Ухвала суду № 73286512, 10.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 760/12259/17

У Х В А Л А

10 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Літвіної Н.М., Федотова І.В., розглянувши клопотання Міністерства оборони України про поновлення строку апеляційного оскарження та про відстрочення сплати судового збору за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату про визнання дій протиправними, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 16 січня 2018 року позов задоволено частково. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій заявлені клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження та про відстрочення сплати судового збору.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що скаржник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічну позицію висловлено Верховним Судом в ухвалах від 11.01.2018 по справі № 809/1045/16 (суддя-доповідач Смокович М.І.), від 10.01.2018 по справі № 242/3169/17 (суддя-доповідач Мороз Л.Л.) та ін.

Окрім того, посилання на лист казначейського органу не є обґрунтованим.

Відповідно до пунктів 29, 30 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (далі - Порядок № 845)у разі недостатності поданих документів для визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодів тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства у робочий день, що настає після закінчення строку, зазначеного у пункті 28 цього Порядку, надсилає до боржника запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

На період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що строк блокування казначейством рахунків на підставі Порядку № 845 залежить виключно від активних дій скаржника щодо надання ним запитуваної інформації. Тому посилання на зазначені листи казначейства судом оцінюється критично, оскільки поновлення платежів у даному випадку залежить виключно від волі скаржника та не свідчить про його незадовільний майновий стан.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Щодо клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, підставою для поновлення строку є існування поважних причин, які зумовити його пропуск.

Обґрунтовуючи клопотання скаржник не наводить жодних поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження та наводить лише хронологію поданих ним до суду скарг/клопотань та прийнятих судом за результатами їх розгляду рішень.

Аналіз рішень Верховного Суду у справах №№ 804/2863/16, 8226/2220/16, 507/1436/16-а, 823/440/16 та ін. дає підстави для висновку, що скаржник має надати суду достовірні та переконливі докази, що підтвердять існування об'єктивно існуючих та непереборних обставин, які унеможливили звернення суду протягом встановленого законом строку (здійснення активних регулярних заходів щодо сплати судового збору чи щодо намагання отримання отримати відповідне фінансування, результати цих заходів тощо).

Проте, з наведених скаржником доводів та наданих доказів, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що майновий стан відповідача починаючи з 12.02.2018 (отримання копії оскаржуваного рішення) по 29.03.2018 (день подання апеляційної скарги), не дозволяв йому сплатити судовий збір у встановлений законом та судом строк.

Верховний Суд у постанові від 14.02.2018 у справі № 823/440/16 наголосив на тому, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Суд апеляційної інстанції також наголошує на тому, що позивач не позбавлений можливості оскаржити у встановленому законом порядку ухвалу апеляційного суду про повернення першої апеляційної скарги, правомірності прийняття якої колегія суддів не вправі надавати оцінку.

Окрім того, слід апеляційної інстанції при вирішенні клопотання скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження також приймає до уваги надану позивачем інформацію про те, що Єдиному веб-порталі використання публічних коштів [https://spending.gov.ua/] розміщена інформація про те, що в період з 01.02.2018 по 29.03.2018 скаржником більш як сто разів сплачувався судовий збір у розмірах від 440 грн до 134 тис. грн. за одну транзакцію. З наведеної в Єдиному веб-порталі використання публічних коштів [https://spending.gov.ua/] інформації, роздруківки якої було надано суду позивачем, у строк встановлений судом для усунення недоліків першої апеляційної скарги (з 01.03.2018 по 12.03.2018) скаржником сплачувався судовий збір в інших справах, а також частково сплачений судовий збір у даній справі - у розмірі 960 грн.

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку апеляційного оскарження.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями. 34, 132, 133, 243 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотань Міністерства оборони України про поновлення строку апеляційного оскарження та про відстрочення сплати судового збору.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов