Окрема ухвала № 73282534, 05.04.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________

ОКРЕМА УХВАЛА

05 квітня 2018 р.м. ХерсонСправа № 821/226/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попова В.Ф.,

секретар: Іващенко В.В.,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради про визнання протиправним та скасування рішення від 10.01.2018 року № 16; зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Херсонським окружним адміністративним судом розглянуто адміністративний позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Корабельної районної у м. Херсоні ради, в якому позивач просила визнати протиправним та скасувати рішення від 10.01.2018 року № 16 про відмову у задоволенні заяви про надання дозволу на вчинення правочину щодо нерухомого майна малолітніх дітей та зобов'язати відповідача надати відповідний дозвіл.

Рішенням суду від 05 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі, оскільки суд дійшов висновку, що обставини, на яких ґрунтується рішення відповідача, не передбачені законом як такі, що можуть бути підставами для відмови у наданні дозволу на вчинення вищевказаного правочину.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що посадовими особами служби у справах дітей, членами виконкому Корабельної районної у м. Херсоні ради були допущенні грубі порушення положень ст. 177 Сімейного кодексу України та пункту 67 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини", в яких чітко визначені межі їх повноважень при розгляді питання щодо надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке має дитина.

При обґрунтуванні правомірності своїх дій відповідачем не було надано до суду жодного доказу наявності (відсутності) обставин, вичерпний перелік який визначений законом, які могли бути належною підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Дії посадових осіб служби у справах дітей та членів виконкому Корабельної районної у м. Херсоні ради щодо вимагання від позивача документів не передбачених діючим законодавством, створення штучних перешкод у реалізації права батьків малолітніх дітей на забезпечення їх гідними умовами проживання, суд розцінює як правове свавілля з боку суб'єкта владних повноважень.

Зазначене твердження витікає з наступного.

Абзацом третім пункту 67 визначено, що виконавчий комітет районної у місті ради може відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса для накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 177 Сімейного кодексу України (далі - Кодекс, СК України), а саме:

1) мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав відповідно до статті 164 цього Кодексу;

2) судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав відповідно до статті 170 цього Кодексу;

3) до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у статті 165 цього Кодексу;

4) особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;

5) між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;

6) між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);

7) вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

Перелік вищевказаних обставин, які можуть бути підставами для відмови у наданні дозволу на вчинення правочину є вичерпним і не може бути розширеним та доповненим.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо наявності законних підстав для відмови у задоволенні заяви про надання дозволу на вчинення правочину щодо вказаного нерухомого майна з огляду на наступне.

У відзиві на позовну заяву однією з підстав відмови у задоволенні заяви позивача відповідач вказує відсутність згоди батька дітей ОСОБА_2 на вчинення правочину щодо нерухомого майна малолітніх дітей з посиланням на п.6 ст. 177 СК України, норми якої визначають обов'язковість наявності нотаріально засвідченої згоди другого з батьків на вчинення одним з них правочину щодо нерухомого майна.

Однак, суд вважає помилковим ототожнення відповідачем понять "заяви кожного з батьків", визначеної п. 66 Постанови 866 в переліку документів, що подаються до служби у справах дітей для розгляду питання про надання дозволу на відчуження нерухомого майна, та "письмової нотаріально засвідченої згоди другого з батьків" на вчинення одним із батьків правочину щодо нерухомого майна малолітніх дітей.

Разом з тим, суд не бере до уваги обґрунтування відповідача, про те, що надані позивачем в додатку до заяви документи, не відповідають переліку документів, визначених законодавством, а саме: відсутні ідентифікаційні коди, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, довідка з місця проживання, про склад сім'ї та реєстрацію, ґрунтується виключно на припущенні, що з урахуванням переліку необхідних документів, визначених п.66 Постанови № 866, такі документи мають бути представлені на 16-ти аркушах, а не на 9-ти, як зазначає позивач. При цьому документального підтвердження встановлення факту відсутності вищезазначених документів в додатку до відповідної заяви при її поданні та реєстрації відповідачем не надано.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача про необхідність долучення позивачем до заяви про надання дозволу на вчинення правочину щодо продажу квартири, яких-небудь документів, які б підтверджували, що намір придбання житла за межами міста Херсона здійснюється саме в інтересах дітей.

Встановлення обов'язку для позивача у наданні документів, не передбачених п.66 Постанови № 866, для розгляду питання про надання дозволу на вчинення продажу нерухомого майна дітей, є протиправним та виходить за межі повноважень відповідача.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність належних умов проживання за адресою місцезнаходження квартири, яку позивач має намір продати, встановлене відповідним актом обстеження від 17.10.2017 року, враховуючи, що сім'я з дітьми в даному помешканні не проживає з червня 2017 року. Саме це обстеження є підтвердженням того, що житлові умови сім'ї підлягають покращенню.

Суд вважає неприпустимим з боку відповідача обґрунтування правомірності відмови у надані дозволу на вчинення правочину щодо нерухомого майна дітей наявністю обставин, які не залежать від волі та дій позивача, а саме: наявність чи відсутність медичного закладу за місцем знаходження житла, кількість розважальних центрів, секцій, гуртків та інших закладів розвитку дітей в порівнянні з їх кількістю і різновидом у місті. Твердження відповідача щодо зменшення обсягу користування дітьми благами соціального забезпечення у с. Центральне є недоведеним та безпідставним, а вимагання від позивача документів не передбачених діючим законодавством та створення штучних перешкод таких як не зазначення індентифікаційного коду і т.і., суд розцінює як правове свавілля з боку суб'єкта владних повноважень.

Суд вважає необґрунтованим та протиправним висновок відповідача про те, що відсутність жодних документів, які б підтверджували, що зміна місця проживання дітей покращує їх рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, своєчасного та всебічного обстеження стану здоров'я, надає можливість скористатися в повному обсязі соціальними благами, отримання постійного заробітку батьків для належного утримання та виховання дітей за межами міста та ведення відповідного господарства, свідчить про те, що позивач діє не в інтересах своїх дітей, що в свою чергу призводить до звуження обсягу майнових прав дітей та порушує їх законні інтереси. Така позиція викладена відповідачем у відзиві.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо недоведення наміру придбання житла з урахуванням інтересів дітей, оскільки умови проживання у вказаному будинку в повній мірі відповідають необхідним для проживання, виховання та повноцінного розвитку дітей та є значно кращими за умови попереднього їх місця проживання (квартири), що підтверджуються відповідними актами обстеження.

Зазначені обставини суд вважає за необхідність довести до відома депутатів Корабельної районної у м. Херсоні раді для розгляду на сесії питання щодо усунення причин та умов, що стали причиною виникнення вказаного судового спору.

Відповідно до статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Керуючись статтями 243, 248, 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Постановити окрему ухвалу, яку надіслати Корабельній районній у м. Херсоні раді для розгляду та прийняття відповідного рішення на сесії ради.

Про результати розгляду окремої ухвали письмово повідомити Херсонський окружний адміністративний суд у місячний строк після її отримання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя Попов В.Ф.