Рішення № 73280946, 10.04.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2018 р. №809/217/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гундяка В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2018 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.02.2018 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

У строк встановлений судом позивач усунув вказані недоліки, тому ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням допомоги на оздоровлення. В позовній заяві зазначено, що відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", крім суддівської винагороди, суддям систематично, при наданні щорічної оплачуваної відпустки, виплачується допомога на оздоровлення, а тому вказана допомога на думку позивача є складовою оплати праці судді. Крім цього, з виплат допомоги на оздоровлення, які враховуються в заробіток застрахованої особи для обчислення пенсії, були сплачені єдині внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Також зазначила, що відповідно до рішень Конституційного Суду України щомісячне довічне грошове утримання судді є аналогом пенсійного забезпечення та однією з гарантій незалежності суддів, а тому допомогу на оздоровлення слід враховувати при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання. Просила позов задовольнити повністю

Відповідач подав відзив на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 16.03.2018 року. Проти заявлених позовних вимог заперечив з мотивів, наведених у відзиві, та просив відмовити у задоволенні позову у зв'язку з відсутністю правових підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахування допомоги на оздоровлення, оскільки вказана допомога носить разовий характер та відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції, яка була чинною на час спірних правовідносин, не входила до складу (структури) суддівської винагороди, із якої обчислюється таке утримання.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 263 КАС України, дослідивши наявні в матеріалах адміністративної справи письмові докази та заперечення проти них, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 11.07.2017 року за №1999/0/15/17 у зв'язку з поданням заяви про відставку, було звільнено з посади судді Апеляційного суду Івано-Франківської області і наказом від 18.07.2017 року відраховано зі штату суду. З 30.07.2017 вона перебуває на обліку в управлінні ПФУ у м. Івано-Франківську та отримує щомісячне довічне грошове утримання як суддя у відставці.

У січні 2018 року позивач звернулася до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську із заявою про перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання з урахування отриманої допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу в сумі 17 600,00 грн.

За наслідками розгляду такої заяви управління ПФУ у м. Івано-Франківську листом від 01.02.2018 за №316/03 відмовило позивачу у такому перерахунку у зв'язку із тим, що матеріальна допомога на оздоровлення судді відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не відноситься до складових суддівської винагороди.

Дані обставини згідно частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню, як такі, що визнаються учасниками справи і у суду немає сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" за №2453-VI від 07.07.2010 та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" за №1402-VIII від 02.06.2016 в редакції, чинній на момент їх виникнення.

За змістом статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював свою правову позицію стосовно забезпечення гарантій незалежності суддів, в тому числі суддів, які перебувають у відставці, зокрема в рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19- рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10- рп/2008, від 3 червня 2013 №3-рп/2013, від 08.06.2016 №4-рп/2016.

Згідно з зазначеними рішеннями Конституційного Суду України, визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу та поширюються на всіх суддів України. Такими гарантіями є, серед іншого, надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення, в тому числі суддівської винагороди, пенсії чи щомісячного довічного грошового утримання тощо.

Суд не погоджується з правомірністю вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати їй щомісячне довічне грошове утримання з врахуванням виплати допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу з нижчевказаних мотивів.

Відповідно до статті 133 Закону України №2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно зі статтею 134 цього ж Закону суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

Аналогічні правові приписи містяться у статтях 135, 136 Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів", який набрав чинності 30.09.2016 року.

Згідно вимог частин 1, 3 статті 141 Закону №2453-VІ (в редакції, яка була чинна на момент виходу позивача у відставку) і Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 у справі №4-рп/2016, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Отже, положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Відтак у випадку призначення судді пенсії до правовідносин слід застосувати спеціальні нормами, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, зокрема статтю 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статтю 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в силу яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

У даному випадку, оскільки позивач обрала довічне грошове утримання судді у відставці, яке їй і було призначено із розрахунку 80 відсотків суддівської винагороди, на спірні правовідносини поширюються виключно положення Закону №2453-VI і Закону №1402-VIII.

Суддівська винагорода, в силу положень як частини 2 статті 133 Закону №2453-VI так і частини 2 статті 135 Закону №1402-VIII, складається виключно з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Отже враховуючи те, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди (грошового утримання судді), відноситься до разового платежу і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту судді, а тому правові підстави для її врахування при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.

Безпідставними є доводи позивача про застосування "Інструкції зі статистики заробітної плати", затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 за №5 (надалі по тексту також - Інструкція №5), за змістом якої допомогу на оздоровлення є заохочувальною та компенсаційною виплатою, яка входить до фонду оплати праці.

Так, згідно пункту 1.1 Інструкції №5 інструкція містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників. Інструкція не застосовується для визначення складових фонду оплати праці як бази (об'єкта) для нарахування внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, Інструкція №5 не може бути застосована судом при вирішенні питання щодо визначення складу суддівської винагороди (грошового утримання судді), так як такий підзаконний нормативно-правовий акт прийнятий для визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників.

В той же час, у спірних правовідносин спеціальним і єдиним нормативно-правовим актом є Закон №2453-VІ, зокрема частина 2 статті 133, частини 1, 3 статті 141 такого Закону.

Суд також залишає без врахування правові висновки застосування норм матеріального права, які містяться в постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року, 14, 28 і 6 листопада 2013 (справи №№21-430а11, 21-125а13, 21-97а13, 21-350а13 відповідно) з наступних мотивів.

Зокрема, правові висновки у вказаних постановах Верховного Суду України стосуються не вирішення справ про спори з приводу перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді, а виключно перерахунку пенсій державних службовців.

Крім цього в даних постановах суду йде мова про структуру заробітної плати державного службовця відповідно до статті 33, 37 Закону України "Про державну службу", а не про склад суддівської винагороди (грошового утримання судді), визначеного статтею 133 Закону №2453-VІ.

Аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №749/951/17.

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що вказує на правомірність дій відповідача та необґрунтованість позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

За таких обставин вимога про перерахунок грошового утримання не може бути задоволена як така, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Враховуючи викладене у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 244-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з 10.04.2018 року, як дня складання повного судового рішення.

ОСОБА_1, (РНОКПП НОМЕР_1), АДРЕСА_1;

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, (код 20550895), вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.