Рішення № 73282528, 03.04.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 605/642/17

03 квітня 2018 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Порплиці Т.В.

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Дарморіс О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про призначення пенсії та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Бережанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання Бережанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з 55 років згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Тернопільським окружним адміністративним судом у судовому засіданні по даній справі, яке проводилося 19.03.2018 оголошувалася перерва для надання сторонами по справі додаткових доказів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до записів трудової книжки позивача, останній за періоди з 05.01.1977 по 30.04.1981, з 16.07.1983 по 24.02.1987, з 05.07.1983 по 01.11.1983, з 01.03.1987 по 31.03.1990, з 08.04.1993 по 21.03.1999 та з 10.07.2001 по 01.05.2006 працював трактористом - машиністом на різних сільськогосподарських підприємствах. 27.11.2017 позивач звернувся із відповідною заявою до відповідача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII. Однак, листом від 22.12.2017 № 5064/05 відповідач відмовив позивачу щодо призначення зазначеної пенсії.

Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, оскільки ОСОБА_1 працював більше 20 років трактористом - машиністом, а тому відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII останній має право на пенсію за віком на пільгових умовах.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснила, що при подачі документів для призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачем не було подано уточнюючих довідок про безпосередню зайнятість на виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або календарного року в тваринництві за періоди з 05.01.1977 по 30.04.1981, з 05.07.1983 по 01.11.1983, з 02.11.1983 по 24.02.1987, з 01.03.1987 по 31.03.1990, з 08.04.1993 по 21.03.1999 та з 10.07.2001 по 01.05.2006, а тому зазначені періоди роботи не зараховано до пільгового стажу.

Таким чином, враховуючи те, що загальний трудовий стаж ОСОБА_1 згідно поданих документів становить 17 років 8 місяців 8 днів, то Пенсійний фонд України правомірно відмовив позивачу в призначені зазначеної пенсії відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV).

Допитаний в процесі судового розгляду свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що він разом з ОСОБА_1 працювали трактористами в колгоспі ім. Івана Франка. Свідок зазначив, що в який саме час та період він працював з позивачем не пам'ятає, оскільки минуло багато років. Також свідок не пам'ятає скільки саме годин на день працював позивач в колгоспі ім. Івана Франка.

Допитаний в процесі судового розгляду свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що з 1996 р. по 2000 р. працював інженером в колгоспі ім. Івана Франка, з 2000 р. очолював ТзОВ "Голгочанське", що є правонаступником колгоспу ім. Івана Франка, як директор, а з 2006 р. є головою сільської ради. Свідок зазначив, що позивач працював трактористом з 1996 р. по 1999 р. та з 2001 р. по 2006 р., а де працював позивач у 2000 році свідку невідомо. Також свідку невідомо кількість вироблених трудоднів позивачем в колгоспному виробництві, відмітив, що відомості у трудову книжку щодо виконаного річного мінімуму трудової діяльності вносились відповідно до фактично відпрацьованого часу, та про випадки розбіжностей у таких даних йому не відомо, в тому числі щодо позивача.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як слідує з матеріалів справи, в тому числі з трудової книжки позивача НОМЕР_2 (арк. справи 9-11), що ОСОБА_1 працював в колгоспі "Іскра" з 05.01.1977 по 30.04.1981 та з 16.07.1983 по 24.02.1987 трактористом - машиністом. Відповідно до довідки, виданої ТОВ "Завалівське" (арк. справи 38), колгосп "Іскра" перейменоване в с/с "Завалівське" згідно протоколу № 1 від 16.02.1993. ТОВ "Завалівське" створено 18.03.2000 у зв'язку з реформуванням сільськогосподарських підприємств згідно протоколу № 2 від 18.03.2000.

З 05.07.1983 по 01.11.1983 позивач працював трактористом - машиністом у радгоспі ім. Мічуріна. Відповідно до довідки № 35 від 05.06.2015, виданої ТОВ "Теофіпілка" (арк. справи 37), радгосп ім. Мічуріна роздержавлено і створено, як правонаступник, КСП с/с ім. Мічуріна згідно протоколу зборів № 1 від 02.03.1996. Як правонаступник КСП с/с ім. Мічуріна створено СТОВ "Теофіпільське" згідно протоколу № 1 від 08.02.1997. 19.06.2001 створено ТзОВ "Теофіпілка", як правонаступник СТОВ "Теофіпільське" згідно протоколу № 1 від 19.06.2001.

З 01.03.1987 по 31.03.1990, з 08.04.1993 по 21.03.1999 та з 10.07.2001 по 01.05.2006 позивач працював трактористом - машиністом у колгоспі ім. Івана Франка. Відповідно до архівної довідки від 20.10.2017 № 320/03-03 та довідки № 14 від 30.04.2000 (арк. справи 39-40) колгосп ім. Івана Франка в 1993 році було реорганізовано в КСПП "Голгочанське" згідно протоколу № 1 від 05.02.1993. 21.03.2000 КСПП "Голгочанське" ліквідовано та утворено ТзОВ "Голгочанське" згідно протоколу № 1 від 29.03.2000.

27.11.2017 позивач звернувся із відповідною заявою до відповідача про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-XII.

