Рішення № 73281471, 10.04.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/748/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: судді - Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 /надалі - позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області /надалі - відповідач/ про визнання протиправними дій щодо оподаткування нарахованого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із суми, що перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та зобов'язання виплатити суму недоплаченого з 01 січня 2018 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та проводити виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що він є суддею у відставці та відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків від заробітку. З 01 січня 2018 року суму щомісячного довічного грошового утримання, що перевищувала десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оподатковувано відповідачем на підставі абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що, на думку позивача, є порушенням конституційних принципів правової визначеності та незалежності суддів. Незгоду з діями відповідача позивач також обґрунтовував посиланням на ту обставину, що він є учасником бойових дій, тоді як за змістом абзацу другого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України положення цього підпункту (щодо оподаткування) не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"/а.с. 5-13/.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), лише з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 1-р/2018, а саме - з 27 лютого 2018 року та що позивач за власним вибором отримує щомісячне довічне грошове утримання судді, а не пенсію учасника бойових дій, і тому положення абзацу другого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України на нього не поширюються /а.с. 25-26/.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Встановивши обставини справи, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та які мають значення для вирішення справи по суті, оцінивши докази, якими підтверджені встановлені обставини, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Полтавському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та з 16 вересня 2016 року отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-VI від 07 липня 2010 року (чинного на час призначення щомісячного довічного грошового утримання)/а.с. 16, 33/.

Також позивач є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій /а.с. 17/.

05 лютого 2018 року позивач звернувся до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про перегляд суми щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2018 року та відновлення його права на отримання цієї виплати у більшій сумі /а.с. 18-19/.

Відповідач листом від 26 лютого 2018 року за №112/Ч-14 повідомив позивачу, що сума щомісячного довічного грошового утримання з 01 січня 2018 року зменшена у зв'язку з оподаткуванням її частини, яка перевищувала десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, та що сума щомісячного довічного грошового утримання позивача за 2016 та 2017 роки помилково не оподатковувана відповідачем /а.с 29/.

Не погодившись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07 липня 2010 року та Податковим кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 67 Податкового кодексу України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з пунктами 8.1, 8.2 статті 8, підпунктом 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 цього Кодексу в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори /пункт 8.1/. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом /пункт 8.2/. До загальнодержавних податків належить, серед інших, податок на доходи фізичних осіб /пункт 9.1/.

Відповідно до підпунктів 162.1.1 та 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, а також податковий агент.

Об'єктом оподаткування резидента, згідно з підпунктом 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 названого Кодексу, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду /пункт 164.1 статті 164 вказаного Кодексу/.

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами /пункт 167.4 статті 167 ПК України/.

У пункті 16-1 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення Податкового кодексу України закріплено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162. 1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідно до підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 цього Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати (абзац перший).

Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (абзац другий).

Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року у справі №1-6/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

При цьому суд звертає увагу, що вказана норма втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення і впродовж оскаржуваного позивачем періоду з 01 січня 2018 року по 26 лютого 2018 року була чинною і підлягала застосуванню відповідачем як податковим агентом для утримання з частини перевищення щомісячного довічного грошового утримання позивача податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного суду, викладеній у рішенні № 804/16773/14 від 31 січня 2018 року (номер в ЄДРСР 71979378).

Отже, щомісячне довічне грошове утримання у частині перевищення десяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, підлягало оподаткуванню за період з 01 січня 2018 року по 26 лютого 2018 року включно.

Довід позивача стосовно того, що він має статус учасника бойових дій, а тому на підставі абзацу другого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України отримуване ним щомісячне довічне грошове утримання не підлягало оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, суд відхиляє з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

У свою чергу частинами 1, 2 статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07 липня 2010 року /у редакції, чинній на момент призначення щомісячного довічного грошового утримання/ встановлено, що судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року /частина 1/.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія /частина 2/.

У рішенні від 14 грудня 2011 року № 18-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення.

Таким чином, Законом регламентовано право судді у відставці обрати вид соціального забезпечення: або пенсію або щомісячне довічне грошове утримання. При цьому, згадувані виплати є різними формами соціального забезпечення особи, мають різну правову природу і підстави для призначення.

Матеріалами справи підтверджено та учасниками справи у заявах по суті визнано, що позивачем як суддею у відставці було обрано вид соціального забезпечення - щомісячне довічне грошове утримання, яке виплачується йому у розмірі, що перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а отже, з огляду на положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (чинного до 27 лютого 2018 року), підлягало оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб до цієї дати. У порядку абзацу 2 підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України від оподаткування звільняється пенсія, отримувана учасником бойових дій, а не щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, який має статус учасника бойових дій.

Виходячи з положень пункту 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Позивач звернувся до суду 06 березня 2018 року.

Оскільки суд не може вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, то вимога позивача щодо зобов'язання відповідача проводити виплату щомісячного довічного грошового утримання у повному обсязі (не оподатковуючи) після 27 лютого 2018 року є передчасною і задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов не підлягає задоволенню повністю.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 номер НОМЕР_1) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження: вул. Дмитра Коряка, 3 , м. Полтава, 36003, ідентифікаційний код 22532772) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.І. Слободянюк