Ухвала суду № 73281920, 10.04.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1495/18

УХВАЛА

10 квітня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Фермерського господарства «Милотиново» про стягнення заборгованості, -

встановив:

3 квітня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, дата здачі на пошту - 29.03.2018 року, до Фермерського господарства «Милотиново» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 2247 грн. 91 коп.

Одержавши позовну заяву, суд з'ясував, що її подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з наступних підстав.

Так, по-перше, відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем до позовної заяви додано не якісні копії: розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку відповідних пенсій № 14 від 10.01.2018 року, № 100 від 05.02.2018 року та з березня 2018 року; протоколу № 9884 від 17.01.2013; трудової книжки ОСОБА_1

Крім того, жодних доказів щодо фактичного надіслання (вручення) відповідачу розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку відповідних пенсій № 14 від 10.01.2018 року, № 100 від 05.02.2018 року та з березня 2018 року - до позову не додано.

По-друге, згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте він не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача.

Поштове відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

З огляду на викладене та з урахуванням вимог ч. 2 ст. 161 КАС України, належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом із розрахунковим документом.

Крім того, будь-яким іншим доказом може бути письмове підтвердження відповідача (повідомлення про отримання поштового відправлення, розписка, штамп про отримання, тощо), або третіх осіб про отримання позовної заяви та доданих до неї документів.

Позивачем на підтвердження виконання вимог ч. 2 ст. 161 КАС України до позову додано лише не якісну копію списку згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів, поданих позивачем в Б.-Дністровський-1 28.03.2018 року, в тому числі на адресу відповідача, з якого не вбачається, яке саме поштове відправлення (зміст, обсяг тощо) надіслано відповідачу.

По-третє, згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 10 ст. 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Відповідно до ч. 1 та пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - ЗУ № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, розмір ставки судового збору складає - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246-VIII, з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 1762,00 гривень.

Як наведено вище, позивачем висунуто майнову вимогу в розмірі 2247,91 грн.

Відповідно, належна сума судового збору за цим позовом складає: 1762,00 грн.

Позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому останній, керуючись ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», просить звільнити позивача від плати судового, з тих підстав, по суті, що Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» з 15.12.2017 скасовано пільги Пенсійному фонду України та його органів по сплаті судового збору. Однак відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», в редакції, що діяла до 15.12.2017, Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору. Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону). Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) та використовуються на: виплату пенсій, передбачених Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Згідно ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Майновий стан управління обумовлений відсутністю в кошторисі управління видатків на судові витрати. Оскільки управління є неприбутковою організацією, що підтверджується довідкою Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС в Одеській області № 3222/15-01 від 23.02.16, несплата судового збору при поданні адміністративного позову є об'єктивною та з незалежних від управління причин не може бути проведена, а відтак судові витрати є перешкодою в доступі до суду. Виходячи з системного аналізу ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст. 5, 6, 8 Кодексу адміністративного судочинства УКраїни, судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду віх осіб незалежно від їх майнового стану, що відповідає гарантуванню принципу рівності. Крім того, положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прецедент на практику Європейського суду з справ людини, зокрема, рішення від 19 червня 2001 року в справі «Креуз проти Польщі», орієнтують на те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самої суті цього права, сплата судових витрат має переслідувати законну мету. Оскільки позивач не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, позивач подав дане клопотання.

На підтвердження обставин, викладених у клопотанні, позивачем до нього додано: довідку від 23.02.2016 року № 3122/15-01, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області.

Проте, вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, встановлений ст. 5 ЗУ № 3674-VI.

Позивач до даного переліку осіб станом на дату подання позову не включений.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Частиною 2 статті 8 ЗУ № 3674-VI встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Проте, будь-яких доказів саме щодо майнового стану позивача до клопотання не додано.

Крім того, враховуючи те, що, як зазначено самим позивачем, пільги Пенсійному фонду України та його органам по сплаті судового збору скасовано з 15.12.2017 року, позивачем у клопотанні також не зазначено та до нього не додано доказів щодо фактичного та правового обґрунтування того, чому майновий стан управління обумовлений відсутністю в кошторисі управління видатків на судові витрати у 2018 році.

Також суд додатково зазначає, що згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року, з посиланням на Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Враховуючи та на підставі наведеного, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - є необґрунтованим, не доведеним, відповідно таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду у кількості примірників (в т.ч. для відповідача):

- якісних копій: розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку відповідних пенсій № 14 від 10.01.2018 року, № 100 від 05.02.2018 року та з березня 2018 року; протоколу № 9884 від 17.01.2013; трудової книжки ОСОБА_1;

- належних доказів надіслання (вручення) розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку відповідних пенсій № 14 від 10.01.2018 року, № 100 від 05.02.2018 року та з березня 2018 року відповідачу;

- належних доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів;

- документу про сплату судового збору у розмірі 1762,00 гривень за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у м. Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУ ДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206784005; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до Фермерського господарства «Милотиново» про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.Г. Цховребова