Рішення № 73280113, 10.04.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2018 р. справа № 809/477/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Косівського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправною відмову в нарахуванні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням щорічно отримуваної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу, а також зобов'язання здійснити нарахування та виплату такого утримання судді у відставці з моменту призначення з 29.09.2016 з урахування допомоги на оздоровлення згідно довідки №346 від 12.12.2017, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач, ОСОБА_1) 14.03.2018 звернулося в суд з адміністративним позовом до Косівського об'єднаного Управління пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі по тексту також - відповідач, Косівське об'єднане Управління ПФУ області) про визнання протиправною відмову в нарахуванні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням щорічно отримуваної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу, а також зобов'язання здійснити нарахування та виплату такого утримання судді у відставці з моменту призначення з 29.09.2016 з урахування допомоги на оздоровлення згідно довідки №346 від 12.12.2017.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 16.03.2018, на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту також - КАС України) відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведенням судового засідання та виклику сторін.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Косівському об'єднаному Управлінні ПФУ області як суддя у відставці Верховинського районного суду Івано-Франківської області та з 30.09.2016 отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 86% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. Для призначення і обчислення такого довічного грошового утримання судді у відставці, а також його перерахунку Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Івано-Франківської області видано відповідні довідки про заробітну плату, в яких не враховано одна з виплат, а саме: допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу в сумі 13 780,00 гривень. Про виплату позивачу такої допомоги Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківської області видало ОСОБА_1 довідку №346 від 12.12.2017. З такої допомоги утримано податок з доходів фізичних осіб, військовий збір та нарахований і сплачений єдиний соціальний внесок. Посилаючись на норми статей 133, 134, 135 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 за №2453-VІ, чинного на час оформлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, статті 1 Закону України "Про оплату праці", статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Інструкції зі статистики заробітної плати" від 13.01.2004 за №5, позивач вважає допомогу на оздоровлення заохочувальною та компенсаційною виплатою, яка входить до фонду оплати праці (суддівської винагороди, грошового утримання судді). На підставі вказаного позивач в січні 2018 року звернулася до відповідача з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням суми допомоги на оздоровлення. За наслідками розгляду такої заяви відповідач 15.01.2018 відмовив у такому перерахунку. На переконання позивача в силу вимог статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 41 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і статті 1 Закону України "Про оплату праці" вказана допомога на оздоровлення, з якої фактично нараховані та сплачені страхові внески, враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть не залежно від того, чи входить вона до структури заробітної плати (суддівської винагороди, грошового забезпечення судді). Вважає, що у спірних правовідносинах суд повинен врахувати правові висновки щодо застосування норм матеріального права, які містяться в постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року і 6 листопада 2013 (справи №№21-430а11, 21-350а13 відповідно). Просила позов задовольнити, зокрема:

- визнати протиправною відмову Косівського об'єднаного Управління ПФУ області в нарахуванні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням щорічно отримуваної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу;

- зобов'язати Косівське об'єднане Управління ПФУ області провести нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру з урахування щорічної виплати допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківської області №346 від 12.12.2017, з моменту призначення - 29.09.2016, з урахування раніше виплачених сум;

- при проведенні перерахунку і визначенні середньомісячної суддівської винагороди для призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання врахувати отримувану щорічно допомогу на оздоровлення у розмірі посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді.

Позивач, 26.03.2018 через канцелярію суду подала копії довідки про заробітну плату для обчислення і перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, довідки про відрахування зі штату Верховинського районного суду Івано-Франківської області, а також розпорядження відповідача про призначення і перерахунок такого утримання (а.с. 44-48).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду 23.03.2018 (а.с. 24-26). У відзиві відповідач зазначив про відсутність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку із тим, що матеріальна допомога на оздоровлення судді відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів", в редакції яка була чинною на час спірних правовідносин, в тому числі на момент розгляду справи, не входила до складу (структури) суддівської винагороди, із якої обчислюється таке утримання. Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

23.03.2018 відповідач подав суду копії власних рішень, на підставі яких позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання, здійснено подальший перерахунок, а також документів, які є предметом оскарження у даній справі (а.с. 29-42).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено наступне.

Встановлено, що ОСОБА_1 на підставі наказу голови Верховинського районного суду Івано-Франківської області №17/02-03/15 від 22.09.2016 відраховано із штату суду у зв'язку з відбуттям у відставку (а.с. 45).

З вересня 2016 року перебуває на обліку в Косівському об'єднаному Управлінні ПФУ області як суддя у відставці Верховинського районного суду Івано-Франківської області та з 30.09.2016 отримує довічне грошове утримання у розмірі 86% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді (а.с. 33-34, 39).

Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Івано-Франківської області в вересні 2016 року, а в подальшому 13.12.2016 для призначення і обчислення позивачу довічного грошового утримання судді у відставці видано відповідні довідки про заробітну плату (а.с. 46).

За змістом даних останньої довідки №633 від 13.12.2016 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці (ОСОБА_1) становить 30 400,00 гривень, структуру якого складає виключно: посадовий оклад 16 000,00 гривень, надбавка за вислугу років (80%) 12 800,00 гривень і доплата за перебування на адміністративній посаді в суді (10%) 1 600,00 гривень.

Позивач 12.12.2017 отримала в Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в Івано-Франківської області додатково довідку №346, в які зазначено інформацію, що ОСОБА_1 у 2016 році при наданні щорічної оплачуваної відпустки нараховано і виплачено допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу 13 780,00 гривень, з якої утримано податок з доходів фізичних особі, військовий збір і сплачений до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську єдиний соціальний внесок (а.с. 15).

ОСОБА_1 10 січня 2017 року звернулася до відповідача із письмовою заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням суми допомоги на оздоровлення на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківської області №346 від 12.12.2017 (а.с. 18).

За наслідками розгляду такої заяви Косівським об'єднаним Управлінням ПФУ області листом від 15.01.2018 за №4/Д-15 відмовило позивачу у такому перерахунку у зв'язку із тим, що матеріальна допомога на оздоровлення судді відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не входила до складу (структури) суддівської винагороди, із якої обчислюється таке утримання (а.с. 19-20).

Не погоджуючись із такою відмовою позивач оскаржує її до суду.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" за №2453-VI від 07.07.2010, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" за №1402-VIII від 02.06.2016, інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

За змістом статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював свою правову позицію стосовно забезпечення гарантій незалежності суддів, в тому числі суддів, які перебувають у відставці, зокрема в рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 1 грудня 2004 року № 19- рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10- рп/2008, від 3 червня 2013 №3-рп/2013 і від 08.06.2016 №4-рп/2016.

Згідно з зазначеними рішеннями Конституційного Суду України, визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу та поширюються на всіх суддів України. Такими гарантіями є, серед іншого, надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення, в тому числі суддівської винагороди, пенсія чи щомісячного довічного грошового утримання тощо.

З приводу першої і другої вимог позивача про визнання протиправною відмову в нарахуванні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням щорічно отримуваної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу, а також щодо зобов'язання відповідача нараховувати та виплачувати таке утримання з врахуванням допомоги на оздоровлення, суд виходить із наступного.

Суд звертає увагу на те, що позивач оформила своє право на щомісячне довічне грошове утримання судді до 30.09.2016, так як звернулася до відповідача з відповідною заявою та документами до даної дати.

Відповідно до статті 133 Закону України №2453-VI (чинного на час вибуття позивача у відставку) суддівська винагорода регулюється цим Законом, та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Згідно зі статтею 134 цього ж Закону суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу.

Аналогічні правові норми закріплені у статтях 135, 136 Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів", який набрав чинності 30.09.2016 року.

За приписами частин 1, 3 статті 141 Закону №2453-VІ (в редакція яка була чинна на момент виходу у відставку позивача) і Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 у справі №4-рп/2016, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Отже, положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддя, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

Відтак, у випадку призначення позивачеві пенсії перевага б надавалася спеціальним нормам, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, зокрема статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в силу яких отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

У даному ж випадку, позивач обрала довічне грошове утримання судді у відставці, яке їй і було призначено із розрахунку 86 відсотків суддівської винагороди.

Суддівська винагорода, в силу положень як частини 2 статті 133 Закону №2453-VI так і частини 2 статті 135 Закону №1402-VIII, складається виключно з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Відтак, враховуючи те, що матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди (грошового утримання судді), відноситься до разового платежу і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту судді, а тому правові підстави для її врахування при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справах №736/964/17 (№К/9901/2271/18) і №749/951/17 (№К/9901/2596/17).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд також зазначає, що згідно пункту 2.1 Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 25.01.2008 (надалі по тексту також - Порядок №3-1), в редакція яка була чинна на момент виходу у відставку позивача, до заяви про призначення щомісячного довічного утримання судді у відставці, серед іншого, додається довідка про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (Додаток 2).

Необхідно відзначити, що станом на вересень і грудень 2016 року, окремі положення Порядку №3-1 і Додатку 2 за своїм юридичним змістом не відповідали Закону №2453-VI, а після 30.09.2016, втому числі Закону №1402-VIII.

Зокрема, затверджена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, містили такі складові як доплата за кваліфікаційний клас (пункт 2), премія (пункт 4), інші виплати, які враховуються при обчисленні щомісячного довічного грошового забезпечення (пункт 5), які з 2011 року вже не були складовими суддівської винагороди (грошового утримання судді), а входили до такого складу згідно статті 44 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 за №2862-ХІІ, до вступу в дію Закону №2453-VІ в 2010 році.

Порядок №3-1 приведений у відповідність до статей 138 Законів №2453-VІ і №1402-VІІІ, постановою Правління Пенсійного фонду України №5-1 від 20.03.2017, в тому числі щодо вірного складу суддівської винагороди (грошового утримання судді).

Суд констатує, що посадовими особами Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківській області при оформленні (складанні) в вересні і грудні 2016 року відповідних довідок, не допущено помилок, оскільки вони видані з дотриманням вимог статей 133, 141 Закону №2453-VI.

В такому випадку суд, керуючись частиною 3 статті 7 КАС України, застосовує правовий акт, який має вищу юридичну сулу.

Безпідставними є доводи позивача про застосування "Інструкції зі статистики заробітної плати", затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 за №5 (надалі по тексту також - Інструкція №5), за змістом якої допомогу на оздоровлення є заохочувальною та компенсаційною виплатою, яка входить до фонду оплати праці.

Так, згідно пункту 1.1 Інструкції №5 інструкція містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників. Інструкція не застосовується для визначення складових фонду оплати праці як бази (об'єкта) для нарахування внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, Інструкція №5 не може бути застосована судом при вирішенні питання щодо визначення складу суддівської винагороди (грошового утримання судді), так як такий підзаконний нормативно-правовий акт прийнятий для визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників.

В той же час, у спірних правовідносин спеціальним і єдиним нормативно-правовим актом, який підлягає до застосування, є Закону №2453-VІ, зокрема частина 2 статті 133, частини 1, 3 статті 141 такого Закону.

З аналогічних мотивів безпідставними є посилання позивача на положення статті 1 Закону України "Про оплату праці".

Щодо врахування правових висновків із застосування норм матеріального права, які містяться в постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року і 6 листопада 2013 року (справи №№21-430а11, 21-350а13), суду вказує на наступне.

По-перше, правові висновки у вказаних постановах Верховного Суду України не стосуються вирішення справ про спори з приводу перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді з врахуванням допомоги на оздоровлення, а стосуються перерахунку пенсії державного службовця.

По-друге, в даних постановах суду йде мова про структуру заробітної плати державного службовця відповідно до статей 33, 37 Закону України "Про державну службу", а не складу суддівської винагороди (грошового утримання судді), визначеного статтею 133 Закону №2453-VІ.

Такі ж мотиви неврахування висновків коментованих постанов Верховного Суду України містяться в правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 27 лютого 2018 року у справі №738/1343/17 (№К/9901/2712/17).

Слід вказати, що відповідно до Рішення Ради суддів України від 08.04.2016 за №29, саме до повноважень суду належить визначення правової норми, яку необхідно застосовувати до спірних правовідносин.

