Постанова № 73286944, 10.04.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/603/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк Олександр Петрович

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

10 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року (суддя Лелюк О.П., повне судове рішення складено 28.12.2017 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, в.о. начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області Шпака В.П. про визнання протиправними дій та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2017 року позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, в.о. начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області Шпака В.П. про визнання протиправними дій та скасування рішення.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року позов задоволено в повному обсязі, а саме:

- визнано протиправним та скасовано винесений в.о. начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області Шпаком В.П. відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 наказ від 18 травня 2017 року №121/срп «Про проведення фактичної перевірки».

- визнано протиправним та скасовано винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкове повідомлення-рішення від 02 червня 2017 року №0002301404.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати вказану постанову від 20.12.2017 року та прийняти нову про відмову в задоволенні позову, з підстав викладених в апеляційній скарзі. Зокрема, апелянти вважають, що перевірка позивача проводилась в межах чинного законодавства, а тому дії в.о. начальника Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області є правомірними, і як наслідок, рішення податкового органу прийнято обгрунтовано, на підставі виявлених під час перевірки порушень Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції здійснює апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що основним видом економічної діяльності позивача є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту (52.11.0).

На підставі наказу Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області від 18 травня 2017 року №121/срп «Про проведення фактичної перевірки» та виданих на його підставі направлень на перевірку №889 та №890 від 18 травня 2017 року працівниками Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області, проведено фактичну перевірку суб'єкта господарювання: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в магазинах за адресами АДРЕСА_1 за період фінансово-господарської діяльності з 04 червня 2015 року по 27 травня 2017 року, тривалістю 10 діб, з 18 травня 2017 року.

За результатами фактичної перевірки складено акт (довідку) перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) від 22 травня 2017 року №0068/24/13/РРО/НОМЕР_1, зареєстрований 23 травня 2017 року, в якому зафіксовано порушення позивачем Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15 грудня 2004 року №637, а саме неоприбуткування готівки в повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій в розділі "Облік розрахункових квитанцій та руху готівки" на підставі розрахункових операцій з 01 січня 2016 року №276567-№276568 по 30 січня 2016 року №508513-№508513 на загальну суму 1699,00 грн.

На підставі акту перевірки, Головним управлінням ДФС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення - рішення №0002301404 від 02 червня 2017 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) або пеню у сумі 8495,00 грн.

Податкове повідомлення - рішення №0002301404 від 02 червня 2017 року оскаржено позивачем до податкового органу 16 червня 2017 року.

Листом від 03 серпня 2017 року №9886/4/99-99-11-03-01-25 Державною фіскальною службою України залишено скаргу позивача без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0002301404 від 02 червня 2017 року без змін. При цьому зазначено, що відповідно до пункту 56.10 підпункту 56.17.3 пункту 56.17 і пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, рішення ДФС, прийняте за розглядом скарги та податкове повідомлення-рішення №0002301404 від 02 червня 2017 року не підлягають адміністративному оскарженню, але з урахуванням строків давності можуть бути оскаржені до суду у порядку визначеному чинним законодавством України.

Позивач, не погоджуючись із діями податкового органу щодо винесення податкового повідомленням-рішенням №0002301404 від 02 червня 2017 року, звернувся до суду з позовом.

Обгрунтовуючи прийняте рішення, суд першої інстанції, прийшов до висновку, що позивачем доведено протиправність винесеного Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Чернівецькій області відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкового повідомлення-рішення від 02 червня 2017 року №0002301404.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів враховує наступне.

Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Законодавцем визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, визначених пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України. Зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального ( пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України).

Встановлено, що фактичною підставою для прийняття наказу від 18 травня 2017 року №121/срп було отримання 10 травня 2017 року контролюючим органом повідомлення від громадянки України ОСОБА_5 про недотримання порядку проведення розрахункових операцій в магазині, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, власником якого, на думку заявника, є ОСОБА_2.

Зокрема, зі звернення вбачається, що заявниця повідомила Державну фіскальну службу України, що в магазині, який належить її сусіду, ОСОБА_6 та який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 відсутній касовий апарат. Вказувала, що в даному магазині завищують роздрібну ціну товарів, наприклад: на пачці цигарок "Стром" вказана ціна 15,72 грн., а в магазині даний товар реалізують за 24 грн. Дана ситуація наявна з усіма товарами в даному магазині. Заявниця з даного питання зверталась до Сторожинецької ОДПІ, проте станом на 10 травня 2017 року питання залишається не вирішеним. Просила перевірити даний магазин.

Таким чином, судом встановлено, що звернення, яке надійшло на Урядову "гарячу лінію" ДП "Урядовий контактний центр" від громадянки ОСОБА_5 стосувалось перевірки підприємницької діяльності, яка проводиться в магазині за адресою: АДРЕСА_4, в якому продаж товару здійснює ОСОБА_6.

Пунктом 80.7 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, документів, визначених статтею 81 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що податковим органом проведено фактичну перевірку позивача в магазинах за адресами: АДРЕСА_1, на підставі наказу від 18 травня 2017 року №121/срп «Про проведення фактичної перевірки» у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, керуючись 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України

При цьому, на підставі звернення ОСОБА_5 контролюючим органом згідно наказу від 18 травня 2017 року №120/срп «Про проведення фактичної перевірки» було проведено фактичну перевірку підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 в магазині за адресою: АДРЕСА_4, тобто в магазині, якій ОСОБА_5 і просила перевірити.

Зокрема встановлено, що під час перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме: неоприбуткування готівки в повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій в розділі "Облік розрахункових квитанцій та руху готівки" на підставі розрахункових операцій з 01 січня 2016 року №276567-№276568 по 30 січня 2016 року №508513-№508513 на загальну суму 1699,00 грн.

Згідно пункту 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (далі Положення №637) підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Пунктом 2.6 Положення № 637 визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Абзацом третім статті 1 Указу №436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке передбачена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач в період з 02 січня 2016 року по 30 січня 2016 року за наявності відповідних квитанцій, операції на загальну суму 1699,00 грн. не відобразила в КОРО. При цьому встановлено, що облік зазначених готівкових коштів позивач здійснювала шляхом запису відповідної інформації на окремому аркуші, який був пред"явлений посадовим особам контролюючого органу при проведенні фактичної перевірки.

Також слід зазначити, що за результатами проведеної перевірки складено акт від 23.05.2017 року №0068/24/13/РРО/НОМЕР_1, який підписано ФОП ОСОБА_2 без зауважень.

Таким чином, враховуючи що факт вчинення порушення, а саме, не внесення в КОРО зазначених квитанцій по операціях на загальну суму 1699,00 грн. визнано позивачем та підтверджено під час апеляційного розгляду, колегія суддів вважає правомірним застосування до ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 8495,00 грн.

Що стосується висновків суду першої інстанції щодо протиправності дій податкового органу при проведенні перевірки позивача, колегія суддів прийшла до висновку, що працівниками ГУ ДФС у Чернівецькій області вчинені всі дії передбачені Податковим кодексом України, щодо порядку проведення перевірки. Зокрема, про даний факт свідчить інформація, яка відображена в поясненні ФОП ОСОБА_2 від 22.05.2017 року, де підприємцем зазначено, вона жодних претензій до перевіряючих не має.

Так, згідно правової позиції Верховного суду, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необгрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист шляхом не допуску інспекторів до проведення перевірки. Водночас сам допуск нівелює правові наслідки процедурних порушень (постанова ВСУ від 24.12.2010 року по справі за позовом ТОВ «Foods and Goods L.T.D.».

Таким чином, враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, про відсутність порушень з боку податкового органу, при проведенні перевірки позивача, та обгрунтованість прийнятого податкового повідомлення рішення №0002301404 від 02 червня 2017 року.

Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, а доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки рішення суду, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищезазначене, приписи норм чинного законодавства України, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідач діяв в межах повноважень та в спосіб передбачений Конституцією України, законами та іншими нормативно - правовими актами України.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою у задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області задовольнити.

Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2017 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 квітня 2018 року.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Ватаманюк Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.