Постанова № 73286920, 04.04.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/9534/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мазурок О.В.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

04 квітня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.

за участю:

секретаря судового засідання: Мирошниченко С.О.,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Сумнєвич Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в травні 2016 року, позивач, ОСОБА_4, звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання неправомірними дій Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_4 та зобов'язання Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області змінити вид та перерахувати пенсію у зв'язку з встановленням другої групи інвалідності з урахуванням довідки про заробітну плату, виданої Генеральною прокуратурою України від 30.03.2016 №18-545зп, з розрахунку 80% від середньомісячного заробітку, за останніх 12 місяців.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.12.2017 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову.

В судовому засіданні представник відповідача, підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити, постанову суду першої інстанції - скасувати, та прийняти нову постанову про часткове задоволення адміністративного позову, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи, позивач з квітня 2012 року перебуває на обліку в Хмельницькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Хмельницької області та отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи, відповідно до акту огляду МСЕК ХМ №247482 від 23.04.2012 та згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК АВ №0153885 від 18.04.2013 позивачу встановлена друга група інвалідності.

Наказом №307д від 18.03.2016 позивача звільнено з посади, яку він обіймав та з органів прокуратури України у зв'язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров'я та виходом на пенсію по інвалідності відповідно до п.1 ч.1 ст.51, ч.9 ст.86 Закону України «Про прокуратуру».

В свою чергу, ОСОБА_4 вважає, що право на пенсію по інвалідності ІІ групи у розмірі 80 відсотків від суми його місячної заробітної плати виникло з моменту встановлення ІІ групи інвалідності, тобто з 18.04.2013.

01.04.2016 позивач звернувся з заявою до відповідача про переведення пенсії з одного виду на інший та перерахунку обсягу виплати пенсійного забезпечення на підставі норми 50-1 Закону України «Про прокуратуру», яка була дійсна на момент виникнення його права на отримання пенсії по інвалідності ІІ групи у розмірі 80 відсотків від суми його місячної заробітної плати.

Листом №186102 від 07.04.2016 року йому було відмовлено в перерахунку пенсії.

Не погоджуючись з таким висновком позивач, ОСОБА_4, звернувся до суду з адміністративним позовом.

При прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законами № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» і № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята, вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які змін у зв'язку із прийняттям Законів № 3668-VІ і № 1166-VII не зазнали.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років за наявності на день звернення вислуги років не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Також необхідно зазначити, що відповідно до змін, що вносились до вказаної правової норми згідно із Законами України від 08.07.2011 № 3668-VI, від 27.03.2014 № 1166-VII, від 28.12.2014 № 76-VIII, розмір пенсії по І -ІІ групі інвалідності у відсотковому відношенні до заробітної плати зменшувався і незалежно від стажу роботи становив: з 01.10.2011 р. - 80%, з 01.04.2014 р. - 70%, з 01.01.2015 р. - 60%.

При цьому станом на 18.04.2013, часу встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, призначення пенсії здійснювалось відповідно ч.9 ст.50-1 ЗУ "Про прокуратуру" № 1789-XII прокурорам і слідчим, що визнані інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років. Тобто в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Крім того, згідно з ч.10 ст.50-1 ЗУ "Про прокуратуру" № 1789-XII прокурорам і слідчим, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором.

Однак, позивач лише 01.04.2016 звернувся до відповідача з заявою про переведення пенсії з одного виду на інший та перерахунку обсягу виплати пенсійного забезпечення, тому суд вважає, що оскільки, 15.07.2015 набув чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII то в межах цього закону має діяти відповідач при переведені на інший вид пенсії та перерахунку пенсії, оскільки саме цим законом (на момент звернення) врегульовано перехід з одного виду пенсії на інший. А факт встановлення інвалідності ІІ групи 18.04.2013 року не тягне за собою автоматичного переходу з одного виду пенсії на інший.

Також, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII положення Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (крім окремих статей) визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII

Частина 2 ст.86 ЗУ "Про прокуратуру" (чинна на момент звернення) передбачає, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Відповідно ч.9 ст.86 ЗУ "Про прокуратуру" прокурорам, визнаним інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в розмірах, передбачених частиною другою цієї статті, за наявності стажу роботи в органах прокуратури не менше 10 років.

Згідно з п.11 ст.86 ЗУ "Про прокуратуру" прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач після виходу на пенсію мав право на зміну виду пенсії. Також суд приходить до висновку, що позивач не мав права на пенсію в розмірі 80 відсотків від суми його місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, так як на дату подання заяви 01.04.2016 ЗУ "Про прокуратуру" № 1789-XII втратив чинність, тому в цій частині суд відмовляє в задоволені позовних вимог.

Однак, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_4 має право на пенсію в розмірі 60 відсотків від суми його місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (довідки виданої Генеральною прокуратурою України №18-545 зп від 30.03.2016), у зв'язку з зверненням ОСОБА_4 до відповідача з заявою про зміну виду пенсії лише 01.04.2016, на момент подачі, якої передбачалось саме 60 %, від суми його місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, якою касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02.08.2016 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.10.2016 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначено, що суди першої та апеляційної інстанції при вирішені позовних вимог не встановили на захист якого порушеного права позивачем було подано позов та з якого часу таке право порушено (на думку позивача).

Також суди не надали оцінки тій обставині, що лист-відповідь Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області №186/02 від 07.04.2016 носить деперсоніфікований характер та містить лише посилання пенсійного органу на відсутність у працівників прокуратури в цілому права на призначення пенсії.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позов подано з підстав переведення позивача з одного виду пенсії (відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") на інший (згідно ЗУ "Про прокуратуру" № 1789-XII по ІІ групі інвалідності) та перерахунку обсягу виплати пенсійного забезпечення. На думку позивача, моментом виникнення такого права є момент встановлення ІІ групи інвалідності, тобто 18.04.2013, та пенсія має становити 80% від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. В свою чергу суд дійшов висновку, що момент виникнення такого права настав у позивача 01.04.2016 (дата звернення з відповідною заявою до відповідача). До 01.04.2016 позивач отримував пенсію іншого виду (відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), та враховуючи ч.10 ст.50-1 ЗУ "Про прокуратуру" № 1789-XII (яка діяла на момент встановлення ІІ групи інвалідності) та п.11 ст.86 ЗУ "Про прокуратуру" №1697-VII вибрав саме пенсію відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Даючи оцінку листу Хмельницького об'єднаного управління пенсійного фонду України Хмельницької області №186/02 від 07.04.2016, колегія суддів зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обгрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Враховуючи, що лист-відмова не носить персоніфікований характер, оскільки в ньому не зазначено відповідно позивача повної інформації, крім спеціального та загального стажу роботи, щодо обгрунтованого мотивування відсутності у нього права на перехід на інший вид пенсії, а лише вказано загальну інформацію щодо правового регулювання правовідносин по призначенню пенсії відповідно до ЗУ "Про прокуратуру" №1697-VII, тому дії Хмельницького об'єднаного управління пенсійного фонду України Хмельницької області з приводу відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_4 є протиправними, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

На підставі вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині права позивача на перехід на пенсію в розмірі 80 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати позивача, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не підлягають задоволенню, оскільки дата звернення позивача до відповідача щодо переведення на інший вид пенсії є 01.04.2016, а на момент подачі заяви позивачем Закон України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (крім окремих статей) визнано такими, що втратив чинність.

Однак, позивач після виходу на пенсію мав право на зміну виду пенсії, з пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру"№1697-VII по ІІ групі інвалідності, в розмірі 60 %, від суми його місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (згідно довідки виданої Генеральною прокуратурою України №18-545 зп від 30.03.2016), тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

З урахуванням вищевикладеного, колегією суддів встановлено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо відмови у зміні виду пенсії ОСОБА_4.

Зобов'язати Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області з 01.01.2016 перевести ОСОБА_4, у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, на інший вид пенсії, відповідно до ч.9 ст.86 Закону України "Про прокуратуру", з розрахунком 60% від середнього заробітку, згідно довідки виданої Генеральною прокуратурою України №18-545 зп від 30.03.2016.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 квітня 2018 року.

Головуючий Драчук Т. О. Судді Загороднюк А.Г. Полотнянко Ю.П.