Постанова № 73286143, 03.04.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/17854/17 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

за участю:

секретаря Левченка А.В.,

представника позивача Расторгуєва О.В.,

представника відповідача Білої В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.01.2018 у справі за адміністративним позовом АМО КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС ЛТД (AMO CAPITAL PARTNERS LTD) до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

АМО КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС ЛТД (AMO CAPITAL PARTNERS LTD) звернулось до суду з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправним та скасування рішення від 28.11.2017 №845 «Щодо врегулювання питання забезпечення обліку прав на цінні папери емітента ВАТ «Хліб Києва».

Крім того, 29.12.2017 від АМО КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС ЛТД надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом: зупинення дії рішення Національної комісії цінних паперів та фондового ринку від 28.11.2017 року №845 «Щодо врегулювання питання забезпечення обліку прав на цінні папери емітента ВАТ «Хліб Києва».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.01.2018 заяву про забезпечення позову задоволено.

Зупинено дію рішення Національної комісії цінних паперів та фондового ринку від 28.1.2017 року №845 «Щодо врегулювання питання забезпечення обліку прав на цінні папери емітента ВАТ «Хліб Києва»,- до моменту набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу, та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції просив скасувати, а в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції просив залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, АМО КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС ЛТД (AMO CAPITAL PARTNERS LTD) оскаржується рішення Національної комісії цінних паперів та фондового ринку від 28.11.2017 №845 «Щодо врегулювання питання забезпечення обліку прав на цінні папери емітента ВАТ «Хліб Києва», яким, серед іншого, надано можливість виконання суб'єктом управління корпоративними правами територіальної громади міста Києва - Департаментом комунальної власності міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та іншими професійними учасниками депозитарної системи дій, пов'язаних із забезпеченням існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі емітента ВАТ «Хліб Києва». Вказане рішення, зокрема, пов'язано з наданням можливості забезпечення та переведення цінних паперів випуску у бездокументарну форму існування.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст.150 КАС України передбачено, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Так, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії рішення Національної комісії цінних паперів та фондового ринку від 28.11.2017 року №845 обгрунтована тим, що оскаржуваним рішенням встановлений специфічний порядок здійснення процедури де матеріалізації акцій із залученням суб'єкта, участь якого у такій процедурі чинним законодавством не передбачена (окремого акціонера), а також фактично усунуто позивача та інших акціонерів від управління акціонерним товариством, то у разі реалізації (виконання) оскаржуваного рішення вбачається неможливість поновлення порушеного права АМО КЕПІТАЛ ПАРТНЕРС ЛТД, за захистом якого він звернувся, через відсутність передбаченої законодавством відповідної процедури.

Таким чином реалізація оскаржуваного рішення може призвести до того, що в системі депозитарного обліку будуть відображені недостовірні та неповні дані відносно акцій ВАТ ««Хліб Києва», та матиме наслідком неможливість підтвердження акціонерами наявних у них прав, зокрема для участі в управління товариством.

Суд першої інстанції, задовольняючи вказану заяву виходив з того, що позивачем наведено достатніх аргументів, які підтверджують, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Розглядаючи та вирішуючи заявлене клопотання, суд першої інстанції вірно вказав, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

З урахуванням предмету спору та можливого виконання оскаржуваного рішення відповідача від 28.11.2017 року №845 до моменту розгляду вказаної адміністративної справи по суті, може суттєво ускладнити виконання такого рішення суду, оскільки зокрема, у випадку переведення акцій в бездокументарну форму, повернення їх до переднього стану буде ускладнено.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки оскаржуване рішення може вплинути на ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. А відтак, наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи апелянта, які стосуються обставин справи та безпосередньо предмету позову, містять посилання на загальні норми законодавства, не спростовують обґрунтування суду першої інстанції, та не стосуються меж апеляційного перегляду ухвали про забезпечення позову.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.01.2018 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

(Постанову у повному обсязі складено 10.04.2018)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко