Постанова № 73288433, 10.04.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року м. Суми

Справа №574/153/16-ц

Номер провадження 22-ц/788/536/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Хвостика С. Г. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

на рішення Буринського районного суду Сумської області від 02 лютого 2018 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

про захист прав споживачів, стягнення коштів по депозитному вкладу, пені та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який уточнила в ході судового розгляду справи і остаточно свої вимоги мотивувала тим, що 09 грудня 2013 року на території Автономної Республіки Крим між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено договір банківського вкладу «Стандарт» № SAMDNWFD0070030784300, за умовами якого сума вкладу становила 31900 дол. США, на строк 366 днів по 09 грудня 2014 року включно, відсоткова ставка на дату вкладу - 10% річних, період нарахування відсотків по вкладу 1 місяць. На виконання приписів даного договору нею 19 грудня 2013 року було перераховано кошти в сумі 31900 дол. США. Факт зарахування грошових коштів підтверджується отриманням на її адресу СМС-повідомленням та випискою за період з 09 грудня 2013 року по 26 червня 2014 року по картковому рахунку НОМЕР_1. На момент укладання даного договору місцем її реєстрації було МКР 8, буд.3, кв. 42, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим. 12 грудня 2014 року договір депозитного вкладу пролонгувався. 05 грудня 2015 року вона звернулася до відповідача з заявою про закриття договору депозитного вкладу «Стандарт» від 09 грудня 2013 року № SAMDNWFD0070030784300 та повернення валютного депозитного вкладу з відсотками. Листом від 16 грудня 2015 року відповідач відмовив їй у виплаті суми вкладу. Тому просила суд стягнути з відповідача 31900 дол. США - суму вкладу, відсотки за вкладом - 7419,40 дол. США, 3% річних - 1405,80 дол. США, а всього 40725,20 дол. США, що еквівалентно 1100644грн. 88 коп., а також моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Рішенням Буринського районного суду Сумської області від 02 лютого 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 суму банківського вкладу у розмірі 31900 доларів США, суму відсотків за вкладом у розмірі 7419 доларів 40 центів США та 3% річних у розмірі 1405 доларів 80 центів США, а всього - 40725 доларів 25 центів, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 02.02.2018 року складає 1134989 грн.41 коп.

Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь держави 6614 грн. 40 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на необґрунтованість, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У доводах апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не перевірено наявність оригіналів документів із зазначенням необхідних реквізитів, що підтверджують укладення договору вкладу між позивачем та відповідачем. Копія договору банківського вкладу та квитанції про внесення коштів, що знаходяться у матеріалах справи, не є належним доказами, оскільки не містять печатки банку. Вказує на те, що відповідач немає оригіналів вказаних документів та позбавлений доступу до інформації щодо клієнтів, які уклали договори з філією «Кримське РУ ПАТ КБ «Приватбанк». Крім того, зазначає, що позивачем не надано доказів знаходження спірних коштів на рахунках відповідача. Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо вимог про стягнення відсотків за договором банківського вкладу, оскільки позивачем не надано належних доказів укладення спірного договору, а також доказів щодо початку періоду не нарахування чи невиплати відсотків. Вказує на те, що після прийняття Правлінням Національного банку України Постанови № 260 від 06 травня 2014 року «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території автономної Республіки Крим і міста Севастополя» відокремлений підрозділ ПАТ КБ «Приватбанк» на території АРК та м. Севастополя не має правових підстав та можливості здійснювати банківську діяльність після окупації АРК та м. Севастополь.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, заперечення позивача та її представника проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 09 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» був укладений договір строкового банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» №SAMDNWFD0070030784300, за умовами якого банк прийняв від неї грошовий вклад у розмірі 31900 доларів США зі ставкою 10% річних на суму вкладу, на строк 366 днів по 09 грудня 2014 року включно. Для внесення суми вкладу банком вкладнику відкривається особистий рахунок НОМЕР_2 (а.с.5-6).

Даний договір було укладено між сторонами в системі Internet Banking «Приват-24».

На підтвердження факту укладення договору позивачем було надано копію договору «Стандарт» №SAMDNWFD0070030784300, дублікат квитанції № 20131291702068 від 09.12.2013 року, фото СМС - повідомлень про зарахування коштів на особистий рахунок, про подальше нарахування відсотків за даним договором, виписка по рахунку за період з 09.12.2013 року по 26.06.2014 року (а.с.5-7, 197).

05 грудня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Банку із заявою про закриття даного договору та повернення валютного депозиту з відсотками (а.с.10).

Листом від 16 грудня 2015 року відповідач відмовив їй у поверненні вкладу посилаючись на незаконну анексію Автономної Республіки Крим Російською Федерацією, у зв'язку з чим Банк подав до Російської Федерації претензію, за результатами розгляду якої буде вирішуватися питання виплати коштів розміщених на рахунках клієнтів відокремлених підрозділів банку, які знаходилися на території Автономної республіки Крим і міста Севастополя (а.с.15).

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516, передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних та фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошових суми або банківських металів і відповідає вимогам, установлених законом, іншим нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаям ділового обороту.

Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року №174, передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідний платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію,дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. (п. 1.8 Інструкції); договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов'язаний надати клієнту під підпис. (п. 1.9. Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту. У договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу; сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок; строк зберігання коштів (за строковим вкладом); розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін; умови дострокового розірвання договору тощо (п. 1.10 Інструкції).

Виходячи з положень ст. 1059 ЦК України, п. 1.4 Положення, п. 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Відповідно до вимог передбачених ч.ч.1-3 ст.207 ЦК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (стороною). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Перевіряючи доводи та заперечення сторін стосовно додержання письмової форми договору банківського вкладу за даним позовом, місцевий суд обґрунтовано посилався на п. 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3.12.2003 року №516 та зареєстрованого в Мінюсті України 29.12.2003 року за №1256/8577, Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затверджену постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492 та зареєстровану в Мінюсті України 17.12.2003 року за № 1172/8493 (в редакції чинні на час укладення договору). Зокрема , пунктом 1.9 цієї Інструкції, в редакції Постанови Національного банку № 106 від 25.10.2017 передбачено, що Банк зобов'язаний надати клієнту у спосіб, визначений банком та клієнтом, у тому числі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем примірник договору, що дає змогу встановити дату його укладення.

Крім того, відповідно до п.2.3.2.11 Умов та Правил надання банківських послуг (далі Умови та Правила), які розміщені на офіційному сайті відповідача та є в загальнодоступному користуванні, визначено, що дані умови та правила є угодою про дистанційне обслуговування Клієнта (далі - «Угода») і визначають комплекс інформаційних послуг за рахунком Клієнта та порядок здійснення операцій з рахунком на підставі дистанційних розпоряджень Клієнта в системі Internet Banking Приват-24 (далі - Система) за плату, яка визначається Додатком 3 до цієї Угоди.

Згідно п. 2.3.2.2.1 Умов та Правил верифікація - це перевірка особистих даних Клієнта, при якій запит маршрутизуєтся за допомогою Банку. При введенні правильного Логіна і Пароля Клієнтом та підтвердження одноразовий пароль OTP, Банк дозволяє вхід в Систему.

Дистанційне Розпорядження - це розпорядження Банку виконати певну операцію, передане Клієнтом за погодженим каналом доступу з проходженням певної правилами процедури передачі розпоряджень.

Система Приват24-Система - система дистанційного обслуговування Клієнтів. Порядок обслуговування Клієнтів визначається умовами цієї Угоди.

Логін Клієнта - це номер мобільного телефону Клієнта, який був використаний при реєстрації в Системі.

Пунктами п. 2.6.3. Умов та Правил ці Умови встановлюють порядок надання фізичним, юридичним або третім особам дублікатів квитанцій за прийнятими Банком платежах. Банк надає фізичним, юридичним особам і третім особам, дублікати квитанцій на протязі 3-х років з моменту здійснення Банком прийому платежу. Під фізичним та юридичним особою розуміється особа, яка виступає учасником операції Банку з прийому платежу, інформація про який занесена Банком в ЄКБ, далі одержувач / платник. Банк надає дублікати квитанцій за прийнятими платежами одержувачам / платникам на підставі їх запиту, наданого в Банк через відділення Банку, ПЗ «Приват24», контактний центр «Сall-center», протягом 4-х годин за умови терміновості, і протягом 24 годин з моменту запиту в інших випадках. Надання Банком дублікатів квитанцій третім особам здійснюється виключно у відділеннях Банку. Надання Банком дублікатів квитанцій за прийнятими платежами одержувачам / платникам здійснюється після попередньої їх верифікації.

