Постанова № 73286778, 11.04.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 522/21054/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Бойчук А.Ю. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 07 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

08 листопада 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні перерахунку його пенсії з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок призначеної позивачу пенсії за вислугу років в розмірі 82% грошового забезпечення на підставі довідки від 15.09.2017 №14/1-1240 з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, додатково до врахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 1722,00 гривень та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 89544,00 гривень, з виплатою різниці в пенсії за минулий час за 12 місяців з дня подання додаткового документу (довідки) та по день фактичного проведення перерахунку.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю відмови управління ПФУ в Одеській області щодо врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 1722,00 гривень та одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 89544,00 гривень.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що грошова допомога на оздоровлення та одноразова грошова допомога при звільненні не відносяться до видів грошового забезпечення, що враховується при здійсненні перерахунку пенсії, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 07 грудня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 22.09.2016 року перерахунок призначеної позивачу пенсії за вислугу років в розмірі 82% грошового забезпечення на підставі довідки від 15.09.2017 №14/1-1240 з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, додатково до врахованих при призначенні пенсії видів грошового забезпечення грошової допомоги на оздоровлення в розмірі 1722,00 гривень з виплатою різниці в пенсії за минулий час з 22.09.2016 року та по день фактичного проведення перерахунку. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нову, про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Відповідач також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив прийняти нову постанову про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України у зв'язку із відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі про слухання за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.02.2018 року апеляційну ГУ ПФУ в Одеській області, у зв'язку із несплатою судового збору, повернуто апелянту.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах осіб начальницького складу, та відповідно до наказу Головного Управління МВС України в Одеській області від 30.06.2009 року № 269о/с був звільнений з органів внутрішніх справ в запас за віком.

З 01 липня 2009 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 82% грошового забезпечення. Грошове забезпечення, з якого позивачу обчислено пенсію, складається з посадового окладу 1100,00 грн., окладу за військовим званням 130,00 грн., процентної надбавки за вислугу років 492,00 грн., середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці перед звільненням, в тому числі надбавки за виконання особливо важливих завдань 100% та премії 100%.

22 вересня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, на підставі довідки від 15.09.2017 №14/1-1240, виданої ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області, в якій зазначено інші додаткові види грошового забезпечення, які не були враховані під час призначення пенсії, а саме матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 1722,00 гривень та одноразова грошова допомога при звільненні в розмірі 89544,00 гривень (а.с.12).

Листом від 06 жовтня 2017 року № 1239/Л-11 відповідач відмовив ОСОБА_2 в перерахунку пенсії, обґрунтовуючи відмову тим, що ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає врахування цих видів грошового забезпечення при обчисленні пенсії, а також посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 13.05.2015 № 4-рп/2015.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при обчисленні розміру пенсії позивача мають враховуватись тільки види грошового забезпечення з яких сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Через відсутність порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, судова колегія не надає правову оцінку доводам суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

З огляду на наведене предметом апеляційного оскарження є постанова суду першої інстанції в частині відмови у позові, а саме невключення до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія позивачу, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 89 544, 00 грн, з виплатою різниці за минулий час за 12 місяців з дня подання до відповідача довідки по день фактичного проведення перерахунку.

Відповідно до ст.231 Закону України «Про міліцію», в редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, пенсійне забезпечення працівників міліції після звільнення їх зі служби в органах внутрішніх справ здійснюється в порядку та на умовах, встановлених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2262-XII) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV встановлено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Згідно з ч. 2, ч.3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Постановою Кабміну України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - постанова № 1294) також було установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, як і статтею 9 Закону № 2262-XII, визначено, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за віком виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

За змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV, в редакції на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Також, Закон України від 26.06.1997р. № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

Згідно п. 2 розділу І постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 року №1170 "Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" одноразова допомога військовослужбовцям при звільненні з військової служби є виплатою, на яку не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Частина третя статті 43 Закону № 2262-XII не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону № 2011-ХІІ та статтею 9 Закону № 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення, не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складу грошового забезпечення, яке повинне враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Аналогічна правова позиція щодо неможливості зарахування розміру одноразової грошової допомоги при звільненні до грошового забезпечення, вже була висловлена Верховним Судом України у постанові від 12.09.2017р. (справа № 812/6733/13) та Верховним Судом у постановах по справах № 761/28228/15-а від 06.02.2018р, № 344/10887/17 від 20.02.2018р., № 522/9660/16-а від 28.02.2018р.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_2, з якого обчислюється пенсія, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 89 544, 00 грн.

Разом з тим, суд першої інстанції в резолютивній частині рішення помилково зазначив про визнання протиправними дій пенсійного органу щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 з урахуванням до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки з тексту рішення вбачається, що позивачу відмовлено в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку що рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом виключення з другого абзацу її резолютивної частини слів «та одноразової грошової допомоги при звільненні». В решті постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м.Одеси від 07 грудня 2017 року - змінити, виключивши із другого абзацу її резолютивної частини слова «та одноразової грошової допомоги при звільненні».

В решті постанова Приморського районного суду м.Одеси від 07 грудня 2017 року підлягає залишенню без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів 11 квітня 2018 року.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко