Постанова № 73282372, 11.04.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 р. № 820/182/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді - Шляхової О.В., розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під.,2 пов.), про визнання права на призначення та отримання пенсії, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

1. визнати за ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1, право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, до якого включені грошова винагорода, грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні.

2. визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині відмови ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1, у в перерахуванні розміру призначеної пенсії з 24.08.2011 року з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці відділу фінансово-економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 від 16.11.2017 року № 659, протиправними.

3. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1, пенсію з 24.08.2011 року в розмірі який обчислений із грошового забезпечення з урахуванням грошової винагороди грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах зазначених у довідці відділу фінансово-економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 від 16.11.2017року.

4. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду Управління в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1, починаючи з 01 січня 2016 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії працівників поліції на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Харківській області № 100/33019 від 06.06.2017 року, без обмеження граничного розміру.

Також позивач просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду Управління в Харківській області надати протягом строку, встановленого судом, з дня набрання рішенням законної сили звіт про виконання судового рішення; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову.

Підставою подання вказаного позову слугувало те, що Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області не провело перерахунок та виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1, в розмірі, який обчислений із грошового забезпечення з урахуванням всіх видів виплат, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Таким чином, підставою та предметом позову є невірне обчислення розміру пенсії при її призначенні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при обчисленні йому пенсії відповідачем не було враховані фактично отримані у складі грошового забезпечення грошову винагороду, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірах, зазначених у довідці відділу фінансово-економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1, внаслідок чого він звернувся до відповідача з приводу перерахунку пенсії. Проте, відповідачем не було вирішено по суті подану позивачем заяву.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 року по справі відкрито спрощене провадження.

Через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позов, в якому відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, на підставі документів, наданих ДАІ ГУМВС України в Харківській області, зокрема довідки № 321 від 29.08.2011 року, з 24.08.2011 року позивачу призначено пенсію за 23 роки вислуги, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. М° 2262-ХІІ (далі - Закон N 2262-ХІІ) у розмірі 59% грошового забезпечення.

В довідці N 321 від 29.08.2011 року, яка була надана на позивача ДАІ ГУМВС України в Харківській області, зазначені оклад за військове звання, посадовий оклад, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за таємність, премія. Відповідно, грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових та одноразова грошова допомога при звільненні не зазначені.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області в обґрунтування заперечень зазначило також, що перерахунок та виплату пенсії відповідачем буде забезпечено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України, а позовні вимоги, на думку відповідача, є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХII.

За матеріалами справи судом з'ясовано, що позивач - ОСОБА_1, 23.08.2011 року був звільнений за вислугою років з посади старшого інспектора УДАІ ГУМВС України в Харківській області. ГУ МВС України в Харківській області було складено подання про призначення пенсії за вислугу років та із відповідними додатками направлено до ГУ ПФУ. Разом з іншими документами до ГУ ПФУ були направлений грошовий атестат № 52 від 26.08.2011 року (а.с. 18).

На підставі зазначеного подання з 24.08.2011 року ГУ ПФУ призначило позивачу пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», як особі, яка звільнена зі служби.

З матеріалів справи встановлено, що пенсія позивачеві обчислена виходячи з посадового окладу 556,45 грн., окладу за спеціальне звання 92,74 грн., надбавки за вислугу років у сумі 227,22 грн., надбавкою за виконання особливо важливих завдань у сумі 438,21 грн., індексація (база - за січень 2008 р.) у сумі 386,04 грн., вихідна допомога у сумі 23255,93 грн., премії у сумі 265,78 грн., що склало усього у розмірі 25222,37 грн., з яких перераховано податків у сумі 4101,36 грн. (а.с.18).

Отже, позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ та перебуває на обліку у відповідача, пенсію йому було призначено з 24.08.2011 року за вислугу років.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Харківській області із заявою про надання нової довідки про додаткові види грошового забезпечення із зазначенням відомостей про складові додаткових видів грошового забезпечення, які позивач отримував під час проходження служби. Ліквідаційна комісія ГУ МВС України в Харківській області надала йому нову довідку про додаткові види грошового забезпечення від 16.11.2017 року №659, в якій зазначені відомості про матеріальну допомогу для оздоровлення до відпустки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода та одноразова грошова допомога при звільненні (а.с. 19). Таким чином, з наданої довідки вбачається, що відповідно до рішення Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року, розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2016 року за посадою, яку займав позивач під час служби, становить 8301,82 грн.

В подальшому, позивач 23.10.2017 року звернувся до ГУ ПФУ із заявою про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням матеріальної допомоги для оздоровлення до відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди та одноразової грошової допомоги при звільненні, розмір яких зазначений у довідці Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Харківській області від 16.11.2017 року (а.с. 20).

Листом ГУ ПФУ від 31.10.2017 року № 2241/П-14 ОСОБА_1 повідомлено, що перерахунок буде здійснено після надходження коштів з Державного бюджету України (а.с. 21). Таким чином, по суті, відповідач наданою відповіддю відмовив позивачу у здійсненні відповідного перерахунку.

Зазначені обставини зумовили звернення позивача із означеним адміністративним позовом до суду.

Отже, як з'ясовано судом, спір склався з приводу соціального захисту громадянина шляхом одержання коштів як виплат за пенсією.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що спеціальним законом, який регулює правовідносини з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року. Цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, які мають право на пенсію за цим Законом. Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку Із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ч.3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року N 393 (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу), встановлено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:

- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні місяці служби підряд перед звільненням.

З урахуванням вищевикладеного суд зазначає, що перелік видів грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів, звільнених військовослужбовців є вичерпним.

Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-XII (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

29 грудня 2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900-VIII від 23 грудня 2015 року (далі - Закон № 900-VIII).

