Постанова № 73286318, 10.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5379/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Добрянська Я.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Федотова І.В.

Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів» «НКТ» Інститут монокристалів» Національної академії наук України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2017 року по справі за адміністративним позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів» «НКТ» Інститут монокристалів» Національної академії наук України про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів» «НКТ» Інститут монокристалів» Національної академії наук України про стягнення заборгованості на відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів в розмірі 275 687, 36 грн., за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у відповідача утворилась заборгованість зі сплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою, відповідно до інших законодавчих актів, яка відповідачем у встановлені законодавством строки погашена не була.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів «НТК « Інститут монокристалів» НАН України заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених, відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року в розмірі 275 687, 36 грн., на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Державне підприємство «Науково-дослідний інститут мікроприладів «НТК «Інститут монокристалів» НАН України, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог - відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач Державне підприємство «Науково-дослідний інститут мікроприладів «НТК «Інститут монокристалів» НАН України є юридичною особою та перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Києва.

Загальна сума заборгованості на відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів складає 275 687, 36 грн. за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями та довідкою Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 11 липня 2017 року № 38370/10. (а.с. 102)

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частина перша статті 24 Закону України «Про науку і науково-технічну діяльність», встановлює, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 24 Закону України «Про науку і науково-технічну діяльність», пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини дев'ятої статті 24 Закону України «Про науку і науково-технічну діяльність», різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії) визначає відповідний Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372 (далі по- Порядок №372).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 372, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Як визначає пункт 5 Порядку № 372, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Пункт 9 Порядку № 372 передбачає, що різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів, згідно з пунктами 3 - 8 цього Порядку.

З вищевикладеного вбачається, що відповідач, працівникам якого призначено пенсію на підставі норм Закону №1977-XI, зобов'язаний фінансувати різницю між сумою пенсії, призначеної за цими Законами, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, шляхом перерахування коштів на рахунок органу Пенсійного фонду України.

Судом першої інстанції встановлено, позивачем на адресу відповідачу повідомлення про відшкодування наукової пенсії, однак виплати на відшкодування різниці на фінансування пенсій підприємством не сплачені.

Враховуючи, вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про задоволення позовних вимог щодо стягнення суми відшкодування витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-XI, і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, у розмірі 275 687, 36 грн.

Доводи апелянта, що позивачем не надано доказів отримання відповідачем повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за період з травня по грудень 2016р., не приймаються до уваги, оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016р. № 710 «Про ефективне використання державних коштів» на пенсійний орган не покладено обов'язку надсилати розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій виключно рекомендованими відправленнями.

Крім того, в матеріалах справи наявний реєстр листів поданих в поштове відділення позивачем в якому міститься інформація щодо направлення повідомлень відповідачу за оскаржуваний період. (а.с. 104)

Також, виходячи з приписів Порядку № 372, органи Пенсійного фонду не мають зобов'язання направляти щомісяця повідомлення на підприємство, якщо сума відшкодування протягом року не змінюється. Направлення позивачем повідомлень щомісяця свідчить виключно про здійснення ним більш детального обліку заборгованості та зручності в роботі.

Вказане жодним чином не свідчить про порушення та не впливає на наявність підстав для сплати відповідачем суми відшкодування частини призначених пенсій відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність».

Також, колегія суддів критично відноситься до посилань апелянта на протиправність включення до розрахунку суми витрат пенсіонерів, які померли, зокрема, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, оскільки з наявних в матеріалах справи документів, а саме свідоцтва про смерть ОСОБА_6, вбачається, що дата його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 109), тобто останнім місяцем відшкодування є червень 2016р.,

Як встановлено колегією суддів, у повідомленні за липень 2016р. у колонці № 11 (сума, що перераховується підприємством ОСОБА_6 зазначено « 0,00». (а.с. 50)

Також, встановлено, датою смерті ОСОБА_4, є ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 111), тобто останнім місяцем відшкодування є грудень 2016р.

Датою смерті ОСОБА_5, є ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 111), тому останнім місяцем відшкодування по ньому є жовтень 2016 року, а відтак у повідомленні за листопад 2016 року у колонці № 11 (сума, що перераховується підприємством) зазначено « 0,00». (а.с. 61, зворотній бік).

Вищезазначені доводи апелянта не спростовують правильність розрахунків позивача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Науково-дослідний інститут мікроприладів» «НКТ» Інститут монокристалів» Національної академії наук України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді А.Ю. Коротких

І.В. Федотов

Повний текст постанови виготовлено 10 квітня 2018 року.