Рішення № 73286208, 27.02.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2018 року № 826/11392/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Борсуковській А.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача: Волкової С.Я.,

представника відповідача: Тарантюка Ю.В., Лагутіної З.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія абсолют фінанс"

до Головного управління Державної фінансової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0025521404,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія абсолют фінанс" (далі - позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0025521404.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що на час здійснення відповідачем перевірки, позивач не зобов'язаний був використовувати у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій, а відтак застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним рішенням є безпідставним.

Представник позивача в судовому засідання підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, просили відмовити в їх задоволенні, вказавши на те, що за результатами перевірки позивача було встановлено факт проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти без застосування реєстратора розрахункових операцій, що є порушенням пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній в Україні, який затверджено Постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2014 року.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 13 травня 2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві на підставі наказу №3164 від 27.04.2017 p., було проведено фактичну перевірку Київського відділення №72 Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія абсолют фінанс», яке знаходиться за адресою: м. Київ, пл.Вокзальна, 1.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом прийнято акт від 15.05.2017 р., на підставі висновків якого, та враховуючи рішення про результати розгляду скарги позивача № 17067/6/99-99-11-03-01-25 від 04.08.2017 р., прийнято податкове повідомлення-рішення №0025521404 (форма «С») від 01.06.2017 р., яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1,00 грн.

Фактичною підставою для застосування фінансових санкцій слугувало порушення позивачем вимог пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» .

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Абсолют фінанс" не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, звернулось до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР, згідно преамбули якого, його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування;

4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;

5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Вказаною нормою передбачено імперативний обов'язок для позивача проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через реєстратор розрахункових операцій.

У відповідності до абзацу першого пункту 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання вчинене вперше - 1 гривня, за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Згідно статті 7 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, встановлюється органами доходів і зборів за погодженням з Національним банком України.

Відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Податкового кодексу України, Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №375, Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236, було розроблено Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, який затверджено наказом Міністерства фінансів від 14.06.2016 №547, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх представників (уповноважених осіб), які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти.

Приписи пунктів 1, 2 глави 2 розділу ІІ Порядку №547 визначають, що уповноважені банки, уповноважені фінансові установи, національний оператор поштового зв'язку та їх агенти (далі - суб'єкти господарювання), що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти у пунктах обміну іноземної валюти, касах фінансових установ, касах відокремлених підрозділів фінансових установ, касах відділень поштового зв'язку національного оператора поштового зв'язку (далі - пункти обміну валюти), для здійснення операцій з купівлі-продажу валюти зобов'язані зареєструвати реєстратор розрахункових операцій відповідно до положень цього Порядку, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи.

Реєстрації в контролюючих органах підлягають реєстратори розрахункових операцій, модифікації яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, зі сферою застосування "операції з купівлі-продажу іноземної валюти" за умови, що строк служби, встановлений в технічній документації на реєстратор розрахункових операцій , не вичерпався, а також з урахуванням строків первинної реєстрації, встановлених Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно абзацом 2 пункту 3 розділу ІІІ Порядку №547 суб'єкти господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, зобов'язані проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти в пунктах обміну валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про існування нормативно закріпленого обов'язку у суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, використовувати у своїй діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій.

Дана позиція узгоджується з позицією Київського апеляційного адміністративного суду викладеною в ухвалі від 01.11.2017 року №826/7234/17 та позиціями Київського апеляційного адміністративного суду викладеними в постановах від 28.12.2017 року №826/10489/17, від 30.01.2018 року №826/10001/17, від 08.02.2018 року №826/12347/17, від 13.02.18 року №826/10836/17 та від 20.02.2018 року №826/11931/17.

Відтак, зважаючи на те, що згідно виданої Національним банком України Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій від 01.08.2016 року №196 товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Абсолют фінанс" має право на здійснення діяльності з обміну валют та переказу коштів, наведені вище положення законодавства щодо обов'язковості застосування реєстраторів розрахункових операцій у своїй діяльності у повній мірі поширюються на позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти №547, який визначає обов'язок реєстрації реєстратора розрахункових операцій був розроблений у відповідності до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Вказаний Порядок №547 поширюється на усіх суб'єктів господарювання та їх представників (уповноважених осіб), що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти (абзац другий пункту 1 Порядку №547, в редакції чинній на момент проведення перевірки).

Крім того, суд звертає увагу на ті обставини, що Порядок №547 є загально доступним та обов'язковим до застосування, в тому числі суб'єктами господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти.

Більше того, не застосування приписів Порядку №547, спричинятиме порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в якому визначено обов'язок застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Твердження позивача на рахунок того, що на момент проведення перевірки не набрали чинності положення абзацу другого пункту 7 розділу ІІ Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України та змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 №502 (далі - Інструкція №502), норми якої підлягають застосуванню до спірних правовідносин, судом оцінюється критично з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 розділу І Інструкції №502 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин - проведення фактичної перевірки) остання визначає порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій з готівковою іноземною валютою на території України для уповноважених банків (далі - банк), а також для уповноважених фінансових установ та національного оператора поштового зв'язку (далі - фінансова установа), їх кас, пунктів обміну іноземної валюти та пунктів обміну іноземної валюти, що відкриваються банком, фінансовою установою на підставі укладених агентських договорів з юридичною особою - резидентом.

Абзацом другим пункту 7 розділу ІІ Інструкції №502 передбачено, що фінансова установа, її відокремлені підрозділи та пункти обміну валюти мають право розпочинати роботу, зокрема, після реєстрації реєстратора розрахункових операцій в органі доходів і зборів.

Також, у примітці до вказаної норми закріплено, що даний абзац набирає чинності через шість місяців із дня затвердження Державною фіскальною службою України Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, до якого внесено модель реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти згідно з Постановою Національного банку № 983 від 29.12.2015.

При цьому, відповідно до пункту 5 Розділу ІІІ Інструкції №502 банк, фінансова установа зобов'язані здійснювати валютно-обмінні операції, крім тих, що проводяться через платіжні пристрої, з оформленням квитанції про здійснення валютно-обмінної операції за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції.

Квитанція про здійснення валютно-обмінної операції виписується у двох примірниках: перший примірник видається фізичній особі, другий - зберігається в паперовій формі в документах дня.

Касири каси банку, фінансової установи, пункту обміну валюти зобов'язані видати квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції одночасно з прийняттям та видачею фізичній особі коштів. Квитанція про здійснення валютно-обмінної операції повинна видаватися не пізніше завершення операції.

Посилаючись на те, що абзац другий пункту 7 розділу ІІ Інструкції №502 на момент проведення перевірки не набрав чинності, позивач вказує на те, що наказ Державної фіскальної служби України від 16.06.2016 №535 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій", втратив чинність на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 28.09.2016 №813.

Разом з тим, таке твердження позивача, суд не приймає до уваги та вважає безпідставними.

Так. наказом Державної фіскальної служби України від 16.06.2016 №535, який оприлюднений 21.06.2016, затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, в пункті 71 глави 9 "Спеціалізовані електронні контрольно-касові реєстратори операцій з купівлі-продажу іноземної валюти" визначено реєстратор розрахункових операцій моделі КСТ-В1, виробництва товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Резонанс" (м. Київ).

Дійсно, у подальшому згаданий наказ Державної фіскальної служби України від 16.06.2016 №535 втратив чинність на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 28.09.2016 №813 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій". Разом з тим, пункт 75 глави 9 "Спеціалізовані електронні контрольно-касові реєстратори операцій з купівлі-продажу іноземної валюти" містив у переліку реєстратор розрахункових операцій моделі КСТ-В1, виробництва товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Резонанс" (м. Київ) із позначкою про дату внесення до реєстру на підставі наказу Державної фіскальної служби України №535 від 16.06.2016.

При цьому, відомості щодо реєстратора розрахункових операцій моделі КСТ-В1 збережені і в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій, затверджених у подальшому наказами Державної фіскальної служби України від 14.12.2016 №1019 (пункт 76), від 17.02.2017 №102 (пункт 77), від 20.04.2017 №275 (пункт 78) та від 07.06.2017 №406 (пункт 81).

Зі змісту наведених законодавчих приписів випливає, що починаючи з 21.06.2016 було опубліковано відомості Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, до якого внесено модель реєстратора розрахункових операцій, що застосовується для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти. Відтак, на момент перевірки у травні 2017 року норми абзацу другого пункту 7 розділу ІІ Інструкції №502 набрали чинності, оскільки шестимісячний строк з для включення реєстратора розрахункових операцій для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти сплинув.

Крім того, суд вважає за необхідне підкреслити, що обов'язок суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, використовувати у своїй діяльності зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій закріплено насамперед у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Порядку №547.

Натомість, приписи Інструкції №502 регулюють виключно питання організації та здійснення валютно-обмінних операцій з готівковою іноземною валютою на території України, не включаючи до кола правовідносин порядок застосування та реєстрації реєстраторів розрахункових операцій.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що уповноважені банки, уповноважені фінансові установи, національний оператор поштового зв'язку та їх агенти, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти у пунктах обміну іноземної валюти, зобов'язані використовувати у своїй діяльності реєстратори розрахункових операцій, що товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Абсолют фінанс" здійснено не було.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з позицією контролюючого органу про порушення позивачем пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що у свою чергу свідчить про обґрунтованість застосування до останнього штрафних санкцій в сумі 1,00 грн. відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналіз наведених правових положень та обставин справи дає підстави суду дійти висновку, що в даному випадку податковим органом доведена правомірність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Керуючись статтями 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія абсолют фінанс" відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення буде виготовлено протягом десяти днів.

Суддя Є.В. Аблов