( т. 1 а.с. 60-84), були платниками податків. Придбання ТМЦ від зазначених вище контрагентів та їх бухгалтерський та податковий облік був проведений на підставі первинних бухгалтерських документів, які передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і жодного порушення діючого законодавства при цьому допущено не було.

Факт відсутності у позивача документів, які підтверджують транспортування товарів та сертифікатів якості не є порушенням діючого законодавства у випадку, якщо така поставка здійснюється силами продавця. Не вважає це за порушення і податковий орган, перевіряючи взаємовідносини позивача з іншими контрагентами.

П.п. 7.4.5. п. 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що до платника податку можуть застосовуватися лише штрафні санкції нараховані на суму податкового кредиту і лише на суму, яка не підтверджена податковими накладними на момент проведення перевірки. Таким чином, фактичне нарахування податкових зобов'язань контрагентів, та штрафних санкції по їх зобов'язаннях не відповідає діючому законодавству України, щодо індивідуальної відповідальності за скоєне правопорушення. Цим законом не передбачено обов`язку особи при включенні сум податку, сплаченого в ціні товару або послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту та валових витрат поставлено в залежність від добросовісності осіб, з якими позивач навіть не перебував у правовідносинах. Невиконання такими особами свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, тягне негативні наслідки саме для цих осіб. На переконання суду, своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та суперчить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За таких обставин повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобовязання по господарських операціях позивача з ТОВ "Кватро-центр", АСК "Кроун", ТОВ "Трейдорг-Синтез", ТОВ "Ревентон", та нарахування в зв»язку з цим штрафних санкцій є нечинним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, судом також встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за липень 2007 року включено податкові накладні на загальну суму ПДВ 16898 грн. в тому числі: за №111 від 02.07.2007 року на загальну суму поставок 28210,00 грн.(в т.ч.ПДВ 4701,65 грн.), за № 113 від 10.07.2007 року на загальну суму поставок 25254,00 грн.(в т.ч. ПДВ 4209,00 грн.), за №115 від 30.07.2007 року на загальну суму поставок 26950,00 грн.( в т.ч. ПДВ 4491,67 грн.), за №116 від 30.07.2007 року на загальну суму поставок 20975,00 грн.( в т.ч. ПДВ 3495,83 грн.) по господарських операціях з ПП "Промресурс - К" ( т.1 а.с.65-76) та до складу податкового кредиту за жовтень 2006 року включено податкову накладну за № БВМ-712 від 16.10.2006 року на загальну суму поставок 10616,44 грн. (в т.ч. ПДВ 1769,41 грн.) по господарській операції з ПП «БВМ-Сервіс» ( т.1 а.с. 81-83), які на час здійснення господарських операцій не були платниками податку на додану вартість, що вбачається із карток платників податків (т.2 а.с.210, 212 ). Дані обставини також відображені в акті перевірки податкового органу.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов»язань продавця у двої примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів. Пдаткова накладна є звітним податковим документом і водночас розрахунковим документом. Згідно з вимогами п.п.7.2.4. п.7.4 ст.7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст..9 цього Закону. Таким чином, позивач включив до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Промресурс - К" та ПП «БВМ-Сервіс» за відсутності у них статусу платника ПДВ і відсутності у виписаних ними податкових накладних юридичної значимості. Тому в цій частині податкове повідомлення рішення відповідача узгоджується з вимогами чинного законодавства.

Вирішуючи питання щодо обсягу податкового зобов»язання позивача, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні Шосткинської МДПІ від 29 травня 2009 року, суд виходить і розрахунків, наведених відповідачем у висновку акту ( ат.1 а.с. 52) та в додатку №5 до рішення ( т.1 а.с.58) та вважає, що заборгованість позивачки за основним платежем має бути зменшена на 121862 гривень, та по штрафних санкціях на суму 27605 гривень.

Керуючись ст.19 Конституції України ст.7, 9 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення . задовольнити частково.

Визнати нечинними податкове повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області № 0000451742/0 від 29 травня 2009 року в частині визначення податкового зобов»язання по податку на додану вартість на суму 121862 грн, та штрафних санкцій на суму 27605 грн. фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений 19 грудня 2009 року.

Суддя Л.М. Опімах