Однак, листом від 22.12.2017 № 5064/05 відповідач відмовив позивачу щодо призначення зазначеної пенсії, мотивуючи тим, що при подачі документів для призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачем не було подано уточнюючих довідок про безпосередню зайнятість на виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або календарного року в тваринництві за періоди з 05.01.1977 по 30.04.1981, з 05.07.1983 по 01.11.1983, з 02.11.1983 по 24.02.1987, з 01.03.1987 по 31.03.1990, з 08.04.1993 по 21.03.1999 та з 10.07.2001 по 01.05.2006, а тому зазначені періоди роботи не зараховано до пільгового стажу.

Таким чином, враховуючи те, що загальний трудовий стаж ОСОБА_1 становив 17 років 8 місяців 8 днів, то Пенсійний фонд України відмовив позивачу в призначені зазначеної пенсії відповідно до статті 114 Закону № 1058-IV.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз'яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 7, згідно з яким до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причепних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

Згідно з пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як слідує з матеріалів справи, в тому числі з трудової книжки позивача НОМЕР_2, що жоден із зазначених записів в трудовій книжці позивача не містить повних відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, зокрема чи виконувалась робота на протязі повного робочого дня, а тому відповідно до пункту 20 Порядку № 637 для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Суд встановив та не заперечується учасниками справи, що при подачі документів для призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач не подав уточнюючих довідок про безпосередню зайнятість на виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або календарного року в тваринництві за періоди з 05.01.1977 по 30.04.1981, з 05.07.1983 по 01.11.1983, з 02.11.1983 по 24.02.1987, з 01.03.1987 по 31.03.1990, з 08.04.1993 по 21.03.1999 та з 10.07.2001 по 01.05.2006, а з інформації внесеній у трудову книжку за даний період роботи (арк. справи 10,11) слідує, що відповідач не був безпосередньо зайнятий на виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або календарного року в тваринництві, зокрема:

- у 1990 р. при 260 річному мінімуму трудоднів у господарстві позивач виконав 97 трудоднів;

- у 1991 р. при 260 річному мінімуму трудоднів у господарстві позивач виконав 258 трудоднів;

- у 1992 р. при 260 річному мінімуму трудоднів у господарстві позивач виконав 271 трудоднів;

- у 1993 р. при 260 річному мінімуму трудоднів у господарстві позивач виконав 56 трудоднів;

- у 1993 р. при 250 річному мінімуму трудоднів у господарстві позивач виконав 127 трудоднів;

- у 1994 р. при 250 річному мінімуму трудоднів у господарстві позивач виконав 203 трудоднів;

- у 1995 р. при 250 річному мінімуму трудоднів у господарстві позивач виконав 140 трудоднів;

- у 1996 р. при 200 річному мінімуму трудоднів у господарстві позивач виконав 166 трудоднів;

- у 1997 р. при 200 річному мінімуму трудоднів у господарстві позивач виконав 102 трудоднів;

- у 1998 р. при 200 річному мінімуму трудоднів у господарстві позивач виконав 50 трудоднів;

- у 1999 р. при 200 річному мінімуму трудоднів у господарстві позивач виконав 47 трудоднів;

- у 2000 р. позивач виконав 60 трудоднів (не зазначено річного мінімуму трудоднів у господарстві);

- у 2001 р. при 75 річному мінімуму трудоднів у господарстві позивач виконав 28 трудоднів;

- у 2002 р. при 75 річному мінімуму трудоднів у господарстві позивач виконав 92 трудоднів;

- у 2003 р. при 75 річному мінімуму трудоднів у господарстві позивач виконав 117 трудоднів;

- у 2004 р. позивач виконав 111 трудоднів (не зазначено річного мінімуму трудоднів у господарстві);

- у 2005 р. позивач виконав 57 трудоднів (не зазначено річного мінімуму трудоднів у господарстві);

- у 2006 р. позивач виконав 5 трудоднів (не зазначено річного мінімуму трудоднів у господарстві), а тому суд дійшов висновку, що відповідач правомірно не зарахував зазначені періоди роботи до пільгового стажу.

Водночас і під час розгляду даної справи судом позивач не надав, а суд не здобув доказів про безпосередню зайнятість на виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або календарного року в тваринництві за періоди з 05.01.1977 по 30.04.1981, з 05.07.1983 по 01.11.1983, з 02.11.1983 по 24.02.1987, з 01.03.1987 по 31.03.1990, з 08.04.1993 по 21.03.1999 та з 10.07.2001 по 01.05.2006.

Також допитані в процесі судового розгляду свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не підтвердили про безпосередню зайнятість позивачем на виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду в рослинництві або календарного року в тваринництві за період роботи у ТзОВ "Голгочанське" з 1987 р. по 1990 р., з 1993 р. по 1999 р. та з 2001 р. по 2003 р.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи те, що загальний трудовий стаж ОСОБА_1 становить 17 років 8 місяців 8 днів, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно прийняв рішення, яким відмовив позивачу в призначені пенсії на пільгових умовах як трактористу - машиністу відповідно до пункту 3 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, а тому позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Бережанського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (адрес: вул. Шевченка, 13а, м. Бережани, Тернопільська область, 47501, код ЄДРПОУ 40377362) про зобов'язання вчинити дії, відмовити повністю.

В задоволені вимог ОСОБА_1 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про зобов'язання Бережанське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (адрес: вул. Шевченка, 13а, м. Бережани, Тернопільська область, 47501, код ЄДРПОУ 40377362) призначити та виплатити ОСОБА_1 (адрес: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) пенсію за віком з 55 років згідно ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 квітня 2018 року.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.