Втім, необхідно наголосити, що в такому випадку суд не наділений повноваженнями розширювати або змінювати зміст норм матеріального права у тих правовідносинах, які врегульовані конкретними нормами чинного законодавства, і щодо яких відсутні підстави неоднозначного тлумачення у їх застосуванні.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вказаного відповідач, відмовляючи позивачу в перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді з врахуванням допомоги на оздоровлення, діяв правомірно.

Необхідно врахувати й те, що як свідчить безпосередній зміст прохальної частини заяви позивача, поданої 10.01.2018 до відповідача, ОСОБА_1 просила: "провести "перерахунок " щомісячного довічного грошового утримання з врахуванням суми допомоги на оздоровлення на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківської області додатково довідку №346 від 12.12.2017".

ОСОБА_1 не визначала такого способу задоволення вимог своєї заяви як здійснення "нарахування" та "виплату" щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням допомоги на оздоровлення, в тому числі із відповідної "дати" (зворотній бік а.с. 18).

Тобто, позивач не просила відповідача "нарахувати" та "виплати" щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру з урахування щорічної виплати допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Івано-Франківської області №346 від 12.12.2017, з моменту призначення - 29.09.2016.

Саме в межах такої вимоги заяви від 03.01.2018 про "перерахунок" щомісячного довічного грошового утримання судді відповідач надав ОСОБА_1 відповідь №4/Д-15 від 15.01.2018 (а.с. 19).

В той же час, першою і другою позовними вимогами ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправною відмову Косівського об'єднаного Управління ПФУ області в "нарахуванні" щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням щорічно отримуваної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу;

- зобов'язати Косівське об'єднане Управління ПФУ області провести "нарахування" та "виплату" щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без обмеження граничного розміру з урахування щорічної виплати допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу згідно довідки №346 від 12.12.2017, з моменту призначення - "29.09.2016".

Суд зазначає, що такі слова як "перерахунок ", "нарахування" і "виплата" мають різне за своїм змістом лексичне і юридичне значення, а в силу вимог частини 4 статті 141 Закону №2453-VI та Порядку №3-1 - різні правові наслідки їх реалізації і застосування у спірних відносинах як зі сторони судді у відставці так і територіального органу Пенсійного фонду України.

Наведене свідчить про відсутність спору між позивачем та відповідачем щодо визнання протиправною відмову в "нарахуванні" щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням щорічно отримуваної допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу, а також про зобов'язати Косівське об'єднане Управління ПФУ області провести "нарахування" та "виплату" щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за вказаних обставин з "29.09.2016", про що ОСОБА_1 в даній справі заявила вимоги.

В силу пункту 4 частини 3 статті 2, частини 2 статті 9 КАС України із дотриманням принципу диспозитивності адміністративного судочинства, суд не вправі змінювати позовні вимоги ОСОБА_1 для вирішення питання щодо повного відновлення порушеного права, так як спір в цій частині вимог між сторонами не виник.

Оскільки, суд дійшов переконання про відсутність спору в частині другої позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача здійснити з 29 вересня 2016 року нарахування та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді з урахуванням допомоги на оздоровлення згідно довідки №346 від 12.12.2017, а також враховую те про те, що ОСОБА_1, оскаржуючи відмову відповідача від 15.01.2018, звернулася в суд 14 березня 2018 року, то у суду відсутні підстави для вирішення доводів відповідача про недотримання позивачем шестимісячного строку на звернення до суду і відповідно застосування положень статті 122 КАС України.

Вирішуючи по суті третю позовну вимогу про врахування відповідачем щорічної допомогу на оздоровлення при проведенні перерахунку і визначенні ОСОБА_1 середньомісячної суддівської винагороди для призначення щомісячного довічного грошового утримання, суд виходить із наступного.

Положення Закону №2453-VI, Закону №1402-VIII та Порядок №3-1 не місять такого поняття як "середньомісячна суддівська винагорода", в тому числі не визначають порядок і процедуру "перерахунку і визначенні середньомісячної суддівської винагороди для призначення щомісячного довічного грошового утримання".

За таких умов, суд вважає вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими, а позов таким що не підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), АДРЕСА_1.

Косівське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (код ЄДРПОУ 40385698), вул. Незалежності, 26А, м. Косів, Косівський район, Івано-Франківська область, 78600.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.