Рішення № 73281354, 22.03.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2018 р. Справа № 814/286/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 до відповідача:Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївський області, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001 третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристична база "Південний Буг", вул. Набережна, 5, кв. 20, м. Миколаїв, 54001 про:зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі по тексту - Позивач) звернулась до суду з позовом (з урахуванням уточнень викладених в Заяві від 19.02.2018 року про виконання ухвали суду) до Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі по тексту - Відповідач, ДВС) про зобов'язання відкрити виконавче провадження по виконанню Постанови № 38 від 17.06.2014 року на підставі Дублікату Постанови № 38.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що ним, як суб'єктом владних повноважень на виконання своїх функцій 17.06.2014 року винесена Постанова № 38 про накладення штрафу на ТОВ «Туристична база «Південний Буг». Постанова Товариством була оскаржена до суду, та ухвалою від 30.03.2016 року Одеського апеляційного адміністративного суду по справі 814/1834/14 рішення суду першої інстанції залишено в силі та визнано Постанову № 38 від 17.06.2014 року такою, що винесена правомірно. Оскільки Постанова № 38 є виконавчим документом в розуміння Закону України «Про виконавче провадження», Позивачем 02.11.2015 року разом з заявою про відкриття виконавчого провадження (далі по тексту - ВП) на адресу Відповідача була відправлений оригінал Постанови № 38. 17.03.2017 року Відповідачем на адресу Позивача надіслано лист про скасування постанови про відкриття ВП та повідомлення повернення виконавчого документу, але оригіналу виконавчого документа - Постанови № 38 - надіслано не було. Позивач оскаржував дії Відповідача та 31.03.2017 року разом зі скаргою надав до ДВС заяву про відкриття ВП та другий оригінал Постанови № 38. 10.07.2017 року від ДВС надійшла відповідь на Скаргу та повідомлення про повернення виконавчого документу, але другого оригіналу виконавчого документа - Постанови № 38 - знову на адресу Позивача надіслано не було. Позивач скаржився до Департаменту ДВС при Міністерстві юстиції України та 31.10.2017 року отримав відповідь, де будо встановлено, що дії державними виконавцями вчиненні з порушенням Закону України «Про виконавче поводження». Після чого, Позивач звернувся до ДВС з заявою про відкриття ВП за копією виконавчого документа (оскільки два оригінали Постанови № 38 втрачені Відповідачем), але отримав постанову про відмову у відкритті ВП через те, що виконавчий документ не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Позивач вважає, що єдиний спосіб захисту його порушеного права на пред'явлення виконавчого документа до виконання, з метою стягнення штрафних санкцій на користь держави - це звернення до суду. Позивач просить суд зобов'язати Відповідача відкрити ВП на підставі дубліката виконавчого документа, а саме дубліката Постанови № 38 від 17.06.2014 року.

Ухвалою суду від 20.02.2018 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження за правилами ст. 260 КАС України.

Відповідачем Відзив на позовну заяву не надано, справа тричі призначалася судом з викликом сторін.

Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 КАС України встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Відповідно до ч. 5 ст. 162 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, судом встановлено, що:

17.06.2014 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельної контролю у Миколаївській області винесено Постанову № 38 «Про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності» відносно ТОВ «Туристична база «Південний Буг» у сумі 450660,00 грн.

02.11.2015 року, в межах строку пред'явлення на виконання, оригінал Постанови № 38 разом з Заявою про відкриття виконавчого провадження Позивачем направлено до Центрального відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 24.11.205 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 49425802.

Постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 24.11 2015 року, боржником - ТОВ «Туристична база «Південний Буг», була оскаржена в судовому порядку, та рішення суду по справі 814/240/16, яке залишено в силі Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 року, скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження.

На виконання рішення суду 814/240/26 державним виконавцем 17.03.2017 року прийнято Постанову про скасування процесуального документу, яку направлено на адресу Позивача з повідомленням про повернення оригіналу Постанови № 38. Але оригінал виконавчого документу на адресу Позивача не надходив.

30.03.2016 року Одеським апеляційним адміністративним судом розглянута апеляційна скарга ТОВ «Туристична база «Південний Буг» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі 814/1834/14 (про оскарження Постанови № 38), та рішення суду першої інстанції залишено без змін. Таким чином, судом встановлено, що Постанова № 38 віл 17.06.2014 року (виконавчий документ в розумінні Закону України «Про виконавче провадження») набрала чинності 30.03.2016 року. А відтак, саме з цієї дати - 30.03.2016 року - починається перебіг дворічного строку на пред'явлення виконавчого документу Постанови № 38 до примусового виконання.

31.03.2016 року Позивачем разом зі скаргою на дії державного виконавця, яка містила скаргу на неотримання стягувачем оригіналу виконавчого документа - Постанови № 38, направлена Заява про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання Постанови № 38 ,та другий оригінал Постанови № 38. Але, всупереч приписам ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин)», Відповідачем виконавче провадження не було відкрито, та 10.07.2017 року надіслана відповідь, що через пропуск строків пред'явлення до виконання, державний виконавець повертає виконавчий документ стягувачеві. Але, як вбачається з матеріалів справи, виконавчий документ - другий оригінал Постанови № 38 - на адресу Позивача не надходив.

Позивач з метою захисту свого порушеного права оскаржував дії державного виконавця Відповідача до Головного управління юстиції (скарга від 11.07.2017 року), на яку 30.08.2017 року отримав незадовільну відповідь, та оскаржив дії державного виконавця Відповідача до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України (скарга 06.09.2017 року), відповідь на яку отримав 31.10.2017 року.

