Ухвала суду № 73280968, 10.04.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10

У Х В А Л А

про продовження строку залишення позовної заяви без руху

10 квітня 2018 року № 813/1/18

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І., перевірив позовну заяву ОСОБА_1 про визнання дій Міністерства юстиції неправомірними і незаконними за невиконання рішення Стрийського міськрайонного суду по справі №2-327/03, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, по невиплачених аліментах.

В с т а н о в и в :

До Львівського окружного адміністративного суду 02.01.2018 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання дій Міністерства юстиції неправомірними і незаконними за невиконання рішення Стрийського міськрайонного суду по справі №2-327/03, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, по невиплачених аліментах.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

05.04.2018 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про уточнення вимог по позовній заяві в якому просить:

- звільнити від сплати судового збору, у відповідності до чинного законодавства;

- прийняти і розглянути позовну заяву;

- провести заміну неналежного відповідача на Департамент ДВС Міністерства юстиції України;

- залучити співвідповідачем Головне Територіальне Управління юстиції у Львівській області;

-визнати бездіяльність Департаменту ДВС Міністерства Юстиції, стосовно невиконання судового рішення по справі №2- 327/03 (Стрийський Мієькрайонний суд) - неправомірною і незаконною;

- визнати бездіяльність Головного Територіального управління юстиції у Львівській області.

- стягнути з Департаменту ДВС Міністерства Юстиції невиплачену суму аліментів, в період з 01.05.2003 року по 31.03.2015 року, у сумі 57428грн.;

- стягнути з Департаменту ДВС Міністерства Юстиції суму штрафних санкцій,в сумі 760300 грн.- в період з 01.01.2010 року по 31.03.2015 рік.

Позивач заявив вимогу про звільнення від сплати судового збору посилаючись у змісті заяви на Закон України «Про судовий збір», а саме ст. 2 (ч.2 п.13) та ст. 5 (ч.1 п. 7).

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Стаття 2 Закону України «Про судовий збір» вказує, що платниками судового збору є - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Суд не може встановити посилання позивача на ст. 2 (ч.2 п.13) Закону України «Про судовий збір» як таку, що звільняє його від сплати судового збору.

Нормами статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлені пільги щодо сплати судового збору.

Представник позивача посилається на ч. 1 п.7 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», якою передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

В свою чергу, приписами ст.42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено склад учасників справи. Так, учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.55 Кодексу сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із ч.ч.1 та 5 ст.56 Кодексу адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов'язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.

В той же час, права та обов'язки учасників справи, а також процесуальні права та обов'язки сторін визначено ст.ст.44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи зі змісту вищевказаних норм, суд звертає увагу, що законний представник, як представник позивача та громадянин, який звернувся із заявою до суду щодо захисту прав та інтересів іншої особи, автоматично не звільняється від сплати судового збору. Таке звільнення відбувається у випадку, якщо особа, в чиїх інтересах подано до суду відповідну заяву, наділяється пільгами щодо сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України "Про судовий збір". Передбачені законодавством випадки у розумінні приписів Закону України "Про судовий збір" слід розуміти як звернення в інтересах громадян, віднесених до 1 та 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інвалідів Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняних до них у встановленому порядку особи; інвалідів I та II груп, тощо.

Слід відмітити, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності у особи, в чиїх інтересах нею подано позовну заяву, пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином, судовий збір за подачу даного адміністративного позову позивачем не сплачений, а твердження позивача про наявність у нього пільги щодо його сплати суд вважає необґрунтованим.

Вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху в частині надання доказів сплати судового збору або документів (клопотань, в порядку передбаченому Законом України "Про судовий збір"), що підтверджують наявність у позивача пільг, щодо його сплати до суду не надано.

Крім того, незважаючи на клопотання про заміну неналежного відповідача та залучення відповідача 2, позивач не подав до суду на вимоги ухвали про залишення без руху від 16.03.2018 року доказів, якими обґрунтовує свої вимоги та які підтверджують обставини коли і яке рішення прийнято відповідачем, вчинено дії чи допущено бездіяльність.

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з частинами другою, третьої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року), встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Відповідно до частини шостої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Відтак, оскільки вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 16 березня 2018 року станом на 10 квітня 2018 року повністю не виконані, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 118, 121, 160, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

1. У звільненні позивача від сплати судового збору відмовити

2. Продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2018 року про залишення позовної заяви без руху на 5 днів з дня отримання копії ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:

- подання суду документа про сплату судового збору в сумі 680 грн. та 8177,28 грн. (разом 8857,28 грн.), який потрібно сплатити за реквізитами: одержувач - УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; ЄДРПОУ 38007594; банк одержувача - ГУ ДКСУ у Львівській області; МФО 825014; рахунок 31217206784003; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір за подання позову до (вказати найменування суду), або подати інші докази звільнення від сплати судового збору;

- додати до позовної заяви всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів);

- навести виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до Департаменту ДВС Міністерства Юстиції та Головного Територіального Управління юстиції у Львівській області, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, а саме - коли позивач звертався до Департаменту ДВС Міністерства Юстиції та Головного Територіального Управління юстиції у Львівській області, з приводу чого, коли і яке рішення прийнято відповідачем, вчинено дії чи допущено бездіяльність.

- додати до позовної заяви всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів)

- відповідно до п.9 ч. 5 ст. 160 КАС України подати письмове обґрунтування порушення оскаржуваною бездіяльністю Департаменту ДВС Міністерства Юстиції та Головного Територіального Управління юстиції у Львівській області прав, свобод, інтересів позивача (коли позивач звертався до Департаменту ДВС Міністерства Юстиції та Головного Територіального Управління юстиції у Львівській області, з приводу чого, коли і яке рішення прийнято відповідачем, вчинено дії чи допущено бездіяльність з наданням відповідних доказів чи зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Коморний О.І.