Постанова № 73286745, 05.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 рокуЛьвів№876/985/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 січня 2018 року у справі №308/13570/16-а (винесену головуючим суддею Шепетко І.О. проголошену о 14:10 год. у м. Ужгороді) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначені пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язати призначити на пільгових умовах та здійснити виплату пенсії за віком на пільгових умовах з моменту подачі заяви до Ужгородського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він має право на державну пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». 08.07.2016 р. він звернувся до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою та іншими визначеними законодавством документами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Протокольним рішенням №36 від 28.09.2016р. відповідачем відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах. Підставою відмови є те, що відповідачем не надано підтверджуючу довідку відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993р. Вважає такі дії незаконними, необґрунтованими та такими, що грубо порушують його соціальні права і гарантії, передбачені Конституцією України та відповідними законами держави, тому вони повинні бути визнані незаконними, оскільки у трудовій книжці зроблені всі необхідні записи, уточнююча довідка про підтвердження спеціального трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах є не обов'язковою.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 січня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1. Зобов'язати Ужгородське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області з 08 липня 2016 року здійснити призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) грн. 00 коп.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню. Зокрема зазначає, що позивач в своїй позовній заяві заявляє вимогу щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» така вимога не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки позивач продовжує працювати у шкідливих умовах праці і після 01.01.1992р., то за умови подання необхідних документів, має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що працював повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах, звернувся із заявою про призначення пенсії після досягнення пенсійного віку, а саме у 56 років, у період з 04.11.1980 р. по 31.12.1991 має загального стажу більше 30 років та пільгового стажу 10 років 10 місяців, що дає підстави для призначення пенсії на пільгових умовах з врахуванням п. «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи позивач проти апеляційної скарги заперечив. Просив скаргу залишити без задоволення, а постанов суду без змін.

Відповідач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. ОСОБА_1 з 04.11.1980р. по 16.04.2008р. працював на ТДВ Ужгородський механічний завод за професією заточувальника.

08.07.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області із заявою про призначення пенсії згідно списку №2.

Рішенням №36 від 28.09.2016р. відповідачем відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах професія не передбачена Списками, чинними у період його роботи.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що роботи позивача на посадах, що відносяться до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 2 пункту 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

У пункті «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначені підстави, наявність яких дає громадянам право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п. б ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Згідно записів трудової книжки загальний трудовий стаж позивача становить більше 35 років.

Крім того, з трудової книжки позивача випливає, що ОСОБА_1 працював у ТДВ «Ужгородський механічний завод» заточувальником у період з 30.07.1980р. по 16.04.2008.

Відповідно до розділу ІХ «Металургічне виробництво» (кольорові метали) Списку №2, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах», визначенні роботи, професії, посади, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, заточувальники мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таким чином, протягом часу роботи у ТзДВ «Ужгородський механічний завод» з 04.11.1980 р. по 16.04.2008 р. професія заточувальника включена до Списків №2, що були чинними у періоди роботи позивача на вказаному підприємстві.

Судом встановлено, що підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах за Списком №2, стало те, що у позивача відсутні підстави для визначення права виходу на пенсію по Списку №2, оскільки не надано довідки, що підтверджує стаж, набутий після 31.12.1991р.

Проте, висновки відповідача не ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не відповідають наявним фактичним обставинам справи з наступних підстав.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідають пункти 1, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», якими визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з записами у трудовій книжці, пільговий стаж роботи позивача за професією заточника у ТДВ «Ужгородський механічний завод» підтверджується записами в трудовій книжці.

Як слідує з довідки №22 від 16.05.2016 р. та довідки №28 від 18.09.2016 р. виданих ТзДВ «Ужгородський механічний завод», ОСОБА_1 працював повний робочий день в період з 04.11.1980р. по 31.12.1991р і менше 80% робочого дня в шкідливих умовах з 01.01.1992 р. по 16.04.2008 р. за професією, посадою заточувальника, що передбачена Списком №2.

Згідно з пунктом 3 Наказу Мінпраці від 18.11.2005р. №383 «Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» встановлений порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992р. Відтак, при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.

Враховуючи викладе та беручи до уваги уточнюючу довідку підприємства, на якому працював позивач, а також те, що до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці атестація не вимагалась, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що позивач набув права на призначення пільгової пенсії за віком за Списком №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах за період з 04.11.1980р. по 31.12.1991р, а тому дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за вказаний період на пільгових умовах, є неправомірними.

Крім того, позивачем представлено в судовому засіданні копію заяви про призначення/ перерахунок пенсії, яка буда подана ним відповідачу 08.07.2016р., та із вказаної заяви не вбачається, що ОСОБА_1 просив призначити пенсію на підставі ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що працював повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Ужгородського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області - залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12 січня 2018 року у справі №308/13570/16-а - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель Повний текст постанови складено 10.04.2018р.