Постанова № 73286429, 04.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8499/17 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

представника позивача: Гей В.Г.

представників ПрАТ «Термолайф»

та ПрАТ «Харківський коксовий завод»: Вавдійчика Б.П. та Левченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сбербанк» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Сбербанк» до Міністерства юстиції України, державного реєстратора прав на нерухоме майно філії комунального підприємства Новопетрівської сільської ради «Результат» у місті Вінниці Шульгіної К.О., треті особи: приватне акціонерне товариство «Термолайф», приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод», приватне акціонерне товариство «Коксолит», приватне акціонерне товариство «Терморок» про визнання протиправними дій, скасування наказу в частині, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Сбербанк» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1), державного реєстратора прав на нерухоме майно філії комунального підприємства Новопетрівської сільської ради «Результат» у місті Вінниці Шульгіної К.О. (далі - відповідач 2), треті особи: приватне акціонерне товариство «Термолайф», (далі - ПрАТ «Термолайф»), приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод», (далі - ПрАТ «Харківський коксовий завод»), приватне акціонерне товариство «Коксолит», (далі - ПрАТ «Коксолит»), приватне акціонерне товариство «Терморок», (далі - ПрАТ «Терморок») про визнання протиправними дій відповідача 2 щодо вилучення та погашення записів про іпотеку та заборони в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), що належить ПрАТ «Харківський коксовий завод» та ПрАТ «Термолайф»; скасування п. 9 наказу відповідача 1 № 670/5 від 24.02.2017 року; зобов'язання відповідача 1 скасувати реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, (далі - ЄДР), які були проведені 28.04.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В., номер запису 14801360000069440 про державну реєстрацію ПрАТ «Терморок» (код ЄДРПОУ 40457938), номер запису 12241360000076647 про державну реєстрацію ПрАТ «Коксолит» (код ЄДРПОУ 40456957).

Окружний адміністративний суд міста Києва своїм рішенням від 26 грудня 2017 року адміністративний позов залишив без задоволення.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року та постановити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, які виразилися тому, що суд першої інстанції не вирішив заявлені ним клопотання. В ЄДР відсутні будь-які відомості щодо будь-яких юридичних осіб - правонаступників ПрАТ «Харківський коксовий завод» та ПрАТ «Термолайф».

Апелянт вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що визнання дій реєстратора протиправними, задоволенню не підлягають, оскільки не може призвести до відновлення його прав.

Окремо, апелянт вказував на те, що в даному випадку відбулася заміна боржника за зобов'язаннями перед ПАТ «Сбербанк», а оскільки відсутня його згода на таку заміну, то ПрАТ «Харківський коксовий завод» та ПрАТ «Термолайф» не мали права на вчинення дій щодо виділу інших юридичних осіб.

Апелянт зазначив, що відповідач 1 приймаючи пункт 9 Наказу Міністерства юстиції України № 670/5 від 24.02.2017 року, порушив вимоги законодавства, оскільки реєстраційні дії, які були проведені 28.04.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В., номер запису 14801360000069440 про державну реєстрацію ПрАТ «Терморок», номер запису 12241360000076647 про державну реєстрацію ПрАТ «Коксолит» є протиправними.

Представником ПрАТ «Коксолит» перед початком судового засідання було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він звертав увагу суду на те, що позивач, оскаржуючи наказ відповідача 1 в частині, пропустив строк на його оскарження, а тому вважає що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Представником ПрАТ «Термолайф» та ПрАТ «Харківський коксовий завод» перед початком судового засідання також було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він послався на те, що позивач заявляє такі вимоги до відповідача 1, якими через суд хоче змусити його перевищити свої повноваження та вчинити протиправні дії, що суперечить ст. 19 Конституції України. Звертав увагу суду на відсутність порушених прав ПАТ «Сбербанк» у сфері публічно - правових відносин, про захист яких він просить у адміністративному позові.

Представником ПрАТ «Термолайф» та ПрАТ «Харківський коксовий завод» було наголошено на тому, що ПАТ «Сбербанк» було пропущено строки для звернення зі скаргою до Міністерства юстиції України. Також зазначав про безпідставність тверджень апелянта про те, що необхідна згода ПАТ «Сбербанк», як іпотекодержателя на перехід права власності на нерухоме майно від ПрАТ «Термолайф» та ПрАТ «Харківський коксовий завод» до правонаступника.

