Ухвала суду № 73283912, 11.04.2018, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4575/17

1-кп/206/179/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі колегії суддів:

головуючого судді Поштаренко О.В.

судді Грицаюк Н.М.

судді Маштака К.С.

за участю секретаря: Колтакової М.К.

розглянувши у судовому засіданні, в залі суду, кримінальне провадження № 12017040030002131 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 19.07.2017 р. за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Текут’єва А.А.

обвинувачених ОСОБА_1,ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

представника потерпілого - ОСОБА_6,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Самарському районному суді м. Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, яке 15.03.2018 надійшло до канцелярії Самарського районного суду м. Дніпропетровська з Апеляційного суду Дніпропетровської області, на підставі ст. 34 КПК України.

В судовому засіданні прокурор просив суд продовжити відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України залишаються, в обґрунтування свого клопотання повідомив, що обвинувачений, як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть впливати на свідків по зазначеному кримінальному провадженню. В січні 2018 року на свідка ОСОБА_7 було здійснено незаконний вплив зі сторони ОСОБА_8 та ОСОБА_9, останніми здійснено розбійний напад та завдано фізичних ушкоджень ОСОБА_7 Так при нападі вказані особи вимагали від ОСОБА_7 змінити свої показання на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2, повідомити суду неправдиві показання про те, що крадіжку з сейфу, грошей та інших речей з офісу по вул. М.Руденка у м. Дніпро він вчинив сам без їх участі. Осіб, які здійснювали тиск на ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 187 та ч. 2 ст. 189 КК України, про що надав суду підтверджуючі документи.

Захисник ОСОБА_10 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки ОСОБА_2П на момент затримання працював в Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємстві Індустріального району м. Дніпро і з сім’єю проживав за адресою м. Дніпро, Балашовський спуск, 36 кв.1. За місцем роботи та проживання характеризується позитивно. У випадку зміни на запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою, підприємство, де ОСОБА_2 працював, і з якого він ще не звільнений, надало гарантію про те, що з ним трудові відносини будуть відновлені. Досудове слідство у розшук ОСОБА_11 не оголошувало і він не перешкоджав своєму затриманню за місцем проживання. Із викладених обставин вбачається, що ОСОБА_2 має міцні соціальні зв’язки і немає будь-яких підстав вважати, що він буде переховуватись від суду, на підставі викладених обставин просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м’який, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України відпали.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, в обґрунтування своєї позиції пояснив, щообвинувачений ОСОБА_2 до самого моменту свого затримання був офіційно працевлаштований і є гарантія, що у випадку зміни йому запобіжного заходу із ним будуть відновлені трудові відносини; він має постійне місце проживання, раніше не судимий та до моменту свого затримання його не підозрювали у вчиненні будь-яких інших злочинів. Також ОСОБА_2П має на утриманні доньку, яка навчається у навчальному закладі на денній формі навчання і потребує матеріальної та моральної підтримки батька. Також звертає увагу суду на ту обставину, що матір обвинуваченого ОСОБА_2 - є непрацездатною особою і в теперішній час стан її здоров'я значно погіршилося. При цьому обвинувачений ОСОБА_2 є єдиною особою, яка може забезпечувати догляд своїй матері, так як інших здатних на це дорослих членів родини, окрім обвинуваченого, вона не має. Крім цього, обвинувачений стверджує, що не намагатиметься переховуватись, а навпаки сприятиме суду у з'ясуванні обставин кримінального провадження, так як особисто зацікавлений в тому, щоб судом було чимшвидше встановлено істину по справі та він міг би продовжувати спокійно жити далі і займатись своїми близькими, на підставі викладених обставин просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м’який.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав своїх захисників та просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м’який.

Захисник ОСОБА_4, просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора, оскільки останнім не було надано суду жодних реальних доказів, які б стверджували про те, що ОСОБА_1 буде намагатися переховуватися від суду, перешкоджати встановленню істини в справі та інше. (Правова позиція ВСПЛ в справі «ОСОБА_9 проти РФ» - не наведення конкретних фактів щодо наявності ризиків продовження злочинною діяльності. Справа «Мамедова проти РФ» - ризики знищення доказів втрачають свою значимість після їх повного зібрання. Справа «Боротюк проти України» - тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою.). Тримання під вартою не є тим єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну поведінку особи та виконання ним процесуальних обов'язків. Прокурор не довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, та що більш м'який запобіжний захід є недостатнім, на підставі викладених обставин просила замінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м’який.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав свого захисника та просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м’який.

Представник потерпілого в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строків тримання під вартою обвинуваченим.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинувачених. Незалежно від наявності клопотань суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12.02.2018 ОСОБА_1 та ОСОБА_2було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб починаючи з 12.02.2018 до 12.04.2018 включно.

Дане рішення мотивоване тим, що продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2строку тримання під вартою виправдано потребою в проведенні ряду дій, а саме: дослідженні та перевірці всіх доводів обвинуваченого, допиту всіх свідків та потерпілого, в сукупності із наявними ризиками, а саме: можливим переховуванням обвинувачених від органів досудового розслідування та суду, вплив на свідків та потерпілого, яких суд ще не допитував під час судового розгляду, що на час постановлення ухвали залишалися, та які були підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Отже, вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2у вигляді тримання під вартою, захисників та обвинувачених про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, колегія суддів, у відповідності до ст. ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання за ч. 5 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком до 12 років та вважає наявними підстави для продовження ОСОБА_1 та ОСОБА_2запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ризиками, які колегія суддів оцінює у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винним, являються об’єктивні дані можливого переховування обвинувачених від органів досудового розслідування та суду, вплив на свідків та потерпілого, яких суд ще не допитував під час судового провадження.

Таким чином, ризики, що були підставою для застосування відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та продовження такого заходу, на сьогодні не перестали існувати.

Дані відносно осіб обвинувачених враховуються судом, а також період їх тримання під вартою, однак, вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який може бути призначено реальне позбавлення волі строком до 12 років, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинуваченим у встановленому законом порядку.

Застосування до обвинувачених більш м’яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на них процесуальних обов’язків, а також не зможе запобігти спробам обвинуваченим переховуватися від органів досудового розслідування або суду, також впливати іншим способом на свідків та потерпілого. В той час як матеріали обвинувального акту вказують на можливу причетність ОСОБА_1 та ОСОБА_2до вчинення вказаного кримінального правопорушення, а сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування всіх обставин у справі, є достатньою для застосування щодо обвинувачених такого запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

В той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу, що дане кримінальне провадження в Самарському районному суді м. Дніпропетровська знаходиться з 07 лютого 2018 року, з цього часу судом не було допитано обвинувачених, свідків сторони обвинувачення, досліджено матеріали кримінального провадження, а відтак, суд без безпідставних зволікань та затримок здійснює розгляд даного провадження.

Таким чином, задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2строку тримання під вартою виправдано, на сьогодні, необхідністю проведення ряду дій, а саме: дослідження та перевірка всіх доводів обвинувачених, допиту всіх свідків та потерпілого, дослідження матеріалів кримінального провадження, в сукупності із наявними ризиками, що на сьогодні залишаються, а саме: об’єктивні дані можливого переховування обвинувачених від органів досудового розслідування та суду, вплив на свідків та потерпілого, яких суд ще не допитував під час судового провадження.

Беручи до уваги викладене, а також обставини кримінального правопорушення та дані про осіб обвинувачених, колегія суддів вважає необхідним продовжити щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинувачених та дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором, що виключає собою можливість застосування відносно обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу.

Разом з тим, колегія суддів наголошує на тому, що обвинувачені не позбавлені можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну їм запобіжного заходу під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище колегією суддів.

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, як наслідок відмовити обвинуваченим та їх захисникам в задоволенні клопотання в частині зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м’який запобіжний захід. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою – продовжити до 09.06.2018 року включно.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у вигляді тримання під вартою – продовжити до 09.06.2018 року включно.

В задоволенні клопотання захисників про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Поштаренко

Судді Н.М. Грицаюк

ОСОБА_12