Рішення № 73284027, 11.04.2018, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2178/17

Провадження № 2/192/195/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.04.2018 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання - Савчукової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт Солонев порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 18 липня 2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1300 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, затвердженими наказом №СП-2010-256 від 06 березня 2010 року та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між ним і банком договір, про що свідчить підпис відповідачки у заяві, а відповідно до п.2.1.1.2.3 та п. 2.1.1.2.4 зазначених Умов та Правил, відповідач також надала згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і надав право на зменшення/збільшення в будь-який момент кредитного ліміту.

В порушення умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконувала, у зв’язку з чим станом на 30 листопада 2017 року утворилася заборгованість в сумі 57920 гривень 78 копійок, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 1294 гривні 76 копійок, по процентам за користування кредитом в розмірі 48780 гривень 70 копійок, заборгованості за пенею та комісією в розмірі 4611 гривень 00 копійок, а також зі штрафу у вигляді фіксованої частини в розмірі 500 гривень і у вигляді процентної складової в розмірі 2734 гривні 32 копійки, які в добровільному порядку ОСОБА_1 не сплачує, у зв’язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку.

Представник позивача, який про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.54), в судове засідання 11 квітня 2018 року не з’явився, надавши суду письмову заяву (а.с.41), відповідно до якої прохали розглядати справу у відсутність їх представника, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, прохали їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1, яка про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить її особистий підпис у розписці про отримання повістці про виклик до суду (а.с.53), в судове засідання 11 квітня 2018 року не з’явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила. Заявою від 14 березня 2018 року ОСОБА_1 просила перенести слухання справи для надання можливості добровільного вирішення спору з позивачем (а.с.51), але не надала суду жодних доказів такого вирішення спору.

У зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа є малозначною.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобов’язання є кредитний договір, укладений між сторонами відповідно до вимог ст.1054, ст.1055 ЦК України, який відповідно до ст. 629 цього Кодексу є обов’язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 18 липня 2011 року шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг був укладений договір про надання банківських послуг б/н (а.с.8). ОСОБА_1 виявила бажання про оформлення їй платіжної карти та їй за рішенням позивача був встановлений кредитний ліміт в розмірі 1300 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та зі щомісячним платежем в розмірі 7% від суми заборгованості (а.с.8,9).

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року №СП-2010-256 позивач зобов’язався надати відповідачу кредит та за своїм рішенням встановити розмір кредитного ліміту, який був встановлений у відповідності до п. 2.1.1.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг, а відповідач зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісію на умовах, передбачених п. 2.1.1.12.4 Умов та Правил надання банківських послуг, а банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в цілому або у встановленій банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим договором (п.2.1.1.12.11- а.с.32). При порушенні клієнтом строків по сплаті процентів за користування кредитом, він зобов’язаний сплатити на користь банку неустойку в розмірах, передбачених в п.п.2.1.1.12.6.2, 2.1.1.12.7.4, а за порушення строків по сплаті комісії – неустойку в розмірі, передбаченому в п.2.1.1.12.8.1, 2.1.1.15.1 Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.10-33).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

В порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 не виконала взяті на себе грошові зобов’язання та не виплатила у повному обсязі та у встановлені кредитним договором строки суму кредиту, відсотки, нараховані за порушення умов договору та штрафи, у зв’язку з чим, за розрахунками позивача (а.с6-7) станом на 30 листопада 2017 року утворилася заборгованість, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 1294 гривні 76 копійок, по процентам за користування кредитом в розмірі 48780 гривень 70 копійок, за пенею та комісією в розмірі 4611 гривень 00 копійок, що свідчить про істотне порушення відповідачем в односторонньому порядку умов укладеної кредитної угоди, внаслідок чого суд у відповідності до ст.ст. 526, 611,615, 1049, 1054 ЦК України вважає необхідним стягнути зазначену заборгованість з відповідача, оскільки відповідно до вимог ст.599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стосовно позовних вимог про стягнення штрафу у вигляді фіксованої частини в розмірі 500 гривень і у вигляді процентної складової в розмірі 2734 гривні 32 копійки, то суд посилається на те, що за положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв’язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити. Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року № 6-2003цс15.

Тому суд вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу у вигляді фіксованої частини в розмірі 500 гривень і у вигляді процентної складової в розмірі 2734 гривні 32 копійки, які передбачені пунктами 2.1.1.5.5, 2.1.1.12.1, 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.10-33), відсутні.

Крім того, у зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог, згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 526-530, 533, 536, 549-551, 598, 610-615, 624-626, 638-643, 1046-10561 ЦК України; керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (52410, Дніпропетровська область, Солонянський район, с.Сурсько-Михайлівка, провул.Лікарняний, буд.9, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 18 липня 2011 року станом на 30 листопада 2017 року в розмірі 1294 (одна тисяча двісті дев’яносто чотири) гривні 76 копійок, заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 48780 (сорок вісім тисяч сімсот вісімдесят) гривень 70 копійок, заборгованість за пенею та комісією у розмірі 4611 (чотири тисячі шістсот одинадцять) гривень 00 копійок, а всього 54 686 (п’ятдесят чотири тисячі шістсот вісімдесят шість) гривень 46 копійок.

В задоволенні іншої частини позову про стягнення штрафів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 11 квітня 2018 року.

Головуючий: суддя Н. О. Щербина