Рішення № 73284767, 28.03.2018, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №274/779/18

Провадження №2/0274/1294/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.18 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Скиба М.М., при секретарі Соломянюк Л.М., з участю позивача ОСОБА_1, представника відпоавідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бердичева цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Житомирській області про скасування арешту на нерухоме майно ,-

В с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що належна їй на праві власності квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, перебуває під арештом на підставі постанови державного виконавця ВДВС Бердичівського міського управління ютиції Житомирської області № 6-52 від 29.05.2003 року.

Вказала, що звернулась до виконавчої служби з проханням зняти арешт з нерухомого майна, однак останні повідомили, що зняти арешт вони не мають можливості. Оскільки відповідачем арешт не скасовано, виконавчого провадження, на підставі якого було вчинено арешт, не виявлено просить суд звільнити майно з-під арешту.

В судовому засіданні позивач позов підтримала. Представник відповідача при вирішенні справи поклалась на розсуд суду, зазначила, що виконавче провадження в межах якого було накладено арешт, знищене за закінченням терміну зберігання і заперечувала щодо стягнення судового збору з відповідача.

Вислухавши пояснення сторін, розглянувши наявні у справі документи і матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить позивачу на праві власності (а.с. 11).

Відповідно до інформаційної довідки, заборону було накладено пна підставі постанови державного виконавця № 6-52 від 29.05.2003 року (а.с. 11).

Як вбачається з листа Бердичівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Житомирській області (правонаступник ВВДВС Бердичівського міського управління ютиції Житомирської області), виконавчого провадження відносно позивача на примусовому виконанні у відділі не перебуває.

Позивач у позовній заяві зазначила, що не може повноцінно користуватися та розпоряджатися своїм майном, у зв'язку з тим, що на нього накладено заборону.

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною 2 цього Закону передбачено, що арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Згідно ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України та ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не можу бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.ч.1,2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 391 ЦК України, передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи те, що виконавче провадження завершено, продовження дії арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 порушує права позивача, як власника щодо володіння, користування та розпоряджання майном, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, судовий збір полкадається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 321, 391 ЦК України, Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 2, 10, 76-81, 263-265, 273, 274, 279 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 до Бердичівського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Житомирській області, що знаходиться за адресою: 13300, Житомирська область, місто Бердичів, вулиця Європейська, 128, код ЄДРПОУ 35006362, про скасування арешту на нерухоме майно, задовольнити.

Зняти арешт з квартири яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований 23.03.2006 р. за реєстраційним номером обтяження № 3003279, накладений на підставі постанови державного виконавця ВДВС Бердичівського міського управління ютиції Житомирської області № 6-52 від 29.05.2003 року.

Стягнути з ВДВС ГТУЮ в Житомирській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,08 грн.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Головуючий Скиба М.М.