Постанова № 73286485, 10.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 750/7544/17 Суддя (судді) першої інстанції: Логвіна Т.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Федотова І.В.

Сорочка Є.О.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про стягнення одноразової грошової допомоги,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 січня 2018 року закрито провадження по справі.

Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач - ОСОБА_3, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ч. 3 ст. 155 КАС України передбачає право позивача на звернення до суду після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду.

Станом на 10 квітня 2018 року від відповідача не надійшло відзиву на апеляційну скаргу.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржувану позивачем ухвалу, суд першої інстанції виходив з можливості застосування п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки, ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 липня 2017 року, що набрала законної сили, адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 09 серпня 2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України та просив зобов'язати відповідача призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» в редакції Закону від 13 лютого 2015 року № 208-VІІ, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Разом з тим, ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 липня 2017 року по справі № 750/4916/17, що набрала законної сили, адміністративний позов ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України про зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду (на підставі п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України у зв'язку з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду та відсутністю підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними).

З тексту адміністративного позову, який було подано до суду 29 травня 2017 року та який ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 липня 2017 року залишено без розгляду, вбачається, що вимоги щодо зобов'язання відповідача призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію» в редакції Закону від 13 лютого 2015 року № 208-VІІ, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, позивачем до суду вже було заявлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Водночас, згідно з ч. 3 ст. 155 КАС України, в редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом від 09 серпня 2017 року, та яка кореспондується з ч. 4 ст. 240 КАС України від 03 жовтня 2017 року, вбачається, що особа, позовна заява, якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких було здійснено зазначену процесуальну дію, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Відповідно, КАС України передбачає можливість для позивача повторного звернення до суду з позовом, який було залишено без розгляду, проте, вказана можливість пов'язана з усуненням підстав, з яких позовна заява була залишена без розгляду.

Зі змісту ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 липня 2017 року вбачається, що підставою для залишення позовної заяви, поданої позивачем до суду 29 травня 2017 року (а.с. 31 - 32), без розгляду є пропуск позивачем строку звернення до суду.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Ухвала суду про залишення позову без розгляду, з підстав визначених ч. 3 ст. 155 КАС України, не є судовим рішенням (ухвалою) про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно, застосування судом вимог п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, в даному випадку, не відповідає нормам чинного процесуального законодавства.

Відповідно, колегія суддів вважає, що при прийнятті ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 січня 2018 року, судом порушено норми процесуального права.

Вказані вище обставини свідчать про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що у випадку повторного звернення позивача до суду з аналогічним позовом, суд першої інстанції відповідно до вимог КАС України зобов'язаний з'ясувати чи усунув позивач підстави з яких позов був залишений без розгляду. Надавши правову оцінку зазначеним підставам суд першої інстанції може прийняти рішення відповідно до ст. 123 КАС України або розглядати спір по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, ст. ст. 243, 250, 311, 320, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 04 січня 2018 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Федотов І.В.

Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено 10 квітня 2018 року.