Також сторони погодили, що на дублікаті квитанцій прийнятих платежів Банк може використовувати факсимільний підпис уповноваженої особи банку з відбитком печатки Банку технічними друкованими пристроями.

Крім того, пунктом 3.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг, що діють у ПАТ «КБ «ПриватБанк», передбачено, що при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що надані позивачем електронні докази, які складаються з квитанції №20131291702068 від 09.12.2013 року та дублікату до неї, виписки з рахунку від 26.06.2014 року, відео Приват 24 інструкція оформлення депозиту відповідають вимогам передбаченим ст.100 ЦПК України та достовірно підтверджують факт внесення грошових коштів позивачкою на депозит, а отже і факт укладення позивачем з відповідачем договорів банківського вкладу в системі інтернетбанкінгу «Приват24», у порядку передбаченому Правилами інтернет-банкінгу Приват-24 на умовах та порядку, розробленими та запропонованими в системі послуг ПАТ КБ «ПриватБанк», а відповідач на спростування вказаних обставин не надав будь-яких доказів.

Місцевим судом також були досліджені роздруківки вхідних СМС-повідомлень за номерами телефонів, що належать позивачу, які на вимогу суду були надані ПрАТ «МТС Україна», відповідно до яких 09.12.2013 року на номер позивача НОМЕР_3, який вказаний в договорі банківського вкладу (депозиту) «Стандарт» №SAMDNWFD0070030784300 від 09.12.2013 року в графі «Ваші данні», з номера 10060, що використовувався відповідачем для СМС-повідомлень клієнтів, було відправлено два СМС- повідомлення, одне з яких, як встановлено місцевим судом, відповідає, отриманому повідомленню про відкриття вкладу по спірному договору на суму 31900 доларів США, що вбачається також із роздрукованих позивачем змісту СМС-повідомлень.

Таким чином, доводи апеляційної скарги, що факт укладення між сторонами договору банківського вкладу не підтверджений оригіналами документів, колегія суддів відхиляє, оскільки внесення грошових коштів позивачем, доведено належними та допустими доказами.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено відсутність його вимоги до державних та недержавних установ Російської Федерації про стягнення банківського вкладу, колегія суддів оцінює критично, оскільки банком не надано доказів, які б підтверджували зазначені обставини.

Крім того, на спростування цих заперечень відповідача, позивачем було долучено довідку видану виконавчим директором Автономної некомерційної організації Фонд захисту вкладників (РФ) з якої вбачається, що вона не зверталась до Фонду із заявою про згоду на придбання прав (вимоги) по вкладах (рахунках) відкритих в ПАТ КБ «ПриватБанк» і компенсаційні виплати їй не здійснювались (а.с.144).

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про не доведення позивачем факту знаходження коштів на спірних рахунках. При цьому, апелянт посилається на ту обставину, що у зв'язку із незаконною окупацією Російською Федерацією території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя, ПАТ КБ «ПриватБанк» немає доступу до інформації щодо клієнтів, які укладали договори з Філією «Кримське РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» і тому немає можливості підтвердити існування правовідносин із позивачем.

В той же час, як вже було встановлено судом, договір банківського вкладу було укладено позивачем не з Філією «Кримське РУ ПАТ КБ «ПриватБанк», а безпосередньо з ПАТ КБ «ПриватБанк» за допомогою системи Internet Banking «Приват-24» і дана обставина підтверджується копією договору з якого вбачається, що при підписанні договору зі сторони ПАТ КБ «ПриватБанк» діяв безпосередньо Голова Правління ОСОБА_3 і даний договір підписаний з використанням факсимільного підпису цієї посадової особи.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду в частині порушення прав та законних інтересів позивача, як вкладника за договором банківського вкладу, є законним і обґрунтованим.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 375 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Буринського районного суду Сумської області від 02 лютого 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 11 квітня 2018 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді : С. Г. Хвостик

С. С. Ткачук