Рішення № 73281400, 06.04.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/157/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання -Дубінчина О.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 /надалі - позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області /надалі - відповідач/ про визнання протиправним та скасування рішення Куликівської сільської ради від 19 жовтня 2017 року 21 сесії 7 скликання, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,5 га для ведення фермерського господарства на території Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, та зобов'язання Куликівської сільської ради у межах своєї компетенції розглянути і вирішити відповідно до чинного законодавства клопотання ОСОБА_3 від 08 серпня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,5 га для ведення фермерського господарства на території Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що ним не використано право, передбачене Земельним кодексом України, на отримання у власність земельної ділянки із земель державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства, у зв'язку з чим 08 серпня 2017 року він звернувся до Куликівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 4,5 га із земель комунальної власності Куликівської сільської ради для ведення фермерського господарства, однак, рішенням 21 сесії 7 скликання Куликівської сільської ради від 19 жовтня 2017 року у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки відмовлено. Стверджував, що вказане рішення відповідача є протиправним та таким, що порушує його права, оскільки не ґрунтується на нормах Земельного кодексу України /а.с. 4-6/.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 12 лютого 2018 року, відповідач вказував, що рішення 21 сесії 7 скликання Куликівської сільської ради від 19 жовтня 2017 року про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не приймалось та що за результатами розгляду заяви позивача від 08 серпня 2017 року йому надано письмову відповідь /а.с. 18-21/.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлений позов позивача з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого уповноваженого представника у судові засідання не направляв, будучи належним чином повідомленим про дати, час та місце розгляду справи по суті /а.с. 111, 118, 163/.

За змістом частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка відповідача до суду не є перешкодою для розгляду справи по суті, а за змістом частини 2 цієї статті - суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якщо він не повідомив про причину неявки у судове засідання.

Враховуючи положення наведених норм, справу розглянуто за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

08 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся з заявою (вхідний номер № 75 від 08.08.2017) до Куликівської сільської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 4,5 га із земель комунальної власності Куликівської сільської ради для ведення фермерського господарства /а.с. 46/.

До вказаної заяви ним додано: копію паспорта та копію ідентифікаційного номера, а також викопіювання місця розташування земельної ділянки /а.с. 47-50/.

Протоколом № 5 засідання земельної комісії по питаннях раціонального використання природних ресурсів від 17 жовтня 2017 року зафіксовано, що земельна ділянка, яку бажає отримати ОСОБА_2, використовується як громадське пасовище для випасання худоби та сінокосіння /а.с. 125-126/.

На порядок денний 21 (позачергової) сесії 7 скликання Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області 19 жовтня 2017 року винесено розгляд заяв громадян з питань землекористування /а.с. 123/.

Відповідно до витягу з протоколу 21 (позачергової) сесії 7 скликання Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 19 жовтня 2017 року, вирішено, беручи до уваги рекомендації земельної комісії та результати голосування, відхилити заяву ОСОБА_2 та надати йому письмову відповідь /а.с. 71/.

Листом від 25 жовтня 2017 року № 02-27/162 Куликівська сільська рада Полтавського району Полтавської області повідомила ОСОБА_2 про те, що його заява про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства площею 4,5 га розглянута на засіданні постійно діючої комісії з земельних питань та раціонального використання природних ресурсів та на 21 сесії 7 скликання Куликівської сільської ради. Також заявнику повідомлено, що земельна ділянка, яку він бажає отримати, призначена для громадського пасовища, і що на 21 сесії 7 скликання Куликівської сільської ради 19 жовтня 2017 року прийнято рішення про виготовлення технічної документації щодо земельних ділянок, призначених під громадське пасовище. Додатково ОСОБА_2 у листі повідомлено, що землі для ведення фермерського господарства надаються громадянам України, які мають аграрну освіту, досвід та які пройшли професійний відбір на право створення фермерського господарства /а.с. 122/.

Позивач, вважаючи, що рішенням 21 (позачергової) сесії 7 скликання Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 19 жовтня 2017 року йому відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства за його заявою від 08 серпня 2017 року, звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування такого рішення і про зобов'язання розглянути і вирішити відповідно до чинного законодавства заяву від 08 серпня 2017 року.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року №2768-ІІІ .

Відповідно до положень статті 116 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону /частина 1/.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування /частина 2/.

Згідно з частиною 1 статті 121 вказаного Кодексу громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

За приписом частини 1 статті 122 цього Кодексу сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини 6 статті 118 цього ж Кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Як встановлено частиною 7 згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, Земельний кодекс України встановлює строк розгляду клопотання та визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах встановлених норм, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Аналіз протоколу 21 (позачергової) сесії 7 скликання Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 19 жовтня 2017 року свідчить, що на вказаній сесії не прийнято рішення по суті поставленого у заяві ОСОБА_2 від 08 серпня 2017 року питання. При цьому суд бере до уваги, що у витягу з протоколу відповідачем зазначено, що ОСОБА_2 буде надана письмова відповідь, однак і ця відповідь, оформлена листом від 25 жовтня 2017 року № 02-27/162, не містить відомостей щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства або мотивованої відмови у наданні дозволу із посиланням на законодавчі підстави.

На неодноразову вимогу суду надати рішення 21 (позачергової) сесії 7 скликання Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 19 жовтня 2017 року стосовно вирішення по суті заяви позивача, відповідачем повідомлено, що рішення про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не може бути надано суду з огляду на те, що сесією сільської ради таке рішення не приймалось /а.с. 19/.

Таким чином, відповідачем в установлені Земельним кодексом України строки (один місяць) не прийнято рішення про надання відповідного дозволу або мотивованої відмови у наданні такого дозволу з підстав, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що мала місце не відмова у задоволенні заяви позивача від 08 серпня 2017 року, а протиправна бездіяльність у частині неприйняття рішення по суті поставленого питання за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 08 серпня 2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,5 га для ведення фермерського господарства на території Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області у місячний строк, встановлений частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України. Така бездіяльність є порушенням прав позивача на розгляд суб'єктом владних повноважень його заяви у встановленому законодавством порядку, що потребує судового захисту.

Позивачем у прохальній частині позову зазначено такий спосіб захисту свого порушеного права як: 1) визнання протиправним та скасування рішення Куликівської сільської ради від 19 жовтня 2017 року 21 сесії 7 скликання, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,5 га для ведення фермерського господарства на території Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області; 2) зобов'язання Куликівської сільської ради у межах своєї компетенції розглянути і вирішити відповідно до чинного законодавства клопотання ОСОБА_3 від 08 серпня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,5 га для ведення фермерського господарства на території Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Вирішуючи питання про обрання способу захисту порушених прав позивача, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково /частина 1 статті 245 КАС України/.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії /частина 2 тієї ж статті/.

Враховуючи те, що заява позивача від 08 серпня 2017 року не вирішена по суті уповноваженим органом у строк та на підставах, встановлених статтею 118 Земельного кодексу України, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області у частині неприйняття рішення по суті поставленого питання за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 08 серпня 2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,5 га для ведення фермерського господарства на території Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області у місячний строк, встановлений частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, та зобов'язати Куликівську сільську раду Полтавського району Полтавської області прийняти рішення по суті за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 08 серпня 2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,5 га для ведення фермерського господарства на території Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Відповідно вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення Куликівської сільської ради від 19 жовтня 2017 року 21 сесії 7 скликання, яким відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,5 га для ведення фермерського господарства на території Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, задоволенню не підлягає за відсутності предмету позову.

Таким чином, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а відповідно до частини 3 цієї статті - при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи /частина 1 статті 132 КАС України/.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу /частина 3 цієї статті/.

З матеріалів справи слідує, що позивачем понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору та професійною правничою допомогою, у загальній сумі 6704,80 грн, що підтверджується квитанцією № 48 Р16407 від 17 січня 2018 року, договором про надання правничої (правової) допомоги № 3 від 02 січня 2018 року, ордером на надання правової допомоги ПТ № 018882, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 967, квитанцією № 4 від 19 січня 2018 року, актом здачі-прийняття робіт № 1 від 19 січня 2018 року /а.с. 3, 13, 14, 58, 60, 61/.

З огляду на вимогу частини 3 статті 139 КАС України та суму понесених позивачем судових витрат, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати зі сплати судового збору у сумі 352,40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 3000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Як вказав Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини". "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Отже, встановлення судом контролю за виконанням судового рішення є заходом забезпечення захисту прав позивача.

Зважаючи на обставини цієї справи, з метою відновлення порушених прав позивача та на виконання завдання адміністративного судочинства, визначеного частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі та зобов'язати Куликівську сільську раду Полтавського району Полтавської області подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (місцезнаходження: вул. Центральна, 54, с. Коломацьке, Полтавський район, Полтавська область, 38742, ідентифікаційний код 21046294) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області у частині неприйняття рішення по суті за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 08 серпня 2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,5 га для ведення фермерського господарства на території Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області у місячний строк, встановлений частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Зобов'язати Куликівську сільську раду Полтавського району Полтавської області прийняти рішення по суті за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 від 08 серпня 2017 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,5 га для ведення фермерського господарства на території Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Куликівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (місцезнаходження: вул. Центральна, 54, с. Коломацьке, Полтавський район, Полтавська область, 38742, ідентифікаційний код 21046294) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати на правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 (нуль) копійок.

Зобов'язати Куликівську сільську раду Полтавського району Полтавської області (місцезнаходження: вул. Центральна, 54, с. Коломацьке, Полтавський район, Полтавська область, 38742, ідентифікаційний код 21046294) подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у місячний термін з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Повне рішення складено 10 квітня 2018 року.

Суддя Н.І. Слободянюк