Постанова № 73286525, 11.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року м. Київ №712/15372/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Губської О.А.,

Літвіної Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 січня 2018 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження, суддя Токова С.Є.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

12 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016 згідно довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на ім'я ОСОБА_2, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад 2850 грн., оклад за спеціальним званням майора міліції 2000 грн., надбавка за вислугу років 35% - 1697,50 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 15%, премія 0,65% - 45,34 грн., усього 7020,34 грн.;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 січня 2018 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії з 13.06.2017 протиправною. Зобов'язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 26.05.2017 № НОМЕР_1 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, починаючи з 13.06.2017. Позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 по 12.06.2017 - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 січня 2018 року в частині залишення без розгляду здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 по 12.06.2017, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та довідки № НОМЕР_1 про розмір грошового забезпечення починаючи з 01.01.2016.

19 березня 2018 року від відповідача, Головного управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області, на електронну пошту суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9478) та 21 березня 2018 року за вх.№9952 - засобами поштового зв'язку, відзив аналогічного змісту, у якому такий просить залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а рішення суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити повністю.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, та відповідно до положень п.п.2,3 ч. 1 ст. 311 КАС України, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У відповідності до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ з 30 квітня 2010 року та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

10.04.2017 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області направлено до ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області списки осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, пенсії яких підлягають перерахунку, в тому числі щодо позивача (а.с.19). 01.06.2017 на адресу Головне управління ПФУ в Черкаській області надійшла довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2 від 26.05.2017 НОМЕР_1.

24.10.2017 ОСОБА_2 звернувся до Головного управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області з заявою про перерахунок такому пенсії.

Головне управління ПФУ в Черкаській області, розглянувши заяву позивача щодо перерахунку пенсії, листом від 01.11.2017 за №893/Л-10 повідомило, що відповідно до частини 3 ст. 63 Закону № 2262-XII, листа Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2017 року № 4019/02/22-2017 щодо перерахунку пенсій особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (міліції) з урахуванням грошового забезпечення, установленого для поліцейських згідно з постановою КМУ від 11 листопада 2015 року № 988, листа Пенсійного фонду України від 28 березня 2017 № 9493/02-23 щодо необхідності підготовки та подання ліквідаційним комісіям ГУМВС (УМВС) в областях списків осіб, які мають право на перерахунок пенсії, Головне управління ПФУ в Черкаській області підготувало та подало списки до ліквідаційної комісії Управління МВС України в Черкаській області списки для оформлення відповідних довідок про грошове забезпечення.

Однак, разом з тим, в листі зазначено, що згідно статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України, втім у видатковій частині бюджету Пенсійного фонду України на 2017 рік додаткові кошти для здійснення виплат перерахованих пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) не передбачено, а тому перерахунок та виплату перерахованої пенсії із грошового забезпечення, встановленого законодавством для поліцейських буде проведено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України.

Позивач, не погоджуючись із правомірністю бездіяльності відповідача, звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в частині задоволення вимог щодо визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 набув право на перерахунок пенсії, а посилання відповідача на відсутність фінансування та необхідність виділення додаткових коштів з Державного бюджету України на проведення такого перерахунку є безпідставним, оскільки реалізацію особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ).

Згідно з ч.4 ст. 63 Закону № 2262-XII (у редакції від 07.11.2015) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» від 23 грудня 2015 року №900-VIII статтю 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відповідно до абзацу другого розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Згідно із статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) (набрала чинності 02 грудня 2015 року) та постановою від 18 листопада 2015 року № 947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (далі - Порядок № 45).

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Абзацом 1 пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 цього Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Зазначене не суперечить вимогам пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, згідно з яким Міністерство внутрішніх справ України повідомляє у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Таким чином, збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, є підставою для перерахунку пенсії позивачу (колишньому працівнику міліції) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988.

Судом апеляційної інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області виготовила та направила до ГУ ПФУ в Черкаській області довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_2 (а.с.11), однак перерахунку та виплати пенсії такому здійснено не було, з підстав відсутності відповідного фінансування. Разом з тим, право ОСОБА_2 на перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 пенсійним органом (відповідачем) у листі від 01.11.2017 за №893/Л-10 не заперечується.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про те, що оскільки вказаний вище порядок здійснення перерахунку пенсії у відповідності до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11 листопада 2015 року було дотримано, відповідач, отримавши довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу, зобов'язаний був здійснити відповідний перерахунок, однак такого перерахунку не здійснив, чим допустив бездіяльність.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для не перерахунку та не виплати особі гарантованих виплат.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Така ж позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 15 лютого 2018 року у зразковій справі № Пз/9901/8/18 (820/6514/17), яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Щодо посилання відповідача у відзиві на апеляційну скаргу на положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою врегульовано питання виплати перерахованих пенсій, відповідно до якої відповідач вказує, що виплату перерахованих пенсій особам рядового і начальницького складу органів внутрішній справ буде здійснено з 1 січня 2018 року, а обов'язок Пенсійного фонду щодо виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, відповідно до постанови №103 виникає лише з 01.01.2019, та на лист Міністерства внутрішніх справ України від 28.02.2018 №2900/05/22-2018, яким повідомлено Пенсійний фонд України про те, що використання довідок про розмір грошового забезпечення, поданих до органів Пенсійного фонду України до набрання чинності постановою №103 неможливо, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» прийнята після ухвалення Соснівським районним судом м. Черкаси оскаржуваного рішення (09 січня 2018 року), та на час розгляду даної справи в суді першої інстанції не була прийнята, а відтак, рішення суду першої інстанції було прийнято обґрунтовано, на підставі наявних матеріалів справи.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, лист Міністерства внутрішніх справ України від 28.02.2018 №2900/05/22-2018 не було покладено в основу оскаржуваного рішення, а відтак, суд апеляційної інстанції не бере до уваги такий як належний доказ.

Разом з тим, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо дати, з якої необхідно проводити відповідний перерахунок та виплату пенсії.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон № 2262-ХІІ.

Згідно з частиною третьою статті 51 Закону України № 2262-ХІІ (у редакції Закону України від 15.07.2015 № 614, який набрав чинності 01.01.2016) перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

У ході розгляду справи встановлено, що перерахунок розміру пенсії позивачу у зв'язку з набуттям чинності Постановою № 988 та Законом України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", яким внесено доповнення до статті 63 Закону № 2262-ХІІ, не проведений з 01.01.2016 саме з вини державних органів, на яких покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу.

Відтак, беручи до уваги позицію, викладену у рішенні Верховного Суду від 15 лютого 2018 року у зразковій справі № Пз/9901/8/18 (820/6514/17), яке набрало законної сили, право позивача щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини третьої статті 51 Закону України № 2262-ХІІ.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, в частині залишення без розгляду позовних вимог щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2016 по 12.06.2017, було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а отже таке підлягає скасуванню.

Разом з тим, рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 січня 2018 року визнано протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії з 13.06.2017.

Враховуючи положення ч. 2 та ч. 5 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вийти за межі вимог апеляційної скарги та скасувати рішення суду першої інстанції, зокрема, в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати позивачу такої саме з 13.06.2017, та прийняти нове рішення, яким визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії з 01.01.2016.

Позивач також у позовній заяві просить суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказана норма кореспондує положення підпункту «ґ» пункту четвертого частини першої статті 322 КАС України, згідно з якою у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

З аналізу наведених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду. Вказане питання суд вирішує на власний розсуд, а тому позивач не вправі вимагати від суду прийняти таке рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення вимоги позивача та встановлення передбаченого ч. 1 ст. 382 КАС України судового контролю за виконанням судового рішення.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції щодо строку, з якого необхідно здійснювати перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції, під час ухвалення оскаржуваного рішення, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог щодо строку, з якого необхідно здійснювати перерахунок та виплату пенсії позивачу, а тому, у відповідності до ст.317 КАС України, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 січня 2018 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про визнання протиправною бездіяльності та про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії, починаючи з 01.01.2016.

Відповідно до п.п. «б» п. 4 ч.1 ст. 322 КАС України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, під час подання позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_2 було сплачено судовий збір в розмірі - 640,00 грн. (під час подання позовної заяви) та 960,00 грн. (під час подання апеляційної скарги), а разом - 1600, 00 грн., що підтверджується квитанціями, які містяться в матеріалах справи (а.с.1, 37).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що сплачений позивачем під час подання позовної заяви та апеляційної скарги судовий збір в розмірі 1600,00 грн. підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст. 291, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 січня 2018 року скасувати повністю, та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2016.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області від 26.05.2017 НОМЕР_1 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на ім'я ОСОБА_2, починаючи з 01.01.2016.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23 м. Черкаси, Черкаська область, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) шляхом їх безспірного списання на користь ОСОБА_2 сплачений при поданні позовної заяви та апеляційної скарги судовий збір в розмірі - 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у ч. 5 ст. 291 КАС України.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: О.А. Губська

Н.М. Літвіна

11 квітня 2018 року м. Київ