Рішення № 73289257, 10.04.2018, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/390/18

Провадження № 2-а/743/61/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Павленко О.В.,

при секретарі Воєдило О.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача – громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4, перекладачів ОСОБА_5, Ібрахіма Халіда,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки адміністративну справу за позовом Чопського прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина 1493) до громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 про продовження строку затримання,

УСТАНОВИВ:

Чопський прикордонний загін ДПС України звернувся до суду з адміністративним позовом до громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 про продовження строку затримання. Позовні вимоги мотивовані тим, що останнього, згідно постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.10.2017 року, примусово видворено за межі території України. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.10.2017 року відповідача затримано з поміщенням до ПТПІ. 26.10.2017 року відповідача поміщено до Чернігівського ПТПІ. В той час, особу відповідача не ідентифіковано, він не має документа, який дає йому право на виїзд з України та навмисно надає неправдиву інформацію. Позивачем були вжиті заходи для виконання рішення про видворення відповідача, зокрема направлялися запити до відповідних установ про встановлення особи відповідача, належності його до громадянства, проте відповіді на запити на адресу позивача не надійшли. Таким чином, оскільки на даний час неможливо забезпечити примусове видворення відповідача, позивач просить продовжити строк затримання відповідача.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та просив суд їх задовольнити. Додатково до обґрунтування позову додав, що відповідач відмовляється надавати про себе правдиву інформацію, зокрема, відмовляється заповнювати формалізовану анкету, яка є обов’язковою для подання запиту щодо ідентифікації його особи до відповідних установ. У зв’язку з цим, до цього часу не далося ідентифікувати відповідача, відповідно і виконати рішення суду про його видворення з України.

Відповідач - громадянин ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 у судовому засіданні заявив, що відмовляється заповнювати формалізовану анкету оскільки він має внутрішній паспорт країни походження. З приводу позовних вимог відповідач не висловився, оскільки наполягав на відкладенні розгляду справи для забезпечення участі адвоката.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Адміністративний позов про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення надійшов до Ріпкинського районного суду 05.04.2018 року.

В судовому засіданні 05.04.2018 року відповідач заявив клопотання про відкладення розгляду справи для отримання правової допомоги.

Судом відповідачу було роз’яснено порядок звернення із заявою про отримання безоплатної правової допомоги.

В судовому засіданні 10.04.2018 року відповідач заявив про те, що 06.04.2018 року він уклав договір з адвокатом ОСОБА_6, який приїжджав до нього в ПТПІ, у зв’язку з чим просив відкласти розгляд справи.

У відповідь на запит суду з ПТПІ надійшла відповідь про те, що протягом періоду з 02.04.2018 року по 10.04.2018 року відвідувачів, крім 02.04.2018 року - співробітників УДМС в Чернігівській області, у ОСОБА_7 ОСОБА_4 не було.

Також судом з’ясовано у відповідача, що він не звертався із заявою про надання йому безоплатної правової допомоги.

Таким чином, суд розцінює заяви відповідача про укладення договору з адвокатом та відкладення у зв’язку з цим розгляду справи як зловживання процесуальними правами намагання затягнути розгляд справи.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод регламентує "Право на справедливий суд", згідно якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому, в п.п. 38, 39 рішення Європейського суду з прав людини в справі "Маауйя проти Франції" (Maaouia v. France) вказано, що:

- процедури примусового видворення іноземців не підпадають під дію кримінального аспекту статті 6;

- імміграційні питання не входять до сфери застосування статті 6 у частині цивільних прав та зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2017 року відповідача було виявлено та затримано прикордонним нарядом відділу прикордонної служби «Ужгород» при спробі незаконного перетинання державного кордону з України в Словацьку ОСОБА_3.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.10.2017 року громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 примусово видворено за межі території України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.10.2017 року відповідача затримано, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні на строк до 6 місяців.

Відповідно до акту приймання-передавання іноземця або особи без громадянства від 26.10.2017 року відповідача було поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України.

Судом встановлено, що позивачем 12.10.2017 року, 29.11.2017 року, 15.01.2018 року направлялися запити до Почесного консульства ОСОБА_2 ОСОБА_3 у м. Київ про встановлення особи відповідача та надіслання підтверджуючих його особу документів, проте відповідь на запит на адресу позивача не надійшла.

Крім того, згідно повідомлення №09-02/548 від 04.04.2018 року Чернігівського ПТПІ ДМС України, вбачається, що відповідач відмовився з власних міркувань додатково заповнити анкету для встановлення його особи та отримання документів на повернення до країни походження.

Таким чином, позивач позбавлений можливості виконати рішення суду про примусове видворення відповідача через відсутність інформації з Почесного консульства ОСОБА_2 ОСОБА_3 у м. Київ про належність відповідача до громадянства країни походження, а також через те, що останній не має дійсного документа, який посвідчує його особу та відмовляється від співпраці.

Положеннями ст. 289 КАС України передбачено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Про продовження строку затримання не пізніш як за п’ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов.

Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що строк затримання громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 необхідно продовжити на шість місяців до 11 жовтня 2018 року.

Керуючись ст.ст. 9, 90, 241-246, 250, 289 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Чопського прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина 1493) (ЄДРПОУ: 14321707, місце знаходження: вул. Головна, 55а, м. Чоп Закарпатської області) до громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 (місце перебування: вул. Лісна, 5, с. Розсудів Ріпкинського району Чернігівської області) про продовження строку затримання - задовольнити.

Продовжити строк затримання громадянина ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 (місце перебування: вул. Лісна, 5, с. Розсудів Ріпкинського району Чернігівської області) на шість місяців до 11 жовтня 2018 року.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України продовжують утримуватись в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Головуюча О.В. Павленко