04.04.2018 року представником ПАТ «Сбербанк» у судовому засіданні було подано клопотання про залишення позову без розгляду. Колегія суддів апеляційної інстанції відмовила позивачу у задоволенні цього клопотання, оскільки дійшла висновку про те, що позивач, знаючи про відсутність у нього процесуальних прав заявляти таке клопотання на стадії апеляційного розгляду справи, подав дане клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, 08.02.2017 року до відповідача 1 надійшла скарга ПАТ «Сбербанк» № 1325 від 07.02.2017 року на рішення, дії та бездіяльність державного реєстратора під час реєстрації та оформлення права власності за іншими особами на об'єкт нерухомості.

За результатами скарги, 24.02.2017 року Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Комісія) було складено висновок, відповідно до якого, вона вирішила задовольнити скаргу ПАТ «Сбербанк» частково.

На підставі висновку Комісії від 24.02.2017 року відповідачем було видано наказ № 670/5 «Про скасування рішень державних реєстраторів», яким скаргу ПАТ «Сбербанк» № 1325 від 07.02.2017 року задоволено частково (п. 1 наказу) та:

- скасовано реєстраційні дії в ЄДР, проведені 28.04.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайком Є.В, а саме: № 14801360000069436 «Державна реєстрація юридичної особи шляхом виділу (у тому числі за судовим рішенням)» стосовно ПрАТ «Слобожанський коксовий завод» та № 12241360000076654 «Державна реєстрація юридичної особи шляхом виділу (у тому числі за судовим рішенням)» стосовно ПрАТ «Термоплита» (п. 2 наказу);

- тимчасово блоковано доступ приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Є.В до ЄДР строком на 1 (один) рік (п. 3 наказу);

- скасовано прийняті приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, Глуховцевою Н.В. рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: від 31.01.2017 року № 33634150, № 33633192, від 13.02.2017 року № 33839399, № 33838076, № 33839455, № 33838454, № 33839485, № 33838660, № 33839505, № 33838828, № 33839525, від 14.02.2017 року № 33858680, від 15.02.2017 року № 33875233, № 33866905, від 16.02.2017 року № 33896813, а також записи Державного реєстру прав, внесені на підставі цих рішень (п. 4 наказу);

- вилучено записи про видалення записів про державну реєстрацію обтяжень №№ 18772767, 18773084, 18773106, 18773133, 18773154, 18773166, 18773189, 18773210, 18773225, 18773241, 18773278 та запис про видалення запису про державну реєстрацію іпотеки № 18768729 (п. 5 наказу);

- тимчасово блоковано доступ приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Глуховцевої Н.В. до Державного реєстру прав строком на 6 (шість) місяців (п. 6 наказу).

Виконання п.п. 2, 4, 5 наказу покладено на Департамент державної реєстрації та нотаріату (п. 7 наказу).

Виконання п.п. 3, 6 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (п. 8 наказу).

Пунктом 9 наказу у частині інших вимог ПАТ «Сбербанк» відмовлено.

Позивачем у судовому порядку оскаржується саме п. 9 наказу № 670/5, яким в частині інших вимог ПАТ «Сбербанк» відмовлено, а саме про скасування реєстраційних дій від 28.04.2016 року № 14801360000069440 про державну реєстрацію ПрАТ «Терморок» та № 12241360000076647 про державну реєстрацію ПрАТ «Коксолит».

Позивач, не погоджуючись з п. 9 наказу відповідача 1 № 670/5 від 24.02.2017 року та діями відповідача 2 щодо вилучення та погашення записів про іпотеку та заборони в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, звернувся до суду з даним позовом.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 5 Закону, систему органів у сфері державної реєстрації становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) інші суб'єкти державної реєстрації.

До повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації належить, у тому числі, розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України та прийняття обов'язкових до виконання рішень, передбачених цим Законом.

Згідно зі ст. 34 Закону, рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду.

Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову в задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення, у тому числі, про скасування реєстраційної дії.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Приписами ч. 6 ст. 37 вказаного Закону передбачено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про: 1) відмову у задоволенні скарги; 2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 року затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації. (далі - Порядок № 1128).

Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону, днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Тобто, викладеною нормою встановлено, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора може бути подана протягом 60 календарних днів з дня або прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Як правильно зазначив суд першої інстанції, для висновку щодо дотримання чи порушення зазначеного строку необхідно виходити не лише з дати оскаржуваного рішення, а також слід встановити наявність факту порушених прав оскаржуваними діями та дати коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення такими діями її прав.

