Рішення № 73285157, 03.04.2018, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 285/3828/17

провадження у справі № 2/0285/195/18

03 квітня 2018 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі : головуючої -судді Заполовської Т.Г.,

за секретаря судового засідання Матвіюк Т.М.,

за участі позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Новограді-Волинському

за правилами загального позовного провадження цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Новоград-Волинської міської ради, про зміну місця проживання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача про зміну місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, визначивши її місце проживання разом із батьком - ОСОБА_5

В обґрунтування позову зазначає, що вони з відповідачем мають троє неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4. Рішенням суду шлюб між сторонами було розірвано та після неодноразових судових позовів визначено місце проживання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_6 з батьком, а дочок ОСОБА_4 та ОСОБА_7 - з матір'ю. Після ухвалення зазначеного рішення дочка ОСОБА_4 категорично відмовилась проживати разом з мамою та на даний час проживає разом з позивачем. ОСОБА_4 бажає проживати разом ним. Позивач змушений звернутись до суду, оскільки ОСОБА_2 вимагає від нього кошти на аліменти. Також позивач зазначає, що неодноразово звертався з подібними позовами до суду, однак йому було відмовлено. Стверджує, що не маніпулює свідомістю доньки, просто вона з перших днів жила з ним, а її мама інвалід першої групи і часто бувала на лікуванні, вона позбавлена фізичної можливості бути всюди з дитиною. Тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні просили в задоволенні позову відмовити.

Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні підтримала думку, викладену у висновку органу опіки та піклування, про доцільність проживання малолітньої ОСОБА_4 разом з батьком.

В судовому засіданні ОСОБА_4 в присутності класного керівника, без присутності батьків, повідомила, що хоче проживати з татом. Вже сама ходить до школи та до музичної школи. По дорозі до мами в гості не заходить, бо боїться, що вона її зачинить (хоча реально таких випадків не було).

Свідок ОСОБА_11, класний керівник ОСОБА_4, повідомила, що ОСОБА_4 спокійна, тиха. Про свої переживання не повідомляє. Охайна, підготовлена до уроків. І батько, і мати підтримують з нею контакт. Частіше зустрічалася з батьком, з матір'ю частіше говорить по телефону.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та надані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 26.03.2015 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстрований 1.10.2005 року - розірвано, місце проживання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 визначено з батьком, місце проживання дочки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 визначено з матір'ю (а.с.26-27). Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 20.05.2015 року, рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 26.03.2015 року в частині визначення місця проживання дочки ОСОБА_4 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким місце проживання дочки ОСОБА_4 визначено з матір'ю, у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.09.205 року зазначені судові рішення залишено без змін (а.с. 23-27, 55).

14.07.2015 року та 30.03.2016 року Новоград-Волинським міськрайонним судом ухвалено рішення, яким вирішено відібрати у ОСОБА_1 малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_7, повернувши їх матері ОСОБА_2 за місцем її проживання (а.с. 59-60, 61-62).

Крім того, у січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зміну місця проживання дочок, визначивши їх місце проживання разом з ним. ОСОБА_2 звернулася з зустрічним позовом про повернення малолітньої дитини. Рішенням суду по справі № 285/504/17 від 28.03.2018 року у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено. Вказане рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 21.06.2017 року.

Вже у жовтні 2017 року позивач в черговий раз звернувся з позовом про зміну місця проживання малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином суду необхідно встановити, які обставини виникли з 21.06.2017 року і чи є вони підставою для зміни місця проживання малолітньої ОСОБА_4. Обставинам, які виникли до цієї дати, дали оцінку суди в попередніх рішеннях, тому суд досліджує докази, які вказують на обставини цього періоду.

Судом встановлено, що 10.10.2017 року державним виконавцем за заявою ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове стягнення аліментів на утримання доньок за рішенням суду № 285/771/16-ц від 14.04.2016 року. Долучена довідка з відділу ДВС, що у ОСОБА_1 заборгованість по аліментах становить 28 128 грн. Однак суд звертає увагу на той факт, що відповідач ОСОБА_2 наголосила в судовому засіданні, що фактично донька ОСОБА_4 постійно проживала з батьком, тому вона не бажає стягувати з нього аліменти на утримання ОСОБА_4. Позивач невчасно сплачував аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 лише у період з липня 2017 року до жовтня 2017 року (борг за чотири місяці) (а.с. 129).

Крім того, 12.10.2017 року державним виконавцем винесено постанову про примусове виконання виконавчого листа № 285/504/17 від 29.09.2017 року про зобов'язання ОСОБА_1 повернути доньку ОСОБА_4 до місця проживання ОСОБА_2 Фактично ОСОБА_4 з 21.06.2017 року і по даний час проживає разом з батьком в приватному будинку по АДРЕСА_2. Згідно акта державного виконавця від 02.11.2017 року ОСОБА_4 категорично відмовилася йти проживати до матері. Зазначено, що батько ОСОБА_1 не заперечував проти передачі дитини (а.с. 75).

За зазначений вище період позивач надав довідку зі школи мистецтв, що батько ОСОБА_1 регулярно спілкується з викладачами та вчасно вносить оплату за навчання. ОСОБА_2 повідомила, що не спілкується з викладачами школи мистецтв взагалі.

Також відповідно до актів обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 та інформації загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 і школи мистецтв м. Новоград-Волинський, встановлено, що вихованням, утриманням і розвитком малолітньої дитини ОСОБА_4 займається батько ОСОБА_1 ОСОБА_4 проживає разом з ним по АДРЕСА_2, для дитини створені належні умови проживання, виховання та гармонійного розвитку (а.с.17-18, 63, 76).

Позивач повідомив, що фактично з ним проживають дружина ОСОБА_13, її доньки ОСОБА_14, 2004 року народження, ОСОБА_15, 2006 року народження, та ОСОБА_4. Син ОСОБА_6 проживає по-сусідству з його батьками.

Рішенням Новоград-Волинської міської ради від 14.02.2018 року № 618 затверджено висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_1, за умови, що він не буде обмежувати права ОСОБА_2, як матері на виховання та спілкування з дитиною (а.с. 125-128).

Відповідно до довідки МСЕК ОСОБА_2 встановлена І група інвалідності (а.с. 105). ОСОБА_2 проживає в однокімнатній квартирі АДРЕСА_1, де створені належні умови для проживання та виховання доньок, отримує пенсію по інвалідності та від ОСОБА_1 аліменти в сумі 1000 грн. на утримання доньки ОСОБА_7. Також ОСОБА_2 має вищу освіту, належним чином виховує доньку ОСОБА_7 (а.с. 103-104).

Таким чином, мати дітей має постійне місце проживання, джерело існування, вона створила всі умови для проживання, виховання та розвитку дітей.

Висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання дітей не має переваги перед іншими доказами та оцінюється судом у взаємозв'язку з іншими доказами у справі.

Думку дитини суд приймає до уваги, однак також враховує, що ОСОБА_4 не виповнилося десяти років, у силу свого малолітнього віку дитина схильна до впливу, вона потребує спілкування та любові обох батьків, прихильна до обох батьків, однак, враховує інтереси малолітньої дитини, тонкий психологічний зв'язок між матір'ю та донькою, також той факт, що з ОСОБА_2 проживає її рідна сестра ОСОБА_7.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

За частинами першою, другою статті 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Суд не встановив виняткових обставин у розумінні положень статті 161 СК України та принципу 6 Декларації прав дитини, які б свідчили про неможливість проживання малолітньої ОСОБА_4 разом з матір'ю.

Таким чином, ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведено, що після ухвалення судового рішення, яким визначено місце проживання ОСОБА_4, змінились обставини, передбачені ст. 161 СК України, що можуть слугувати підставою для зміни місця проживання дитини.

Відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 4, 12-13, 19, 76-81, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Новоград-Волинської міської ради, про зміну місця проживання малолітньої дитини - відмовити повністю.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення 10.04.2018 року.

Головуюча Т.Г. Заполовська