Постанова № 73285852, 10.04.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/1675/18 Головуючий у 1-й інст. Галасюк Р. А.

Категорія 81 Доповідач Павицька Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року

Апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого Павицької Т. М.,

суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І.,

за участю секретаря Кучерявого О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу №296/1675/18 за заявою ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про забезпечення позову, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 на ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 26 лютого 2018 року, постановлену під головуванням судді Галасюка Р.А. в м. Житомир,

в с т а н о в и в :

У лютому 2018 року ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила відновити конституційне право на освіту дитині ОСОБА_2 у навчанні в 10 та 11 класі до навчального закладу КЗ «Житомирський обласний ліцей - інтернат для обдарованих дітей» Житомирської обласної ради.

Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 26 лютого 2018 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 про забезпечення позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову. В апеляційній скарзі, зокрема, посилається на те, що судом застосовані підзаконні акти із неправильним тлумаченням закону. Суд помилково вважав, що предмет позову та предмет заяви про забезпечення позову не співмірні вимогам.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частина 1 ст. 150 ЦПК України передбачає такі види забезпечення позову: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосовувати кілька видів забезпечення позову (ч.2 ст.150 ЦПК України).

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що заявницею порушується питання відновлення конституційного права на освіту дитині ОСОБА_2 у навчанні в 10 та 11 класі до навчального закладу КЗ «Житомирський обласний ліцей - інтернат для обдарованих дітей» Житомирської обласної ради, оскільки рішенням педагогічної ради від 13.03.2017 її дитину ОСОБА_2 не рекомендовано до навчання у 10 та 11 класі. Разом з тим, запропонований захід забезпечення позову відповідає змісту позовних вимог, заявлених у цій справі.

Відповідно до ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

За наведених обставин, відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що заявлені вимоги позивача про вжиття заходів забезпечення позову є фактичним вирішенням спору по суті, а тому задоволенню така заява не підлягає.

Доводи апеляційної скарги зроблених судом висновків не спростовують та на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

За правилами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права та підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись статтями 268, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 26 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 11 квітня 2018 року.

Головуючий

Судді