Постанова № 73286719, 10.04.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 рокуЛьвів№ 876/531/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Смидюк Х.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 січня 2018 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення,-

суддя (судді) в суді першої інстанції - Шульгач М.П.,

час ухвалення рішення - не вказано,

місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення - 04 січня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2018 року ОСОБА_1, до подання адміністративного позову, звернувся в суд із заявою про забезпечення позову, в якій просив: заборонити голові Тернопільської обласної ради Овчаруку Віктору Вікторовичу підписувати рішення сьомої сесії шостого скликання Тернопільської обласної ради від 22 грудня 2017 року № 885 "Про звернення депутатів Тернопільської обласної ради до Президента України Порошенка П.О., Верховної ради України щодо звільнення з посади Генерального прокурора України ОСОБА_5" до набрання законної сили рішенням у справі предметом якої є відповідність вказаного рішення вимогам Конституції та Законам України; зупинити дію рішення сьомої сесії шостого скликання Тернопільської обласної ради від 22 грудня 2017 року № 885 "Про звернення депутатів Тернопільської обласної ради до Президента України Порошенка П.О., Верховної ради України щодо звільнення з посади Генерального прокурора України ОСОБА_5" до набрання законної сили рішенням у справі предметом якої є відповідність вказаного рішення вимогам Конституції та Законам України; заборонити Тернопільській обласній раді офіційно оприлюднювати рішення сьомої сесії шостого скликання Тернопільської обласної ради від 22 грудня 2017 року № 885 "Про звернення депутатів Тернопільської обласної ради до Президента України Порошенка П.О., Верховної ради України щодо звільнення з посади Генерального прокурора України ОСОБА_5" до набрання законної сили рішенням у справі предметом якої є відповідність вказаного рішення вимогам Конституції та Законам України.

На обґрунтування заяви зазначає, що не застосування судом заходів забезпечення позову призведе до загрози заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника та інших осіб, які можуть отримати статус позивачів, до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 4 січня 2018 року в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову відмовлено. Ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю підстав для забезпечення позову, які передбачені ст. 150 КАС України.

Ухвалу в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1, вважає її незаконною та необґрунтованою, просить ухвалу скасувати та прийняти нову ухвалу про забезпечення позову. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не надав оцінки доводам апелянта та не врахував його доводи про протиправність оскаржуваного рішення та порушення його прав як депутата обласної ради.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, а судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розгляд справи проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що заявник ОСОБА_1 є депутатом Тернопільської обласної ради, що підтверджується посвідченням № 20 (а.с.22).

Відповідно до витягу з поіменного голосування Тернопільської обласної ради від 22.12.2017 року за Проект рішення № 891 «Про звернення депутатів Тернопільської обласної ради до Президента України Порошенко П.О., Верховної Ради України щодо звільнення з посади Генерального прокурора України ОСОБА_5» заявник ОСОБА_1 підтримав вказане рішення шляхом голосування (а.с.14).

В подальшому, 22.12.2017 року ОСОБА_1 було написано заяву про не врахування його голосу «за» при голосуванні за Проект рішення Тернопільської обласної ради № 891, оскільки такий голос був зарахований помилково.

22.12.2017 року Тернопільською обласною радою прийнято рішення № 885 «Про звернення депутатів Тернопільської обласної ради до Президента України Порошенко П.О., Верховної Ради України щодо звільнення з посади Генерального прокурора України ОСОБА_5».

Відповідно до вказаного рішення обласною радою вирішено:

1) прийняти звернення Тернопільської обласної ради до Президента України Порошенко П.О., Верховної Ради України щодо звільнення з посади Генерального прокурора України ОСОБА_5;

2) дане рішення і звернення надіслати до Президента України Порошенко П.О., Верховної Ради України для розгляду і вирішення по суті;

3) вказане рішення і звернення надіслати всім обласним, районним та міським радам Тернопільської області, розмістити на офіційному сайті Тернопільської обласної ради, опублікувати в газеті «Свобода», а також надіслати засобам масової інформації Тернопільської області;

4) контроль за виконанням рішення покласти на постійні комісії Тернопільської обласної ради.

З матеріалів справи також слідує, що на час звернення до суду з заявою про забезпечення позову, рішення Тернопільської обласної ради № 885 від 22.12.2017 року не було підписане головою Тернопільської обласної ради.

3 січня 2018 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 в якій він просив до подання адміністративного позову забезпечити позов шляхом заборони голові Тернопільської обласної ради підписувати рішення № 885 від 22.12.2017 року; зупинити його дію та заборонити Тернопільській обласній раді офіційно оприлюднювати вказане рішення.

На обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначав про протиправність оскаржуваного рішення обласної ради з огляду на порушення процедури його прийняття та з огляду на невідповідність оскаржуваного рішення вимогам Конституції та законів України. Вважає, що мало місце порушення його прав та інших осіб як депутатів Тернопільської обласної ради з огляду на помилкове зарахування їхніх голосів у підтримку оскаржуваного рішення.

При цьому зазначав, що невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, який просить заявник, призведе до загрози заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника та інших осіб до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що підстав для забезпечення позову, передбачених статтею 150 КАС України немає.

На думку колегії суддів висновки суду першої інстанції про безпідставність заяви про забезпечення адміністративного позову є вірними з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Аналіз апеляційної скарги ОСОБА_1 свідчить про те, що суть її доводів зводиться до тверджень апелянта про протиправність оскаржуваного рішення з огляду на порушення процедури його прийняття та порушення цим рішенням його прав як депутата обласної ради.

Проте, на думку колегії суддів, такі доводи є не переконливими та в певній мірі передчасними.

Даючи оцінку доводам апелянта в частині порушення оскаржуваним рішенням його прав як депутата обласної ради, колегія суддів бере до уваги те, що дійсно права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. У пункті 4 мотивувальної частини рішення КС від 16.04.2009 №7-рп/2009 (справа про скасування актів місцевого самоврядування) зазначено: «Конституційний Суд дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

В той же час, на думку колегії суддів, ОСОБА_1 не навів переконливих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або унеможливити ефективний захист або поновлення його порушених прав чи інтересів. Не зрозуміло також із доводів апелянта яким чином спірне рішення порушує його права або інтереси.

Стосовно доводів апелянта про протиправність оскаржуваного рішення у зв'язку з порушенням процедури його прийняття, то на думку колегії суддів, така повинна бути виявлена судом на підставі повного з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. У цьому контексті та з урахуванням того, що заява про забезпечення позову подавалася до подання адміністративного позову, колегія суддів також вважає за необхідне зауважити, що апелянтом не було надано апеляційному суду жодних доказів на підтвердження тієї обставини чи було відкрито провадження в адміністративній справі про скасування вказаного вище рішення обласної ради.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 04 січня 2018 року про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 819/20/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. Я. Качмар