У своїй відповіді на скаргу Позивача, Департамент МЮУ ДВС проінформував, що за результатами розгляду скарги Департаментом прийнято Постанову про проведення перевірки від 10.10.2017 року, якою:

- дії в.о. начальника Центрального ВДВС про скасування постанов про накладення арешту на майно боржника від 28.03.2016 року - визнані такими, що вчиненні з порушенням Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку роботи з документами;

- дії головного державного виконавця Центрального ВДВС Лисиці Ю.В. при проведенні виконання за ВП № 49425802 - визнані вчиненими з порушенням ст. 11, ст. 30, ч. 8 ст. 28, ч. 1 ст. 31, ч. 5 ст. 41, ч. 4 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» (дії спрямовані на проведення примусових дій при перебуванні на виконання Постанови № 38 з 24.11.2015 року по 17.03.2017 року);

- дії головного державного виконавця Центрального ВДВС Звіревича Д.Ю. при винесені постанови від 17.03.2017 року про скасування процесуального документу (постанови про відкриття ВП) та постанови від 30.01.2017 року (постанови про арешт майна боржника), та повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання - визнані вчиненими з порушенням ч. 4 ст. 8, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень;

- та зобов'язано начальника Центрального ВДВС вчинити дії відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, як вбачається з матеріалів справи, через втрату Відповідачем двох оригіналів Постанови № 38, Позивач позбавлений можливості надати на виконання оригінал виконавчого документа, як це вимагає положення Закону України «Про виконавче провадження», та 21.11.2017 року надав на виконання копію Постанови № 38. 17.01.2018 року держаним виконавцем Юдіною І.М. винесено Повідомлення Позивачеві про повернення виконавчого документа без виконання, оскільки виконавчий документ не скріплений печаткою органу, що видав виконавчий документ.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.

Таким чином, суд приходить висновку, що при винесенні Повідомлення про повернення виконавчого документа, за умови, що на виконання Позивачем була надана ксерокопія Постанови № 38, державний виконавець діяв в межах та в спосіб визначений Законом.

Однак, відповідно до Постанови від 20.11.2017 року начальника Центрального ВДВС, скасовані всі прийняті державним виконавцем процесуальні документи від 17.03.2017 року по виконавчому провадженню ВП № 49425802 (постанова про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2015 року, постанова про скасування постанови про арешт майна боржника від 01.12.2015 року, постанова про скасування постанови про арешт коштів боржника від 01.12.2015 року, повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання від 17.03.2017 року, постанову про скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 24.11.2015 року). Суд приходить висновку, що Постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.12.2015 року ВП № 49425802 - є чинною, та виконавче провадження по виконанню Постанови № 38 є також чинним та виконання по ньому не припинено.

Відсутність у виконавчому провадженні ВП № 49425802 оригіналу Постанови № 38, яка втрачена саме з вини держаних виконавців, не є підставою закриття\закінчення виконавчого провадження ВП № 49425802 та припинення проведення виконавчих дій.

Відповідно до ч. 1 та ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.

Позивачем у позовній заяві ставиться питання про зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження по виконанню Дублікату виконавчого документу, а саме Постанови № 38. Однак, з оглядом на Постанову начальника Центрального ВДВС від 20.11.2017 року та з урахуванням положень ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження», суд вважає, що права Позивача мають бути захищені шляхом відновлення виконавчого провадження ВП № 49425802 за дублікатом виконавчого документа - Постанови № 38 від17.06.2014 року, яка набрала законної сили 30.03.2016 року.

Частиною 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Окрім того, згідно ч. 2 ст. 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, суд приходить висновку, що Позивачем обраний не вірний шлях захисту свого порушеного права щодо зобов'язання Відповідача відкрити виконавче провадження по виконанню дубліката Постанови № 38.

Суд зауважує, що виконавчий документ - Постанова № 38 набрала остаточно чинності 30.03.2016, тобто через два дні після винесення Миколаївським окружним адміністративним судом рішення по адміністративній справі № 814/240/16. А відтак Державний виконавець Юдіна І.М. 20.11.2017 року неправомірно винесла повідомлення про повернення виконавчого документа без виконання з підстав не набрання чинності виконавчим документом. Водночас, суд вважає, що скасування цього Повідомлення є недоречним, оскільки Позивачем подавалася заява про відкриття виконавчого провадження нового по виконанню Постанови № 38, в той час як повинно було бути відновлено виконавче провадження 2015 року ВП № № 49425802.

На підставі вищевикладеного, суд приходить висновку, що порушене право Позивача на виконання Постанови № 38 можливо відновити шляхом зобов'язання Відповідача винести постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № 49425802, та прийняти до виконання в межах цього виконавчого провадження дублікат Постанова № 38 від 17.06.2014 року, при цьому позивачем не порушуються строки пред'явлення виконавчого документу на виконання.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056) до Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївський області (вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001) - задовольнити.

2. Зобов'язати Центральний відділ державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області винести постанову про відновлення виконавчого провадження ВП № № 49425802 та прийняти на виконання в межах цього виконавчого провадження дублікат Постанови № 38 від 17.06.2014 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності ТОВ «Туристична база «Південний Буг», винесеної Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області, яка набрала чинності 30.03.2016 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївський області (код ЄДПРОУ 35065742) на користь Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) судовий збір в розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі 10.04.2018 р.

Суддя Н. В. Лісовська