Як вже зазначено вище, 08.02.2017 року до Мін'юсту надійшла скарга ПАТ «Сбербанк» № 1325 від 07.02.2017 року, якою скаржник просив скасувати реєстраційні дії у ЄДР, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а також записи Державного реєстру прав, внесені на підставі цих рішень.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ПАТ «Термолайф», ПрАТ «Харківський коксовий завод», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Глуховцева Н.В. зверталися до суду з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Незнайко Є.В., ПАТ «Сбербанк», ТОВ «Терморок» та ПрАТ «Слобожанський коксовий завод» про визнання протиправним та скасування наказу, визнання противними та зобов'язання вчинити дії.

Так, у адміністративній справі № 826/3442/17 однією з вимог була вимога про визнання протиправним та скасування наказу відповідача № 670/5 від 24.02.2017 року «Про скасування рішень державних реєстраторів».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2017 року позов задоволено в повному обсязі.

Київський апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 18.12.2017 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2017 року - скасував та прийняв нову, якою в задоволенні позову відмовив. Постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили на час розгляду даної справи в суді.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що факт подання позивачем скарги у визначений чинним законодавством строк, вже встановлено судовим рішенням в адміністративній справі № 826/3442/17. Також вказаним судовим рішенням встановлено, що процедура розгляду скарги ПАТ «Сбербанк» є дотриманою.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, (у редакції від 15.12.2017 року), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Стосовно тверджень позивача про протиправність п. 9 наказу № 670/5, яким відмовлено у задоволенні скарги ПАТ «Сбербанк» в частині скасування реєстраційних дій про державну реєстрацію ПрАТ «Терморок» та ПрАТ «Коксолит», суд зазначає наступне.

Пунктом 2 ч. 8 ст. 34 Закону визначено, що Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи.

З наявної у матеріалах справи копії витягу з ЄДР відносно ПрАТ «Терморок» убачається, що 28.04.2016 року проведено державну реєстрацію юридичної особи шляхом виділу (у тому числі за судовим рішенням). 23.02.2017 року проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах.

З наявної у матеріалах справи копії витягу з ЄДР відносно ПрАТ «Коксолит» убачається, що 28.04.2016 року проведено державну реєстрацію юридичної особи шляхом виділу (у тому числі за судовим рішенням). 21.07.2016 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи.

Отже, станом на дату розгляду скарги позивача, якою є 24.02.2017 року, в ЄДР містяться відомості про проведення наступних за оскаржуваними реєстраційними діями реєстраційних дій, що, відповідно до норм Закону, є підставою для відмови у задоволенні скарги.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмовляючи у задоволенні скарги у відповідній частині суб'єкт владних повноважень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом, а тому п. 9 Наказу № 670/5, у свою чергу, який видано на підставі висновку Комісії, відповідає вимогам Закону, та, як наслідок, не підлягає визнанню протиправним та скасуванню у судовому порядку.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що не може бути задоволена вимога позивача про зобов'язання відповідача 1 скасувати реєстраційні дії у ЄДР від 28.04.2016 року № 14801360000069440 про державну реєстрацію ПрАТ «Терморок» та № 12241360000076647 про державну реєстрацію ПрАТ «Коксолит».

Як убачається з оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у ході судового розгляду справи позивачем не наведено, а судом самостійно не встановлено, в чому саме полягає порушення прав позивача внаслідок проведення відповідачем 2, оскаржуваних ним, реєстраційних дій щодо державної реєстрації юридичних осіб шляхом виділу.

Колегія суддів апеляційної інстанції з даного приводу вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Зокрема, відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 6 КАС України, (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду із позовом), було передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Аналогічна правова норма міститься й у КАС України у редакції від 15.12.2017 року.

Як убачається з доводів апелянта, то він вказує на порушення його прав, як іпотекодержателя нерухомого майна. Тобто він вважає виділ з ПрАТ «Харківський коксовий завод» інших юридичних осіб - ПрАТ «Слобожанський коксовий завод» та ПрАТ «Коксолит», а також перехід в порядку правонаступництва права власності на предмет іпотеки від ПрАТ «Харківський коксовий завод» до ПрАТ «Слобожанський коксовий завод» таким, що відбувся без його згоди, яка необхідна відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України.

Суд апеляційної інстанції в даному випадку звертає увагу на те, що за змістом ч. 3 ст. 109 Цивільного кодексу України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки; передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку; відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Зі змісту зазначеної норми убачається, що згода іпотекодержателя вимагається лише на відчуження предмету іпотеки, а не на перехід права власності на нерухоме майно внаслідок правонаступництва. Оскільки в останньому випадку не відбувається укладення будь-якого правочину щодо відчуження предмета іпотеки, а сама іпотека зберігається в силу закону для нового власника.