Цим Законом внесені доповнення в ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, а саме статтю 63 доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

Відповідно до абзацу 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Постановами Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова № 988) та № 947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268" встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Таким чином, враховуючи вищенаведені приписи нормативно-правових актів, суд вважає, що позивач, як пенсіонер органів внутрішніх справ, має право на перерахунок пенсії у зв'язку із зміною розміру грошового забезпечення поліцейських.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідачем не заперечується право позивача на перерахунок пенсії, але обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо невиплати пенсії, останній стверджує про відсутність бюджетних асигнувань на виплату пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських на підставі наданої довідки.

Такі доводи відповідача суд вважає необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.

Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" (далі - Порядок № 45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Судом встанолвено, що Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Харківській області на підставі списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, було надано позивачу нову довідку про додаткові види грошового забезпечення від 16.11.2017 року №659, в якій зазначені відомості про матеріальну допомогу для оздоровлення до відпустки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода та одноразова грошова допомога при звільненні.

Відповідно до ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

У порушення вимог вказаної статті відповідачем, з наступного місяця після надходження довідки не перераховано пенсію позивачу.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію прав та основоположних свобод (далі - Конвеція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вперше у рішенні у справі "Міллер проти Австрії" від 16 грудня 1974 року, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і у рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року), в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Таким чином, враховуючи те, що право на перерахунок пенсії встановлено чинним законодавством України, дотримано всі вимоги, передбачені Порядком № 45, для проведення перерахунку пенсії, посилання відповідача на відсутність коштів на проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Протоколу 1 Конвенції право мирно володіти своїм майном.

Щодо вимоги в перерахуванні розміру призначеної з 24.08.2011 року пенсії з урахуванням одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірах, зазначених у довідці відділу фінансово-економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області, суд зазначає наступне:

Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ встановлено положеннями Закону № 2262-XII.

За змістом частини другої статті 9 Закону № 2262-XII особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби, зокрема за власним бажанням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Закон України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (стаття 9 Закону №2011-ХІІ).

Частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

При цьому статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, як і статтею 9 Закону №2262-XII, військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

За змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 9 липня 2003 року

№1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі ? Закон № 1058-IV) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Також Закон України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу (далі Закон № 400/97-ВР) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

Як вже зазначалось, за змістом частини третьої статті 43 Закону №2262-XII пенсія військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Ця норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону № 2011-ХІІ та статтею 9 Закону

№2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення.

Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема осіб, звільнених з органів внутрішніх справ.

У справі, що розглядається, суд дійшов висновку, що одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

Крім того, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 р. № 1170 «Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», одноразова грошова допомога при звільненні виплачується за рахунок коштів роботодавця та належить до виплат, на які не нараховується єдиний соціальний внесок.

Таким чином суд зазначає, що на суму вихідної допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу єдиний соціальний внесок не нараховується.

Аналогічна позиція закріплена в Постанові Верховного Суду від 06.02.2018 року №к9901/3762/18, де зазначено, що за змістом частини третьої статті 43 Закону № 2262-ХП пенсія військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Ця норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону № 2011-XII та статтею 9 Закону №2262-ХІІ, які пов'язані зі звільненням особи зі служби. Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення. Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, яке повинне враховуватися при нарахуванні пенсії; оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

В Постанові Верховного суду України від 12 вересня 2017 року по справі 812/6733/13-а також закріплена аналогічна правова позиція. Суд касаційної інстанції у справі, дійшов висновку, що одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов'язана саме з фактом звільнення зі служби.

Отже, судом робиться висновок, що в задоволенні позовних вимог в цій частині ОСОБА_1 належить відмовити.

Щодо позовних вимог позивача в частині щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії без обмеження граничного розміру суд зазначає наступне.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за №7-рп/2016 від 20.12.2016 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 9 квітня 1992 року зі змінами, а саме: частина сьома статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України № 1774-VIII від 06.12.2016 року у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Не заперечуючи проти того, що з часу ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення до часу внесення змін до статті 43 Закону № 2262-ХІІ, виплата пенсії всім особам, які отримують таку пенсію відповідно до положень Закону № 2262-ХІІ, має здійснюватися без обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку буде обмежений у розмірі або строком та внаслідок таких протиправних дій відповідача буде порушено права позивача на належний розмір пенсії.

Суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії без обмеження граничного розміру.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача відповідно до ст. 382 КАС України подати протягом строку, встановленого судом, звіт про виконання судового рішення суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду, підстав для зобов'язання відповідача надати до суду звіт про виконання судового рішення судом не встановлено, а тому суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Отже, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 139 КАС України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під.,2 пов.), про визнання права на призначення та отримання пенсії, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1, право на призначення та отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, до якого включені грошова винагорода, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині відмови ОСОБА_1, ІПН: НОМЕР_1, у перерахуванні розміру призначеної пенсії з урахуванням грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, в розмірах, зазначених у довідці відділу фінансово-економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 від 16.11.2017 року № 659 - протиправними.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі, який обчислений із грошового забезпечення з урахуванням грошової винагороди грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, в розмірах, зазначених у довідці відділу фінансово-економічного забезпечення УДАІ ГУМВС України в Харківській області про одноразові додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 від 16.11.2017року, - з 01 січня 2016 року, з урахуванням виплачених сум.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду Управління в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01 січня 2016 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідної категорії працівників поліції на підставі довідки Ліквідаційної комісії УМВС України в Харківській області № 100/33019 від 06.06.2017 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1; адреса: АДРЕСА_1) частину сплаченого судового збору в розмірі 1409,60 (одна тисяча чотириста дев'ять гривень 60 коп.)

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 11 квітня 2018 року.

Суддя Шляхова О.М.