Постанова № 73286924, 05.04.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3366/17

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

05 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Гриценка Володимира Володимировича на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у грудні 2017 року позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.01.2018 року позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано в частині рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" (Наказ тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" №42/2 від 01 червня 2016 року "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними") про застосування наслідків нікчемності правочинів (транзакції) з виконання платіжних документів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки відкриті в ПАТ "Банк Михайлівський" на ім'я ОСОБА_3;

- зобов'язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова О.Ю. включити дані про рахунки ОСОБА_3 за НОМЕР_1 на загальну суму 19278,02 гривень, згідно з Договором "Капітал+" (новий) (з виплатою процентів щомісячно) №980-050-000229583 від 27.04.2016 до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- стягнуто на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 640,00 (шістсот сорок) гривень за рахунок асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Не погоджуючись з судовим рішенням уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Гриценко В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги, апелянт зазначив, що договір позики №980-050-000229583 від 27.04.2016 року є двостороннім, укладений безпосередньо між ОСОБА_3 та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" без участі банку як повіреного, а кошти вносились/отримувались за таким договором, що по своїй природі не є вкладом згідно Закону України "Про банки і банківську діяльність", а відтак гарантії цього Закону не поширюються на позивача, а кошти, зараховані 19.05.2016 року на його рахунок, не підлягають виплаті в зв'язку з тим, що платіжна операція з повернення фінансовою компанією коштів останньому не має жодного відношення до банківського вкладу.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_3 та ПАТ "Банк Михайлівський" було укладено договір банківського рахунку, відповідно до якого банком на ім'я позивача відкрито поточний рахунок № НОМЕР_2.

В подальшому, між ОСОБА_3 та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір за № 980-050-000229583, згідно якого Сторона - 1 передає Стороні - 2 у власність грошові кошти в сумі 19000,00 гривень, а Сторона - 2 зобов'язується повернути кошти Стороні - 1 та виплатити проценти.

19.05.2016 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" повернув позивачу кошти за договором "Капітал+" (новий) (з виплатою процентів щомісячно) №980-050-000229583 у розмірі 19278,02 гривень на його рахунки у ПАТ "Банк Михайлівський", відкриті згідно з Договором банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" №980-050-000000396 від 09.06.2015.

23.05.2016 року на підставі рішення Правління Національного банку України від 23.05.2016 року №14/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №812 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

13.06.2016 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" з 23.06.2016 року до 22.07.2016 року включно.

12.07.2016 року на підставі рішення Правління НБУ від 12.07.2016 року №124-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №1213 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк Михайлівський" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13.07.2016 року до 12.07.2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнку Ю.П. з 13.07.2016 року до 12.07.2018 року включно.

01.09.2016 року рішенням виконавчої дирекції Фонду №1702 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський", згідно з яким всі повноваження ліквідатора ПАТ "Банк Михайлівський" делеговано Волкову О.Ю. з 05.09.2016 року.

В подальшому, на запит позивача, ПАТ «Банк Михайлівський» листами №3Г1(К)/22387 та №3Г1(К)/22388 від 19 серпня 2017 року, повідомив ОСОБА_3, що перекази коштів (транзакції), здійснені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" 19.05.2016 в сумі 19000,00 грн з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором №980-050-000229583 від 27.04.2016" на рахунок НОМЕР_3, та в сумі 278,02 грн з призначенням платежу "Оплата процентів по договору №980-050-000229583 від 27.04.2016" на рахунок НОМЕР_4, що належать позивачу, є нікчемними (а.с.20-21).

Вищезазначене слугувало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що жодна з підстав, визначених ч.3 ст. 38 Закону №4452-VI не має відношення до правочину, вчиненого позивачем з ПАТ "Банк Михайлівський", а тому рішення відповідача про застосування наслідків нікчемності щодо правочину (транзакцій) здійсненого ОСОБА_3 порушує права останнього і на думку суду є протиправним.

Колегія суддів погоджується із такою позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

Положеннями ч. 1 ст. 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень.

При цьому, нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Аналогічні положення містить розділ ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14.

В силу вимог ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. При цьому, вичерпний перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, встановлено ч. 3 ст. 38 цього Закону.

Згідно з ч .2 ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема: - перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; - перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями проводити перевірку дійсності правочинів та реагувати відповідним чином при виявленні серед них нікчемних.

Так, відповідно до п.п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Однак, судова колегія зазначає, що доводи апеляційної скарги не підтверджують наявності будь-якої з підстав, вказаних у ст. 38 Закону №4452-VI, по відношенню до правочинів, вчинених ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах з позивачем для визнання їх нікчемними.

Більше того, як слідує з матеріалів справи, саме 19.05.2016 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" було повернуто кошти на поточний рахунок позивача у ПАТ "Банк Михайлівський", тобто до прийняття рішення про ліквідацію банку.

Згідно з ст. 1058 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України), за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Водночас, положеннями ч. 1 ст. 1066 ЦК України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Оскільки повернення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" коштів на поточні рахунки позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" було здійснено 19 травня 2016 року, то колегія суддів вважає, що зазначені кошти на момент прийняття рішення Правління НБУ від 23 травня 2016 року №14/БТ "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" перебували на поточних рахунках позивача у ПАТ "Банк Михайлівський".

Твердження апелянта про те, що позивач не є вкладником Банку у розумінні Закону № 4452-VI, оскільки кошти на його рахунок, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський», надійшли від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на підставі договору позики, який не є договором банківського вкладу, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки в даному випадку правовідносини між позивачем і вказаним товариством не є предметом цього спору. Кошти від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» надійшли для позивача та були залучені Банком на його рахунки на умовах відповідних договорів, укладених між позивачем і Банком, що у відповідності до вимог ст. 2 Закону № 4452-VI надає достатні та необхідні правові підстави для визнання таких коштів вкладом, а позивача - вкладником.

За таких обставин, кошти, які надійшли від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на поточні рахунки позивача, у розумінні Закону є вкладом, а ОСОБА_3 прирівнюється до вкладника та має право на відшкодування за вкладом.

Натомість, докази, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, не підтверджують нікчемності повернення вказаних коштів або укладеного з позивачем договору, а тому не приймаються колегією суддів до уваги.

Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача стосовно правомірності визнання нікчемним повернення коштів позивачу від ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та не поширення на позивача гарантій, визначених Законом № 4452-VI не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, у зв'язку із чим судом першої інстанції прийнято обґрунтоване судове рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Гриценка Володимира Володимировича залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Загороднюк А.Г.