Окремо, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивача не позбавлено у подальшому можливості пред'явити вимоги до новостворених юридичних осіб на підставі положень ст. 109 ЦК України та ст. 82 Закону України «Про акціонерні товариства».

Виходячи з вказаних норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що перехід за результатами виділу частини прав та обов'язків ПрАТ «Термолайф» та ПрАТ «Харківський коксовий завод» до їх правонаступників, свідчить про відсутність порушення прав ПАТ «Сбербанк», в тому числі як іпотекодержателя.

Стосовно заявленої позивачем вимоги про визнання протиправними дій відповідача 2 щодо вилучення та погашення записів про іпотеку та заборони в Державному реєстрі прав, що належить ПрАТ «Харківський коксовий завод» та ПрАТ «Термолайф», суд зазначає наступне.

Комісією за результатами розгляду скарги ПАТ «Сбербанк» встановлено, що державним реєстратором, в порушення норм законодавства, за відсутності документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, за наявності у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів про обтяження предметів іпотеки відповідно до іпотечного договору № 5139 з реєстраційними №№ 12991308, 12991282, 12991268, 12991354, 12991344, 12991326, 12991373, 12991015, 12991243, 12991220, 12991173 та запису про іпотеку з реєстраційним № 12991104 у Державному реєстрі іпотек внесено щодо цих записів відмітки про їх погашення та перенесено ці записи у Державний реєстр прав за №№ 18772767, 18773084, 18773106, 18773133, 18773154, 18773166, 18773189, 18773210, 18773225, 18773241, 18773278, 18768729 та видалено, як помилкові.

З урахуванням викладеного, на підставі висновку Комісії, згідно п. 5 наказу № 670/5, вилучено записи про видалення записів про державну реєстрацію обтяжень №№ 18772767, 18773084, 18773106, 18773133, 18773154, 18773166, 18773189, 18773210, 18773225, 18773241, 18773278 та запис про видалення запису про державну реєстрацію іпотеки № 18768729.

Як правильно зауважив суд першої інстанції, правомірність наказу № 670/5 встановлена у судовому порядку в адміністративній справі № 826/3442/17, яка на час прийняття даного судового рішення є такою, що набрала законної сили.

У відповідності до ст. 78 КАС України у редакції, що діє з 15.12.2017 року, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі № 826/3442/17 щодо наказу № 670/5, не потребують повторного доказування, оскільки при дослідженні певних обставин у ході розгляду справи брали участь ПАТ «Сбербанк», ПрАТ «Термолайф», ПрАТ «Харківський коксовий завод», ПрАТ «Терморок».

Що стосується заявленої вимоги про визнання протиправними дій відповідача 2 щодо вилучення та погашення записів про іпотеку та заборони в Державному реєстрі прав, що належить ПрАТ «Харківський коксовий завод» та ПрАТ «Термолайф», то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вона є такою, що задоволенню не підлягає, оскільки не може призвести до відновлення прав особи.

Відповідні записи, з приводу яких позивачем заявлено дану вимогу, вже визнані такими, що мають бути видалені, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що саме таке рішення є належним захистом прав позивача.

Поряд з викладеним суд зазначає, що судові рішення у господарських справах, на які посилалися представники третіх осіб, судом не приймаються як належні докази, оскільки такі рішення судів прийняті раніше, ніж виникли обставини, з приводу яких подано позов.

Що стосується тверджень апелянта про те, що судом першої інстанції не було вирішено питань щодо його клопотань про залучення третьої особи та витребовування додаткових доказів, то суд апеляційної інстанції з цього приводу вважає за необхідне зазначити наступне.

Як убачається з матеріалів справи, позивач у суді першої інстанції заявляв одне клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Є.В., а друге, про витребування доказів.

Суд першої інстанції 14.12.2017 року розглянув дані клопотання та виніс ухвали, якими в задоволенні цих клопотань - відмовив.

Як убачається з висновків даних ухвал, судом першої інстанції не було виявлено обставин, які б свідчили про необхідність залучення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Є.В до участі у справі, в якості співвідповідача, а також ПАТ «Сбербанк» позовні вимоги до вказаної особи не заявлялися.

Що стосується клопотання позивача про витребування доказів, то суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки, за переконанням суду, у матеріалах справи міститься достатньо доказів, необхідних для встановлення всіх фактичних обставин справи та для того, щоб прийняти законне та обґрунтоване рішення по суті вимог.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та не убачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або недоведеність матеріалами справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Сбербанк» - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 10.04.2018 року.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев